1
Справа № 2-а-3826/201р.
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
м. Донецьк 17 грудня 2010 р.
Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий – суддя Сліщенко Ю.Г., при секретарі Горєєвій Ю.С., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, перерахунок, та виплату пенсії по інвалідності, -
В с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання дій неправомірними, перерахунок, та виплату пенсії по інвалідності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримує пенсію в УПФУ Петровського району м. Донецька. Відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому повинна виплачуватися додаткова пенсія у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком. Згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» та «Про державний бюджет України» мінімальна пенсія за віком відповідає розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян. Вважає, що розмір його пенсії значно нижче, ніж передбачено законом. Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок розміру пенсії у зв'язку зі змінами у законодавстві, але відповідач відмовив йому. Однак, позивач в важає, що дії відповідача при вирішенні питання про перерахунок розміру пенсії є неправомірні, на підставі чого він і звернувся до суду, та просить визнати дії УПФУ Петровського району м. Донецька щодо відмови йому у перерахунку додаткової пенсії неправомірними, зобов’язати відповідача здійснити йому перерахунок додаткової пенсії відповідно до вимог законодавства, і в подальшому виплачувати додаткову пенсію відповідно до діючого законодавства.
В судовому засіданні позивач підтвердив свої позовні вимоги та їх обґрунтування, наполягає на задоволенні позову.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, та надав свої заперечення на позовну заяву, відповідно до яких заперечує проти задоволення позовної заяви у повному обсязі, з наступних підстав. Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч. 3 ст.28 цього Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з
2
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тобто ця норма прямо вказує на неможливість застосування мінімального розміру пенсії, встановленого абз.1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для визначення розмірів пенсій згідно з іншими Законами України, в тому числі і Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Враховуючи, що Закони України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" мають рівну юридичну силу, при вирішенні спірного питання застосовується спеціальна норма. Статтею 92 Конституції України визначено перелік норм, які встановлюються виключно законами України. Так, виключно законами України встановлюються форми і види пенсійного забезпечення. На розміри пенсій Конституція України такий обов'язок не поширює. Відповідно до ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Статтею 116 Основного Закону України передбачено, що Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й занятості населення, соціального захисту; розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України. Згідно до ст.117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. З метою реалізації права осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №1 від 03.01.2002р. (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 894 від 12.07.2004р.) Відповідно до п. 2 Постанови КМУ № 1 розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткової пенсії, передбаченої Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" провадиться з розміру 19 гривень 91 копійка (зі змінами від 13.07.2004року - 22 гривні 30 копійок), постановою КМУ № 1293 від 27.12.2005 року збільшено розмір пенсії, призначеної відповідно до ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" : у 3,5 рази - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1996 році; у 2,5 рази - пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках. Постанова Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року прийнята на виконання вимог Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15.04.2005р. в пункті 13 надається роз'яснення щодо правомірності застосування п.2 Постанови КМУ № 1 від 03.01.2002р. при визначенні підвищень, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (визначення розміру підвищення виходячи з розрахункової величини 19,91 грн.) А розміри цих підвищень, як і мінімальні розміри пенсій інвалідів-чорнобильців, визначались виходячи з мінімального розміру пенсії. Крім того, відповідно до п. п. 12, 13, 14, 15, 17 п.29 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" з 1 січня 2008 року внесені зміни до статей 50, 51, 52, 54, 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Таким чином, пенсія позивачеві призначена та виплачується у відповідності з діючим законодавством, в зв’язку з чим представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням.
3
В серпні 2010 року позивач звернувся до УПФУ в Петровському районі м. Донецька із завою про перерахунок додаткової пенсії, виходячи з розміру 25% мінімальної пенсії за віком, однак, у перерахунку розміру пенсії йому було відмовлено, з огляду на відсутність підстав такого призначення та правомірність здійснення управлінням розрахунку.
Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що представник відповідача не доказав правомірність своїх дій.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-4, преамбула якого визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Ч. 3 ст. 4 цього Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаться виключно законами про пенсійне забезпечення.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене ст. 8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Приписами зазначеної статті встановлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006-2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на місяць згідно із Законом № 489-5 від 19 грудня 2006 року. Такий саме граничний розмір визначений даною статтею для пенсій, призначених у 2006-2007 році відповідно до Закону України № 3235-1 5 від 20.12.2005 року.
Проаналізувавши норми даної статті, суд приходить до висновку, що ними визначений загальний граничний (максимальний) розмір пенсій, призначених (перерахованих) за нормами спеціального закону, у 2006-2007 роках, а також граничний розмір пенсій, призначених за спеціальним законом у 2006 році.
Пунктом 2 частини 1 статті 8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України „Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.
4
Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсій: за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один з цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на яку має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України № 231-V від 05.10.2006 року, який набрав чинності з 31.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Стаття 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 3, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України «Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14. Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-III, згідно ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 і діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
5
Також, п. 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни, у тому числі, до ст.ст. 51, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63. 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), у тому числі, положення п. 28 розділу II Закону України “Про Державний .бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
До того ж, у вищезазначеному Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що при прийнятті оспорюваного Закону всупереч правовим позиціям, викладеним у Рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) законодавець вийшов за межі правового регулювання бюджетних відносин: зупинив дію окремих положень законів (стаття 67 розділу І) і вніс до ряду законодавчих актів зміни і доповнення та визнав деякі з них не чинними (розділ II).
Таким чином, для позивача, як особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, нижчий розмір додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із положень ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи", що діяли у попередній редакції (тобто до внесення до нього змін Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"), виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З огляду на викладене, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на Закон України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
До того ж, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.
У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії е видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається. Суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, З, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є
6
виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, з огляду на частину 2 статті 8 КАС України, якою принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зазначає, що по спорам даної категорії, де судами було встановлено порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено у рішеннях суду у справах „Проніна проти України", „Кечко проти України".
Також, згідно ч. 1 ст. 2 Закону України „Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду" від 23.02.2006 р., рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Згідно ст. 17 Закону України „Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Визначаючи період, з якого необхідно провести перерахунок пенсії, суд приймає до уваги наступне. Відповідно до п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2008 року, частина третя статті 67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладена в наступній редакції: "Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Але, згідно з п. 5 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, положення п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» - визнані неконституційними та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, перерахунок пенсії слід здійснювати згідно вимого ст. 67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту збільшення розміру прожиткового мінімуму незалежно від звернення пенсіонера до органів Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії. Отже, с уд вважає, що перерахунок пенсії позивачеві повинен бути проведений за період з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Суд вважає за необхідне поновити порушені права позивача шляхом зобов'язання УПФУ в Петровському районі м. Донецька здійснити перерахунок пенсії позивача.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р.
7
№ 10-рп/2008, ст.ст. 8, 9, 11, 159-163 КАС України, суд, -
П о с т а н о в и в :
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, перерахунок, та виплату додаткової пенсії – задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька щодо відмови ОСОБА_1 у здійснення перерахунку додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька здійснити ОСОБА_1 перерахунок додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року із розрахунку розміру 25% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Апеляційну скаргу на цю постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через місцевий суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Ю.Г. Сліщенко
- Номер: б/н
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-3826/10
- Суд: Білопільський районний суд Сумської області
- Суддя: Сліщенко Юрій Григорович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.09.2015
- Дата етапу: 07.09.2015
- Номер: 6-а/592/48/18
- Опис:
- Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2-а-3826/10
- Суд: Ковпаківський районний суд м. Сум
- Суддя: Сліщенко Юрій Григорович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.06.2018
- Дата етапу: 26.06.2018