2-971/2010    

БАШТАНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД

_____________________________________________________________

56101  Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

24.11.2010 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі:  головуючого - судді Муругова В.В., при секретарі – Змієвській О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк” звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ВАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк” (який в подальшому змінив назву на Публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський Акціонерний Банк”) та відповідачем ОСОБА_2 26.11.2007 року було укладено кредитний договір № 400029248, за яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 6748 гривень 82 копійки з умовою – сплати процентів за користування кредитом у розмірі 6 % річних. Кінцевий термін повернення кредиту – 27.11.2010 року. Відповідач ОСОБА_2 не виконує належним чином взяті на себе зобов’язання та не здійснює щомісячні погашення по кредиту, процентам за користування кредитом. Оскільки відповідач істотно порушує умови угоди та не виконує взяті на себе зобов'язання, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача 9048 гривень 90 копійок, із яких: 6200,82 гривень – заборгованість за тілом кредиту, 8,93 гривень – заборгованість по сплаті відсотків, 13,57 гривень – заборгованість по сплаті штрафних санкцій, 2825,58 гривень – заборгованість по сплаті комісій.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність та підтримання позову.

Відповідач в судовому засіданні позов визнала частково, вказавши, що дійсно укладала з позивачем кредитний договір та отримала у безготівковому вигляді 6748 гривень 82 копійки для придання товару. Через матеріальні складнощі, починаючи з квітня 2008 року серпень 2009 року вона не сплачувала коштів за кредитним договором, після цього – почала періодично сплачувати по 200 грн. За її розрахунками вона сплатила по кредиту 2850 грн. та залишок боргу складає 3898 грн.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши наявні у справі матеріали (кредитний договір № 400029248 від 26.11.2007 року; розрахунок заборгованості; меморіальний ордер № 179637 від 27.11.2007 року; меморіальний ордер № 179636 від 27.11.2007 року; квитанцію №103/477 від 19.11.2010 року; квитанцію №547190 від 08.02.2010 року; квитанцію від 18.12.2007 року; квитанцію від 26.02.2008 року; квитанцію №ПН 49034 від 17.01.2008 року; квитанцію №ПН 1528 від 22.10.2009 року; квитанцію №ПН1347 від 22.09.2009 року; квитанцію від 11.08.2010 року; квитанцію №111672 від 01.07.2010 року; квитанцію №505585 від 05.03.2010 року; квитанцію №202089 від 05.05.2010 року), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог і можливість часткового задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що 26.11.2007 року між ВАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк” (який в подальшому змінив назву на Публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський Акціонерний Банк”) та відповідачем ОСОБА_2 (яка змінювала прізвище на ОСОБА_2) було укладено кредитний договір № 400029248, за яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 6748 гривень 82 копійки з умовою – сплати процентів за користування кредитом у розмірі 6 % річних. За користування кредитом була встановлена щомісячна комісія в розмірі 134,30 грн. Кінцевий термін повернення кредиту – 27.11.2010 року.

Згідно з п.2.8 кредитного договору погашення позичальником заборгованості по кредиту та процентах здійснюється щомісячно рівними частинами в сумі 339 грн. 30 коп.

Відповідач несвоєчасно та неналежним чином виконував взяті на себе зобов’язання та не здійснював щомісячні погашення по кредиту, процентам за користування кредитом, комісії (що підтвердив в судовому засіданні і сам відповідач), що відповідно до п. 3.2.2 кредитного договору є підставою для дострокового виконання боргових зобов’язань та стягнення з відповідача суми заборгованост за кредитом.

Зазначені правовідносини врегульовані ст.ст. 526; 530 ч.1; 533 ч.1,2; 1054 ч.1 ЦК України, ст. 2 ЗУ „Про банки та банківську діяльність”.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки та банківську діяльність” банківський кредит – це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.  

Із ст. 526 ЦК України слідує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Посилання відповідача на те, що сума заборгованості за вказаним кредитом має становити 3898 грн. – визнані судом необґрунтованими, оскільки надані відповідачем квитанції про сплату сум за кредитним договором були зараховані позивачем та відображені в наданому докладному розрахунку заборгованості, окрім останньої оплати в розмірі 200 грн., проведеної 19.11.2010 року (після подання позову до суду).

Помилковою є позиція відповідача стосовно того, що сплачені нею за кредитним договором суми мали враховуватись в погашення тіла кредиту. Відповідно до п.2.11 кредитного договору в першу чергу грошові кошти, які вносяться позичальником на погашення кредиту спрямовуються для оплати процентів та комісій по кредиту, що здійснювалось банком відповідно до наданого розрахунку заборгованості.

При цьому, позов підлягає частковому задоволенню за відрахуванням 200 грн., сплачених відповідачем 19.11.2010 року, які позивачем не були враховані.

Таким чином, заборгованість по кредитному договору на момент розгляду справи в суді становить 8848 гривень 90 копійок.

Відповідно до ст.ст. 79; 81 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати пов’язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду цивільної справи та витрати по оплаті судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог, оскільки відповідач є стороною, котра при виконанні зобов’язань діяла недобросовісно.

На підставі ст. 2 Закону України „Про банки та банківську діяльність”, ст.ст. 526; 530 ч.1; 1054 ч.1 ЦК України  та керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 214; 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк” в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 400029248 від 26.11.2007 року 8848 (вісім тисяч вісімсот сорок вісім) гривень 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк” 88 (вісімдесят вісім) гривень 49 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк” 120 (сто двадцять) гривень в рахунок відшкодування витрат, пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду цивільної справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Миколаївської області через Баштанський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

                    суддя: