Справа № 2-215/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.12.2010 року м. Гола Пристань
Голопристанський районний суд Херсонської області
у складі: головуючого судді Ширінської О.Х.,
при секретарі – Янцен І.О.,
з участю представника позивача – Шевченко А.С.,
відповідача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гола Пристань цивільну
справу за позовом акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за позовом ОСОБА_2 до акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» про визнання дій по зміні умов кредитного договору в односторонньому порядку - збільшення процентної ставки неправомірними, -
в с т а н о в и в:
Акціонерний комерційний інноваційний банк «Укрсиббанк» звернувся із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зокрема у своєму позові представник банку зазначив, що відповідно до Кредитного договору № 10612830000 (236-90) від 04.04.2006 р. АКІБ «Украсиббанк» надав ОСОБА_2 кредит у національній валюті в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 290 000.00 грн. строком до 05.04.2013 року.
Згідно з пп. 1.1, 4.1. Кредитного договору Позичальник зобов’язався використовувати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісії у встановлені договором терміни.
Терміни сплати кредиту та процентів, встановлені пунктом 1.3.4 Кредитного договору та графіком погашення кредиту (додаток № 1 до кредитного договору), згідно з якими відповідач зобов’язався з 1 по 10 число кожного місяця сплачувати проценти та до відповідного числа відповідного місяця встановленого графіком суми по погашенню кредиту.
Однак, вказані зобов’язання відповідачем не виконуються, належного погашення заборгованості по кредиту ним не здійснюється, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Відповідно до п. 5.5 Кредитного договору у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту або термінів сплати процентів і комісій строком більше ніж 5 календарних днів Банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та нарахованих процентів і комісій у порядку, встановленому р.11 Кредитного договору.
Розділом 11 Кредитного договору встановлено, що відповідно до ст.ст. 525, 611 Цивільного кодексу України сторони погодили, що у випадку настання обставин, перелік яких визначено п. 11.1, та направлення Банком на адресу Позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення Позичальником порушень умов Кредитного договору протягом 31 (тридцяти одного) календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від Банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 (тридцять другий) календарний день з дати одержання Позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку, при цьому у випадку неотримання зазначеного повідомлення в результаті зміни Позичальником місця проживання чи з інших підстав протягом 40 днів з моменту відправлення повідомлення, термін повернення кредиту вважається таким, що настав на 41 (сорок перший) календарний день з дати відправлення вимоги про дострокове повернення кредиту від Банку.
Пунктом 8-2 Кредитного договору встановлено, що підписанням цього договору Позичальник підтверджує, що він повністю розуміє та вважає справедливими щодо себе всі умови даного договору, свої права та обов'язки за даним договором і погоджується з ними.
Зазначений вище лист був направлений боржникові 10.07.2009р. (вих. №138-4/26-82-947 від 09.07.2009р.). Вимога Банку Позичальником отримана не була з невідомих причин, порушені з боку Позичальника зобов'язання виконано не було, у зв'язку з чим на 41 календарний день настав термін повернення кредиту, відсотків та комісій у повному обсязі.
Через невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем відповідно до Кредитного договору, загальний розмір заборгованості станом на 25.08.2009р. склав 363 618, 15 гривень, з яких: 297 285, 93 – сума заборгованості за простроченим кредитом, 50 208, 28 грн. – сума заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом; 61,33 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 16 062, 61 грн. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.
Просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь АКІБ «Укрсиббанк» суму заборгованості по кредиту у розмірі 363 618, 15 грн., а також судові витрати у розмірі 1700 грн. за сплачений судовий збір та 120 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
ОСОБА_2 із свого боку звернувся із позовом до АКІБ «Укрсиббанк» про визнання дій по зміні умов кредитного договору в односторонньому порядку - збільшення процентної ставки неправомірними.
У своєму позові зазначив викладені у первісному позові обставини щодо укладення кредитного договору. Умовою кредитного договору, п. 1.3.1, за використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 18,0 відсотків річних.
З позовом банку не згоден, оскільки своєчасно сплачував суми по погашенню кредиту та проценти за користування кредиту до того часу, коли йому стало відомо про збільшення процентної ставки банком. Із зміною процентної ставки не погодився, тому перестав сплачувати кредит.
Відповідно до п. 9.2 Кредитного договору: «збільшення розміру процентної ставки здійснюється в такому порядку: про встановлення іншого розміру процентної ставки Банк повідомляє Позичальника шляхом направлення поштою рекомендованого листа за адресою, що вказана Позичальником у даному Договорі, або іншу адресу, яку позичальник повідомить Банку при зміні адреси. Сторони погодили, що зміна розміру процентної ставки, що здійснюється відповідно до цього пункту не потребує додаткового підписання сторонами угоди про внесення змін, а новий розмір процентної ставки за даним договором починає застосовуватись з дати, що буде вказана в повідомленні Банку. При незгоді позичальника з встановленим розміром процентної ставки, останній може повідомити про це Банк письмово.
Вважає, що відповідач (Банк) вимоги п. 9.2 Договору не виконав, оскільки про збільшення процентної ставки не повідомив його рекомендованим листом; при відсутності такого повідомлення Банку, не було можливості письмово повідомити Банк про свою незгоду; від позивача отримав лист лише в липні 2009 р., в якому вказана сума боргу перед банком та про вжиття заходів щодо примусового стягнення заборгованості. Однак в цьому листі не було вказано, що Банк в односторонньому порядку з 18.07.2008 р. збільшив розмір процентної ставки за використання кредитних коштів з 18% до 20% річних. Про це стало відомо після отримання в суді копії позовної заяви Банку з довідкою розрахунком заборгованості.
Законом України від 21.01.2010 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку» збільшувати розмір процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором.
Вважає дії відповідача щодо збільшення процентної ставки за користування кредитом неправомірними. Нарахування заборгованості за користуван6ня ерудитом слід проводити, виходячі із процентної ставки 18% річних у зв’язку із чим надав свій розрахунок заборгованості.
Просить відмовити Банку у позові про стягнення заборгованості за Кредитним договором, оскільки існує договір іпотеки, відповідно до якого у заставі банку знаходиться належне йому майно – сільськогосподарський ринок, на яке Банк може звернути стягнення.
В судовому засіданні представник Банку з основним позовом Шевченко А.С. підтримав заявлені позовні вимоги і просив їх задовольнити у повному обсязі.
Позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав, надав свої заперечення щодо позову, в яких зазначив, що листом за Вих. № 38190 ДР від 09.06.2008 р. Позичальника було повідомлено про збільшення з 01.О7.2ОО8р. відсоткової ставки за користування кредитними коштами на 2% річних а також про встановлення відсоткової ставки за користування кредитними коштами понад встановлений Кредитним договором строк у розмірі збільшеному вдвічі від ставки встановленої за користування кредитними коштами.
Відповідно до поштового повідомлення про вручення вказаний лист було отримано Позичальником 31.07.2008р.
Згідно із положеннями Кредитного договору, у випадку незгоди Позичальника з встановленим розміром відсоткової ставки, останній може повідомити про це Банк письмово.
Письмових повідомлень про незгоду із збільшенням відсоткової ставки до Банку не надходило. Позичальник продовжував сплачувати за користування кредитом, па умовах зміненого зобов'язання, в тому числі сплачував заборгованість за нарахованими відсотками на прострочену суму основного зобов'язання по поверненню кредитних коштів, обрахованими за відсотковою ставкою збільшеною вдвічі по відношенню до ставки встановленої за користування кредитними коштами.
Таким чином, відповідно до ч.2 ст. 642 ЦК України при збільшення відсоткової ставки за кредитом Банк діяв у повній відповідності до умов укладеного Кредитного договору.
Крім того, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку» від 12.12.2008 р. набув чинності 09.01.2009 р. Враховуючи, що відсоткову ставку підвищено з 01.07.2008 р., тому положення зазначеного Закону, а також ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України ч. 4 ст. 55 ЗК «Про банки і банківську діяльність» в редакції 09.01.2009 р. не можуть бути застосовані, оскільки на момент виникнення вказаних правовідносин, зазначених норм права не існувало. Просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 за необґрунтованістю.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ст.ст. 536 та 1054 ЦК України необхідною умовою кредитного договору є розмір процентної ставки, тобто це є істотною умовою, щодо якої сторони повинні дійти згоди в належній формі.
Належною формою кредитного договору на підставі ч. 1 ст. 1055 ЦК України є письмова форма. Наслідком недодержання письмової форми такого договору є його нікчемність (ч. 1 ст. 218, ч. 2 ст. 1055 ЦК України).
Отже, у разі недосягнення сторонами кредитного договору згоди у письмовій формі щодо нового розміру процентної ставки умова кредитного договору, що передбачає такий розмір, є нікчемною (ч. 2 ст. 215, ч. 2 ст. 236 ЦК України). Вказівка закону на нікчемність договору є імперативною (ч. 2 ст. 215 ЦК України) і такий договір (чи його істотна умова) є недійсним з моменту його укладення (ст. 204, ч. 1 ст. 236 ЦК України) незалежно від того, чи виконали сторони його умови.
Судом встановлено, що 4.04.2006 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 236-90, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 290 000, 00 грн., з терміном погашення до 05.04.2013 року зі сплатою 18,00% річних.
Позивач сплачував кредит згідно встановленого графіку погашення та процентної ставки, обумовленої у договорі, про що свідчить розрахунок, наданий позивачем. Будь-які додаткові угоди щодо зміни процентної ставки із позивачем банком не укладались.
З огляду на вище наведене, у зв’язку з не підписанням додаткової угоди з Позичальником, яка б передбачала новий розмір процентної ставки, умови кредитного договору про новий розмір процентних ставок є нікчемним і новий розмір процентної ставки застосуванню не підлягає.
Згідно з Законом України від 12.12.2008 року було внесено зміни до ЦК України, зокрема доповнено ст. 1056-1, якою встановлено заборону здійснювати банкам збільшення відсоткової ставки за кредитним договором в односторонньому порядку.
На момент укладання кредитного договору від 04.04.2006 року дана норма не діяла, а відповідно порушень з вказаного питання відповідачем не допущено.
Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що умова договору щодо права банку змінювати процентну ставку в односторонньому порядку є нікчемною, тобто з моменту внесення змін до закону п. 9.2 розділу 9 Кредитного договору № 236-90 автоматично вважається нікчемним.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З огляду на вище наведене, суд вважає дії АКІБ «Укрсиббанк» по збільшенню з 18.07.2008 року відсоткової ставки за користування кредитними коштами з 18% річних до 20% річних – неправомірними. Тому в цій частині позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
Позовні вимоги АКІБ «Украсиббанк» підлягають частковому задоволенню з нарахуванням 18% річних за користування кредитом за весь період виникнення заборгованості.
Суд перевірив розрахунки, проведені відповідачем за основним позовом і вважає їх вірними, а саме: залишок заборгованості за кредитом складає 297 286, 24 грн.; заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом – 44 179, 75 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом складає - 14 621, 76 грн., всього - 356 087, 44 грн. Вказана сума яка і підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь Банку.
В порядку ст. 88 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню і понесені позивачем судові витрати.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10,60, 88, 179, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 204, 215, 218, 236, 536, 638, 651, 1055, 1056-1 ЦК України, суд -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги Акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» 356 087 грн. 44 коп.; понесені витрати за сплату судового збору у розмірі 1700 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн., всього: 357 907, 44 грн. (триста п’ятьдесят сім тисяч дев’ятьсот сім гривень 44 коп.).
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати дії Акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» за кредитним договором № 236-90 від 04.04.2006 року по збільшенню з 18.07.2008 року відсоткової ставки за користування кредитними коштами з 18% річних до 20% річних - неправомірними.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області, шляхом подачі апеляційної скарги до районного суду протягом 10 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: