Судове рішення #12834614

                                          Справа № 2-301/2010 р.        

                               

                           Р І Ш Е Н Н Я

                     І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                       

14.10.2010 року                                      м. Гола Пристань

               

              Голопристанський районний суд Херсонської області

              у складі: головуючого судді Ширінської О.Х.,

              при секретарі – Янцен І.О.,

              з участю позивача – ОСОБА_1,

              представника позивача – ОСОБА_2,

              відповідачів –  ОСОБА_3, ОСОБА_4,

              представника відповідача – ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гола Пристань цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення сплаченої за нерухоме майно грошової суми з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних, матеріальної і моральної шкоди та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та усунення перешкод в користуванні власністю, -

                        в с т а н о в и в:

    ОСОБА_1 звернувся із вище вказаним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4

    Первісно позивач ставив питання про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним та визнання права власності на будинок в порядку спадкування. В ході розгляду справи змінив позовні вимоги та предмет позову.

    В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 підтримали змінені позовні вимоги і просили їх задовольнити.

     Зокрема представник позивача ОСОБА_2 зазначила, що  син  позивача ОСОБА_6 уклав з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу будинку в АДРЕСА_1. Договір було укладено у простій письмовій формі у вигляді розписки. Син помер ІНФОРМАЦІЯ_1, за життя не встиг оформити право власності на житловий будинок.

     Фактично договір купівлі-продажу будинку між ОСОБА_6 та відповідачем було укладено усно.

    Відповідно до статті 655 ЦК України вказано, що за договором купівлі-продажу одна сторона /продавець/ передає або зобов’язується передати майно /товар/ у власність другій стороні /покупцеві/, а покупець який має або зобов'язується прийняти майно /товар/ сплатити за нього певну грошову суму.

    В даному випадку ОСОБА_3, як продавець, передав у власність сину позивача успадковане нерухоме майно, ключі від нього, правовстановлюючі документи, дозволив вселитися і користуватися присадибною земельною ділянкою та теплицею.

    Померлий ОСОБА_6 проживав у будинку з жовтня 2004 року по день своєї смерті. Крім цього ОСОБА_3 прийняв у нього аванс  у розмірі 1300 доларів США у 2005 році, а 13.01.2007 року ще 700 доларів США, всього 2000 доларів США, тобто ту суму про яку вони домовились.

     Таким чином як продавець так і покупець повністю виконали вимоги, які передбачені ст. 655 ЦК України.

    Відповідачі спочатку підтвердили наявність між ними та ОСОБА_6 усного договору купівлі-продажу нерухомого майна, а згодом у них з’явилася версія про те, що син позивача не мав наміру купити у них  будинок через відсутність коштів, а проживав як квартирант. Однак це не відповідає дійсності і нічим не доведено.

   Крім цього, сам відповідач суду пояснив, що немає доказів того, що ОСОБА_6 проживав в будинку на квартирі, а заплачені гроші, це є  плата за проживання.

   У зв’язку з тим, що відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, було змінено предмет позову.

    Враховуючи, що відповідачі користуються  коштами, переданими сином позивача за будинок і не бажають укладати договір купівлі-продажу будинку, просить стягнути з відповідачів на користь позивача грошові кошти, отримані за будинок,   у розмірі 15 818 грн. відповідно до курсу долара до національної валюти, а також три проценти річних у розмірі 1 659 грн. та індекс інфляції за весь час від простроченої суми у розмірі 10 457 грн., загальна сума становить  27 934 грн., яку просить стягнути х відповідачів.

   Під час проживання у вказаному будинку син позивача з дозволу власника використовував земельну ділянку та теплицю.  За час свого проживання з жовтня 2004 року та по день своєї смерті, з метою вирощування розсади сільськогосподарських культур на земельній ділянці викопав  котлован, розміром  9м х 4м х 1, 20 м. в глибину та побудував ще одну теплицю. Він обшив її дошками, накрив, зробив стелажі на розсаду, побудував пічне опалення. Його працю та необхідні матеріали позивач оцінює у 2000 грн. та 2 213 грн., що підтверджується накладного № 71 від 10.05.2006 року, загальна сума витрат на будівництво теплиці становить  4213 грн.

    Крім теплиці, покійний ОСОБА_6 побудував на земельній ділянці крапельне зрошування, яке до цього часу там знаходиться. Для цього  були куплені необхідні матеріали, які перелічені в накладній  за № 322 від 15.03.2007 року на суму 6 652 грн.

    Загальна сума витрат на будівництво та крапельне зрошування складає 10 865 грн.

    В результаті неправомірної поведінки відповідача була спричинена моральна шкода, яку позивач оцінює у 5000 грн.  

    Просить стягнути з відповідачів на користь позивача  27 934 грн., витрати понесені на будівництво теплиці та проведення крапельного зрошення у розмірі 10 865 грн., моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. та понесені судові витрати відповідно до наданих квитанцій у розмірі 1771 грн.

    Відповідач та його представник ОСОБА_5 позовні вимоги не визнали і просили відмовити у їх задоволенні, оскільки вони нічим не обґрунтовані та недоведені. Відповідач подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та про усунення перешкод  у користуванні власністю, яку в судовому засіданні частково змінив, відмовившись від позовних вимог в частині визнання договору-купівлі-продажу будинку неукладеним. В цій частині відмова прийнята судом, провадження в цій частині закрито. Інші позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав і просив задовольнити.

      Зокрема у своєму позові ОСОБА_3 зазначив, що  дійсно в січні 2007 року він домовився з померлим ОСОБА_6 про продаж йому зазначеного вище житлового будинку, ніяких грошових коштів він йому не сплачував, оскільки вони в нього були відсутні, ніяких розписок він не надавав. З метою укладення в послідуючому договору
купівлі - продажу передав ОСОБА_6 правовстановлюючі документи на будинок та дозволив проживати в ньому, використовувати земельну ділянки, при цьому обов’язок укладення договору купівлі-продажу в нотаріальному порядку він взяв на себе.

     Під час попередньої домовленості з ОСОБА_6 було досягнуто згоди про те, що під час проживання ним у  будинку та до оформлення договору купівлі-продажу у  нотаріальному порядку, ОСОБА_6 буде сплачувати деякі грошові кошти в якості сплати за проживання.        

    Розписку він не надавав і не підписував, гроші не отримував, у розписці стоїть підпис його дружини, саме вона цю розписку надала.

     ОСОБА_1 на сьогоднішній день безпідставно проживає у належному йому на праві власності будинку після смерті свого сина.

     Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

      Просить усунути перешкоди в користуванні власністю, а саме житловим будинком АДРЕСА_1, шляхом виселення ОСОБА_1 із зазначеного помешкання, а також зобов’язати ОСОБА_1 повернути йому правовстановлюючі документи на житловий будинок  АДРЕСА_1: оригінал технічного паспорту на домоволодіння, оригінал свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.01.1996 р., стягнути з ОСОБА_1 понесені судові витрати.

   Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала і пояснила, що дійсно отримала від ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 2000 доларів США про що надала розписку, підпис на розписці її. Але ці гроші були отримані за проживання у будинку, а не за його придбання. Просить відмовити у позові.

    Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

   Первісні позовні вимоги заявлено батьком померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_6

   Відповідно до діючого законодавства ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті померлого сина, який фактично вступив у спадщину, оскільки проживав у ньому разом із сином і проживає до теперішнього часу, зареєстрований у АДРЕСА_1, що підтверджується паспортними даними, поясненнями сторін по справі, свідками, зверненими до ОСОБА_1 позовними вимогами щодо звільнення будинку та повернення правовстановлюючих документів на вказаний будинок.

    Крім того, спадкова справа у державного нотаріуса після смерті ОСОБА_6 не заводилась. Колишня дружина померлого ОСОБА_7 та його неповнолітня дочка відповідно до посвідченої нотаріально заяви на спадщину після смерті ОСОБА_6 не претендують. Мати померлого ОСОБА_8 будучи допитаною в ході розгляду справи на спадщину після смерті сина також не претендує.

    Таким чином, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті свого сина, який фактично вступив у спадщину.

    В судовому засіданні встановлено, що 13.01.2007 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було укладено договір у формі розписки про придбання будинку, відповідно до якого ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_6 гроші в сумі 2000 доларів США. Факт отримання грошей та дійсність даної розписки підтверджена ОСОБА_4

    Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

     Згідно ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

        Договір купівлі-продажу будинку не був оформлений у встановленому законом порядку, тому дану грошову суму суд розцінює як аванс за придбання будинку, який підлягає поверненню позивачу ОСОБА_1 як спадкоємцю після смерті сина.

      Відповідно до довідки Державного Ощадного банку від 25.06.2010 р. № 272 офіційний курс гривні станом на 24.06.2010 р. становить 7,9098 за 1 долар США.

      Таким чином, 2000 доларів США буде дорівнювати 15 818 грн., які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_4, яка ці грошові кошти отримала за придбання будинку відповідно до розписки.

      Суд не приймає доводів відповідачів щодо визначення вказаної грошової суми в якості оплати за час проживання у будинку померлого ОСОБА_6, оскільки дана позиція нічим не підтверджена, договір найму житлового приміщення укладено не було, умови договору не визначені. Інших підтверджень того, що договір найму житла мав місце, суду не надано. У розписці зазначено, що це гроші за придбання  будинку.

     Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних від вказаної суми є безпідставними, оскільки такі заходи застосовуються за невиконання грошового зобов’язання в порядку ст. 625 ЦК України.

    Вище зазначена розписка не є грошовим зобов’язанням, тому вказана норма не може бути застосована до даних правовідносин.

     Крім того, вразі наявності грошового зобов’язання, індекс інфляції не може застосовуватись до грошових коштів в іноземній валюті.

    Не підлягають задоволенню також і позовні вимоги в частині стягнення понесених витрат на  будівництво теплиці та крапельного зрошення, оскільки допитані свідки не дають повної і точної інформації які саме роботи були проведені померлим ОСОБА_6 за його життя, період їх виконання, вартість матеріалів та інших витрат.

   Надані накладні на придбання будівельних матеріалів також не можуть бути взяті до уваги, оскільки період проведення вказаних робіт визначено не було, докази того що саме зазначені у накладних матеріали були використані саме на будівництво теплиці та крапельного зрошування, а не на інші цілі, відсутні.

   Діючим законодавством не передбачено стягнення моральної шкоди по договірним правовідносинам, тому в частині стягнення моральної шкоди позовні вимоги також задоволенню не підлягають.

   Позивачем визначено вартість понесених судових витрат на сплату судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрати на юридичну допомогу відповідно до наданих квитанцій, які складають 1771 грн.

   Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, то в порядку ст. 88 ЦПК України суд вважає, що вимоги в цій частині також підлягають частковому задоволенню у розмірі 885 грн. 50 коп.

   Позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають повному задоволенню  наступних підстав.

    Відповідно до  ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

      ОСОБА_3 є власником домобудівлі АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 12.01.1996 р., зареєстрованим в БТІ.

      Як свідчить з матеріалів справи та показів ОСОБА_1, інших учасників процесу, факт проживання ОСОБА_1 у вказаному будинку доведено і не потребує додаткового доказування.

   Оскільки як була зазначено вище договір купівлі-продажу будинку укладений не був між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, ОСОБА_3 як власник домобудівлі має право вимагати його звільнити, виселивши з нього осіб які проживають без належних на то правових підстав.

   Відповідно до ч. 3 ст. 98 ЖК України тимчасові жильці на вимогу наймача або членів сім’ї, які проживають разом з ним, зобов’язані негайно звільнити приміщення, а в разі відмовлення — підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

      Крім того, слід зобов’язати ОСОБА_1 повернути правовстановлюючі документи на будинок, оскільки він підтвердив в судовому засіданні факт того, що вони знаходяться у нього.

    З ОСОБА_1 також слід стягнути понесені ОСОБА_3 судові витрати в порядку ст. 88 ЦПК України у розмірі 245 грн. 50 коп. згідно наданих квитанцій.

    З огляду на вище наведене та керуючись  ст. ст. 10, 60, 88, 179, 202, 209, 212-215  ЦПК України, ст.ст. 387, 570, 625, 626, 635, 655, 657 ЦК України, ст. 98 ЖК України, суд -    

                     

                            в и р і ш и в :

        Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

        Стягнути з ОСОБА_4 на користь  ОСОБА_1 15 818 грн. та половину вартості понесених судових витрат у розмірі 885 грн. 50 коп., всього – 16 703 (шістнадцять тисяч сімсот три) гривні 50 коп.

   

     В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

   

     Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

     Усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні належним на праві власності будинком АДРЕСА_1, шляхом виселення з будинку ОСОБА_1.

    Зобов’язати ОСОБА_1 повернути ОСОБА_3 правовстановлюючі документи на житловий будинок  АДРЕСА_1: оригінал технічного паспорту на домоволодіння, оригінал свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.01.1996 р.

   Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 245 (двісті сорок п’ять) грн. 50 коп.

      Рішення може бути оскаржено  до апеляційного суду Херсонської області, шляхом подачі апеляційної скарги до районного суду протягом 10 днів.

 

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація