Справа № 2-2134/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2010 року.
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Решетар В.І., при секретарі Марфіч В.В., з участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Тячівської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове нерухоме майно – 1/3 частку житлового будинку,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася в суд до відповідачів з позовом про визнання права власності на спадкове майно – 1/3 частку житлового будинку з надвірними спорудами під АДРЕСА_1.
Позивач в позовній заяві вказує, що на підставі свідоцтва про право приватної власності на нерухоме майно від 28.09.2005 року за № 146, виданого виконкомом Вонігівської сільської ради, житловий будинок в АДРЕСА_1, на праві спільної сумісної власності належав: ОСОБА_4 – ? частка, ОСОБА_2 – 1/6 частка, ОСОБА_5 – 1/6 частка та ОСОБА_6 – 1/6 частка. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мама ОСОБА_4, якій належала ? частка цього будинку і після її смерті відповідно до свідоцтва про право на спадщину ? частку цього будинку успадкувала вона. Відповідач ОСОБА_2 був усунений від спадкування, так як умисно позбавив ОСОБА_4 життя, за що його було засуджено вироком Тячівського районного суду до позбавлення волі. Відповідно до договору дарування від 30.09.2005 року відповідач подарував їй належну йому частку в цьому будинку, тобто, 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її брат ОСОБА_6 і після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/6 частка житлового будинку АДРЕСА_1. Вона звернулася в нотконтору з заявою про прийняття спадщини після його смерті та їй було видано свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку даного житлового будинку, з 1/6 частки, що належала брату за час його життя. 1/3 частка спадкового майна після смерті брата залишилася відкритою, свідоцтво про право на спадщину на цю частку не видавалося. Вона є власником 1/17 частки вищевказаного житлового будинку і відповідно вступила в управління у фактичне володіння спадковим майном і має намір узаконити будинок в цілому, однак, відповідач їй у цьому перешкоджає. А тому, за наявності спору між нею та відповідачем вона вирішила звернутися до суду з позовом про визнання її власником 1/3 частки спадкового будинку.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позову підтримала та, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини справи, просить позов задовольнити та визнати її власником 1/3 частки спадкового будинку, що належала її брату ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, так як вказана частка ніким не успадкована.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позову визнав та щодо вимог позову не заперечує.
Представник відповідача Тячівської держнотконтори в судове засідання не з»явилася повторно з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, а тому, на підставі ст. 169 ч.4 ЦПК України, справу слід розглянути у її відсутності на підставі письмових доказів, що є в матеріалах справи.
Заслухавши сторін та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, спадкоємцями по закону першої черги є його рідна сестра – позивач ОСОБА_1 та батько –відповідач у справі ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України «У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті , той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Факт смерті ОСОБА_6 стверджено свідоцтвом про його смерть.
Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/6 частка житлового будинку в АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право приватної власності на нерухоме майно.
Згідно ст. 1267 ч.1 ЦК України «Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними».
Позивач після смерті брата ОСОБА_6 успадкувала 1/3 частку даного житлового будинку, про що їй було видано свідоцтво про право на спадщину по закону.
Відповідач із заявою про прийняття спадщини в шестимісячний строк після смерті сина ОСОБА_6 не звернувся, а згідно ст. 1272 ч.1 «Якщо спадкоємець протягом строку , встановленого статтею 1270 цього Кодексу , не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її».
Про прийняття позивачем спадщини - спадкового будинку після смерті брата, свідчить та обставина, що вона у відповідності до ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, що узгоджується також з вимогами ст. 1268 ч.3 ЦК України в редакції 2004 року фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.
Таким чином, суд вважає, що позивач довела допустимими доказами те, що вона як спадкоємиця першої черги після смерті брата вправі набути право власності на 1/3 частку спадкового житлового будинку з надвірними спорудами, яка на даний час є відкрита та ніким не прийнята.
Керуючись ст.ст. 80, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 1258 ч.1, 1261, 1268, 1272, 1274 ЦК України (ред. 2004 року), суд,
Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право приватної власності на спадкове нерухоме майно – 1/3 частку житлового будинку з надвірними спорудами під АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд на протязі 10 днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення суду.
Головуючий суддя: Решетар В.І.