справа № 2-1090/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2010 року                                     м. Гола Пристань

                   Голопристанський районний суд Херсонської

                   області в складі:

                   головуючого судді – Ширінській О.Х.,

                   при секретарі – Янцен І.О.,

                   з участю сторін – ОСОБА_1, ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гола Пристань  цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення  неустойки (пені) за несплату аліментів,-

                         в с т а н о в и в:

      ОСОБА_1 звернулася із вище вказаним позовом, який в судовому засіданні змінила, зменшивши суму неустойки за несплату аліментів та просила задовольнити позовні вимоги.

      Зокрема у своєму позові ОСОБА_1 зазначила, що згідно виконавчого листа № 2-804 від 24.05.2006 р. відповідач повинен сплачувати на її користь на утримання двох дітей аліменти у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу).

     Починаючи з листопада 2008 року по травень 2010 року відповідач заборгував по сплаті аліментів 6 049 грн.

     Статтею 196 Сімейного Кодексу України передбачено стягнення неустойки(пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Строк позовної давності відповідно до ч. 2 п.1 ст. 258 ЦК України про стягнення неустойки (пені) застосовується в один рік.

     Сума неустойки з червня 2009 р. по червень 2010 р. складає 9 857 грн. 67 коп., згідно наданого розрахунку.

      Враховуючи матеріальний стан відповідача зменшила суму неустойки до 3000 грн., просила її стягнути з відповідача, оскільки саме цієї суми їй не вистачає на навчання дочки, а також просить стягнути на її користь понесені витрати на юридичну допомогу.

     Відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити у позові, оскільки заборгованість по аліментам утворилась через об’єктивні причини, а саме: через отриману черепно-мозкову травму важко знайти добре оплачувану роботу, змушений періодично проходити курс лікування. У 2009-2010 році декілька разів перебував на стаціонарному лікуванні. Крім того, вважає, що заборгованість по аліментам нарахована невірно, оскільки  за період 2009- 2010 рр.  він сплатив аліменти на загальну суму 1550 грн., що підтверджується наданою позивачем інформацією у відомості державного виконавця. Тому сума позову завищена на 2300 грн.

     Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що змінені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

      Статтею 180 Сімейного Кодексу України передбачено, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

       Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує, що  мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 Сімейного Кодексу України.

        Як було встановлено в судовому засіданні, на підставі рішення  Голопристанського районного суду та виконавчого листа № 2-804 від 24.05.2006 р.  з ОСОБА_1 стягнуто аліменти  на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3  частини усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

         Відповідно до відомості нарахування аліментів заборгованість  по сплаті аліментів у ОСОБА_1 складає за період з листопада 2008 р. по 01.05.2010 р.  складає 6 049, 26 грн.

         В порядку ст. 196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

          Верховним Судом України в ухвалі колегії Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 14.11.2007 р. (“Вісник Верховного Суду України” № 3 за 2008 рік, а.с. 9) зазначено, що вирішуючі  позов про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів слід мати  на увазі, що відповідно до ст. ст. 7, 8 СК України до цих правовідносин підлягають застосуванню норми гл. 19 ЦК України щодо позовної  давності, зокрема ст. 258 ЦК України, у якій встановлено спеціальну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки.

        Перевіривши дану обставину, суд встановив, що позивачем не порушено строк позовної давності, передбачений ст. 258 ЦК України, заборгованість нарахована за один рік, неустойка нараховувалась виходячі із заборгованості, яка утворилася з червня 2009 р. до червня 2010 року. Розмір неустойки за один останній рік в межах строку позовної давності згідно наданого розрахунку  складає 9 857, 87 грн.

        Відповідач не погодився з наданих розрахунком, але доказів щодо спростування проведеного нарахування не надав.

       В підтвердження свого стану здоров’я відповідач надав висновок ЛКК та довідку лікаря, згідно якої потребує переведення на полегшену фізичну працю з обмеженням перебування на сонці, також зазначено, що у 2009-2010 рр. він тричі перебував на стаціонарному лікуванні.  

        Фактично позивач врахувала наведені відповідачем обставини його стану здоров’я та матеріального стану, які дають підстави для зменшення нарахованої суми пені, та зменшила суму неустойки (пені) до 3 000 грн.

         Таким чином, зменшення розміру неустойки вже здійснено позивачем, тому суд не вбачає підстав для додаткового зменшення зазначеної суми.

         Крім того, з відповідача підлягають стягненню в порядку ст. 88 ЦПК України  судові витрати на користь держави – судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

        В частині стягнення понесених витрат на юридичну допомогу, понесених позивачем, слід відмовити, оскільки вони нічим не підтверджені.

        Керуючись  ст. ст. 10, 60, 88, 179, 209, 212-215 ЦПК України, ст.  ст. 180, 182, 183, 196 Сімейного Кодексу України,  ст. 258  ЦК України, суд –                

                               ВИРІШИВ :

        Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

 В частині позовних вимог щодо стягнення витрат на юридичну допомогу – відмовити.

   Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 51 (п'ятьдесят одна) гривня та витрати з інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

      Рішення може бути оскаржено  до апеляційного суду Херсонської області, шляхом подачі апеляційної скарги до районного суду протягом 10 днів.

      Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя :