Справа №2-4360/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

24 грудня 2010 року

Сніжнянський міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді         Кучми В.В.                      

при секретарі               Пономарцової Г.С..

за участю:     представника відповідача головного спеціаліста юридичного сектору відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Сніжне Омельченко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне справу за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне про відшкодування моральної шкоди у зв”язку з профзахворюванням,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з справжнім позовом до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне про стягнення моральної шкоди у зв”язку з втратою здоров”я від професійного захворювання. На обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що він має загальний трудовий стаж, пов»язаний з підземними умовами роботи на шахтному підприємстві 20 рік 5 місяців. За висновком МСЕК від 26.09.02 року за діагнозом антракоз, інтерстиціальна форма, легенєва недостатністьйому первинно з цього часу і безстроково визначено 40% втрати профпрацездатності. У зв»язку з профзахворюванням обмежена робота легенів викликає у нього недостатність кисню, задишку, у зв”язку з чим він змушений обмежувати спілкування з близькими і знайомими, надмірне вживання ліків почало викликати болі у шлунку, відчуття залежності від болю і ліків дезорганізує сталий образ життя, викликає у нього пригнічений моральний стан та душевні страждання. Тому він оцінює і просить стягнути з відповідача у якості відшкодування моральної шкоди 15000 грн.

До початку судового засідання від позивача та його представника ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.

    Представник відповідача головний спеціаліст юридичного сектору відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Омельченко Г.О позов не визнала, посилається на письмово викладені спростування, за якими суми заявленої моральної шкоди вважає не обґрунтуваннями, оскільки позивач на підтвердження наявності депресивного стану не надав медичного висновку. При вирішенні спору також просить врахувати те, що Законом України від 23.02.2007 р. № 717-V „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” виключені абзац 4 ст. 1, п.п. „є” п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 вищезазначеного Закону, якими регламентовано порядок відшкодування моральної шкоди внаслідок трудового каліцтва

    Вивчив письмові пояснення представника позивача, заслухав пояснення представника відповідача, дослідив матеріали справи і надані в ній письмові докази на обґрунтування і спростування позовних вимог, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

    Згідно висновку лікарняно-експертної комісії за результатами первинного обстеження №1905 від 10.07.02 р позивачеві ОСОБА_2 встановлений діагноз антракоз, інтерстиціальна форма, бронхіт (проява пневмоконіоза), легенева недостатність. Як встановлено цим висновком захворювання є професійне, причиною професійного захворювання встановлено тривале багаторазове дихання вугільною породною пилюкою, токсичними газами в не благоприємних метеоумовах.

    За результатми первинного огляду згідно витягу з акту огляду МСЕК №054191 від 26.09.02 р позивачеві первинно у зв»язку з вказаним профзахворюванням встановлено 40% відсотків профпрацездатності до 26.09.03 року. Згідно довідки МСЕК серія 2-18 АВ №059110 від 30.10.03 р ОСОБА_2 за результатами повторного огляду встановлено 40% втрати професійної працездатності починаючи з 26.09.03 року та безстроково.

    Дані про звернення позивачем за психіатричною допомогою з приводу перенесення стресових, депресивних та інших негативних проявів стану здоров”я унаслідок отриманого професійного захворювання відсутні.

    Частиною 1 статті 9 Закону України „Про охорону праці” передбачено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові унаслідок ушкодження його здоров”я або у разі смерті працівника  здійснюється Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві відповідно до Закону України „Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. У відповідності до підпункту „є” пункту 1 частини 1 статті 21 та частини 3 статті 28 Закону України „Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому виплачує Фонд соціального страхування. Відшкодування здійснюється у виді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати визначається в судовому порядку.

    Згідно ст. 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Також виходячи з положень, закріплених у ч. 1 ст. 58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативних актів, крім випадків, коли вони пом”якшують або скасовують відповідальність особи, у випадках коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. Тому суд не може прийняти посилання представника відповідача на положення Закону України від 23.02.2007 р. № 717-V „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, яким виключена дія статей 1, 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” з 1 січня 2007 року з питань відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач отримав професійне захворювання на підставі висновку МСЕК від 26.09.02 року, тобто раніше набрання чинності вищеназваним Законом, і таким чином за ним лишається право на відшкодуванні шкоди, яке виникло в період дії Закону України „Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” і відповідно ст. 21 цього Закону Фонд соціального страхування забов”язаний у встановленому законом порядку сплатити грошову компенсацію за моральну шкоду при наявності факту заподіяння за умови втрати профпрацездатності.

    У судовому засіданні встановлено і доведено, що позивач працюючи на шахтних підприємствах на підземних роботах отримав професійне хронічне захворювання, що обмежує нормальну роботу легенів, утруднює дихання. З письмових пояснень позивача витікає, що у зв»язку з отриманою хворобою, яка носить стійкий, хронічний характер, постійне придбання і вживання ліків дезорганізує сталий образ його життя, таке його становище змушує його обмежувати контакти з оточуючими та родичами, він уникає відвідування суспільних місць. Залежність від болю і ліків викликає у нього пригнічений моральний стан та душевні страждання.

    Таким чином, з урахуванням конституційної значимості здоров”я як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від її народження й охороняється державою, виходячи з вищезазначених обставин справи, суд вважає що заявлена позивачем вимога є обгрутованою і підлягає частковому задоволенню.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, з огляду на конкретні обставини справи, а саме вік позивача на момент розгляду справи, що межує з пенсійним віком, встановлення 40% втрати профпрацездатності у зв»язку з профзахворюванням згідно медичного висновку, встановлення втрати профпрацездатності безстроково, встановлення у зв»язку з профзахворюванням такого фізичного стану здоров»я, що обмежує нормальну роботу його внутрішніх органів – легенів, яке не підлягає відновленню, що змушує його як хронічного хворого постійно вживати ліки, виходячи з характеру і ступеня моральних страждань, викликаних болючими відчуттями, порушення нормального укладу життя, відповідно до вимог ст. 28 ч. 3 Закону України „Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, виходячи з вимог розумності і справедливості, суд вважає справедливою сатисфакцію моральної шкоди у сумі 12000 гривен, а в іншій частині позову, що перевищує спірний розмір моральної шкоди, слід відмовити.

    Згідно положень п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від сплати судового збору звільнений Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, тому у порядку ст. 88 ЦПК України ці судові витрати відносяться за рахунок держави.

    Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення частково пропорційно задоволеної частини позову витрати на правову допомогу 200 грн (заявлено вимогу 15000 грн, задовлено 12000 грн; 12000 від 15000 складає 80%; 200 грн:100*80=160 грн) та відповідно витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 12 грн

    Керуючись ст.ст. 8, 58 Конституції України, ст.ст. 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р №1105-XIV, ст.ст. 10, 11, 60, 212–215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне про відшкодування моральної шкоди у зв”язку з профзахворюванням задовольнити частково.

    Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, заподіяну у зв”язку з втратою здоров”я від професійного захворювання, у сумі 12000 (дванадцять тисяч) гривен.      

    В іншій частині позов залишити без задоволення.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області на користь ОСОБА_2 пропорційно задоволеній частині позову витрати на правову допомогу в сумі 160 гривен.

    Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сніжне Донецької області на користь держави пропорційно задоволеній частині позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 12 гривен.

Рішення може бути оскаржено учасниками процесу на протязі десяти днів з дня його проголошення, а учасниками процесу, які не приймали участь в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд.

Головуючий: