Справа № 2-1642/2010

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

14 грудня 2010 року                                           м. Нова Одеса

    Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді – Ітріна М.В.,

при секретарі Андреєвій Ю.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Крот Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Миколаївської області про поновлення на роботі, –

ВСТАНОВИВ :

    25 листопада 2010 р. позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача. Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 17.09.2009 р. працював у відповідача на посаді дільничного державного інспектора. Вказав, що наказом від 29.09.2010 р. був звільнений із займаної посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП, за невідповідність займаній осаді. Про звільнення стало відомо лише 30.09.2010 р., приводом якого стало незадовільна роботі на закріпленій за ним дільниці, однак копію спірного наказу йому не вручено. Оскаржив своє звільнення до обласної прокуратури, але відповіді так і не отримав.

Просив суд поновити пропущені строки на оскарження спірного наказу та скасувати його, поновивши на роботі на посаді дільничного інспектора.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заявлені вимоги визнала і не заперечувала проти їх задоволення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, за наказом відповідача від 17 серпня 2009 р. займає посаду молодшого державного інспектора головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Миколаївської області.

29 вересня 2010 р., наказом цієї установи за № 179-К, ОСОБА_1 звільнено із займаної посади згідно п. 3 ст. 40 КЗпП.

Зі змісту вищезгаданого наказу випливає, що підставою для звільнення з роботи стало подання Миколаївської міжрайонної природоохоронної прокуратури від 29 вересня 2010 р. про недобросовісне виконання позивачем службових обов’язків.

    Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку, зокрема, систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

    За правилами ч. 1 ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    У судовому засіданні позивач суду пояснив, що добросовісно виконував службові обов’язки на підконтрольній йому дільниці. При цьому вказав, що не було подання керівника відповідача до профкому про дачу дозволу на звільнення, а також самого засідання комітету, отже порушено порядок його звільнення.

    Положеннями ч. 1 ст. 149 КЗпП передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмове пояснення.

    Проте, у порушення зазначеної норми права відповідач не відібрав у позивача письмове пояснення стосовно недобросовісного виконання трудових обов’язків.

Крім того, у порушення ст. 43 КЗпП відповідач не звернувся до профкому з вмотивованим письмовим поданням для погодження на звільнення позивача з роботи, яке розглядалося за усним зверненням відповідача, що свідчить про упередженість розгляду цього питання та порушення встановленого законом порядку звільнення з роботи з цих підстав.

Між тим, судом встановлено, що 22 вересня 2010 р. відповідачем за участю позивача проведена перевірка Вознесенської рибоохоронної дільниці, що становить від с. Білоусівка Вознесенського району до с. Бузьке Арбузинського району Миколаївської області, яку обслуговує ОСОБА_1, під час якої порушень не виявлено.

Цей факт відповідачем у судовому засіданні не спростований, а інших документів про систематичне недобросовісне невиконання позивачем службових обов’язків суду не надано.

За такого, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 звільнено із займаної посади з порушенням порядку встановленого трудовим законодавством.

    Згідно вимог ст. 367 ЦПК України рішення суду про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Миколаївської області № 179-К від 29 вересня 2010 року про звільнення ОСОБА_1 з посади державного інспектора головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Миколаївської області.

Поновити ОСОБА_1 на посаді державного інспектора головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Миколаївської області.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді державного інспектора головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Миколаївської області – піддати негайному виконанню.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Миколаївської області на користь Держави судовий збір у виді державного мита в розмірі 51,00  грн та витрати на інформаційно-технічний розгляд справи в сумі   120  гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий