Справа № 2-135/10

     РІШЕННЯ

        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2010 року   Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі : головуючого – судді  Глібко О.В., при секретарі - Вакуленко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи – Комунальне підприємство «Жилкомсервіс», Харківська міська рада в особі управління комунального майна та приватизації про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею,    

              ВСТАНОВИВ:

    Позивачі звернулися до суду з позовною заявою про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житлоплощею за адресою АДРЕСА_1. В обґрунтування позову вказали, що 2006 році ОСОБА_1 зверталася до суду з позовом про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 і рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 15.11.2007 року її позовні вимоги були задоволені. При розгляді справи в апеляційній інстанції, рішення суду першої інстанції було скасовано і 4.04.2008 року було прийнято нове рішення, відповідно до якого ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог було відмовлено, Зустрічний позов ОСОБА_3 про вселення був задоволений. З дня набрання рішенням апеляційного суду набрало законної сили і до дня звернення позивачів до суду 24.02.2009 року, відповідач жодного разу не намагався вселитися в спірну квартиру АДРЕСА_1, не звертався до виконавчої служби про примусове вселення, оскільки постійно проживав в своєму власному будинку за адресою:АДРЕСА_2 і не був зацікавлений в спірній квартирі для проживання. З квітня 2008 року відповідач жодного разу не сплатив комунальні послуги за квартиру, не приймав участі у витратах по утримуванню квартири, житлом не цікавився. Особистих речей відповідача в квартирі не має. В квартирі окрім позивачів ніхто не проживав. Позивачі вважали, що відповідач втратив право користування даною житлоплощею у зв’язку з не проживанням у спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин і просили задовольнити їх позовні вимоги.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечував, у судовому засіданні пояснив, що дійсно він з 2003 року має на праві власності 5/6 частин будинку за адресою:АДРЕСА_2, але вказаний будинок не пристосований для постійного проживання, рішенням районного виконкому визнаний аварійним, тому він не в змозі проживати в будинку постійно. В спірній квартирі після рішення апеляційного суду від 4.04.2008 року відповідач не зміг проживати, оскільки позивачі не пускали його, хоча в квартирі знаходиться його майно – маскарадний костюм та фотографії. Комунальні послуги за спірну квартиру відповідач не здійснював, оскільки в квартирі не проживав і не вважав за потрібне їх оплачувати. В квартиру він був вселений примусово до того, як дізнався про розгляд цієї справи в суді, до суду перший раз він прийшов у вересні 2009 року, а позовну заяву отримав лише в грудні 2009 року. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2

Представник третьої особи - КП «Жилкомсервіс», в судове засіданні не з’явився, надав до суду заяву з проханням розглядати справу за відсутністю їх представника, позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вважав обґрунтованим.

Представник третьої особи – Харківської міської ради в особі управління комунального майна та приватизації, надав до суду заяву з проханням розглядати справу за відсутністю їх представника, покладався на розсуд суду.

    Суд, вислухавши пояснення позивачів та представника позивача, відповідача, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що викладені позивачами обставини знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду і позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Спірна житлоплоща розташована за адресою:АДРЕСА_1, складається із трьох кімнат житловою площею 43,92кв.м., обладнана кухнею, ванною і туалетною кімнатами. В квартирі зареєстровані сторони по справі, особовий рахунок на квартиру відкритий на ім’я ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою з місця проживання про склад родини та реєстрацію осіб (а.с.16,17).

    Рішенням Судової колегії Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 4.04.2008 року ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про визнання ОСОБА_3 було відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 був задоволений у частині вселення його в квартиру № АДРЕСА_1 (а.с.5-10).

Протягом розгляду даної справи  було встановлено, що з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили, тобто з 4.04.2008 року  по день звернення до суду з позовом 24.02.2009 року, відповідач в спірній квартирі не проживав без поважних причин, його особистих речей в квартирі не було, що було підтверджено довідкою від 27.10.2008 року житлової дільниці № 50 КП «Жилкомсервіс» Орджонікідзевського району міста Харкова (а.с.18) та актом від 24.10.2008 року комісії житлової дільниці № 50 КП «Жилкомсервіс» Орджонікідзевського району міста Харкова (а.с.19). З 4.04.2008 року оплату за спірну житлоплощу відповідач не проводив, у витратах по утриманню і ремонту квартири участі не приймав, що підтвердив особисто в судовому засіданні. Доказів, яки б спростовували вказані факти, відповідачем надано не було. Вищенаведені обставини були підтверджені поясненнями свідків, опитаних в судовому засіданні : ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасової відсутності наймача або членів його родини за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у зв’язку з відсутністю цієї особи понад встановлених строків провадиться в судовому порядку.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», якщо відсутній вселився в житлове приміщення всупереч волі членів сім’ї і був відсутнім понад встановлені строки без поважних причин, то суд вправі визнати його таким, що втратив право на жилу площу. Наявність рішення суду про право громадянина користуватися приміщенням не є перешкодою до розгляду і задоволення позову про визнання його таким, що втратив це право з мотивів, що після набрання рішенням законної сили або після його виконання він був відсутнім понад шість місяців, у тому числі і в тих випадках, коли строк для виконання рішення не скінчився.

Оскільки з 4.04.2008 року, тобто понад шість місяців, відповідач в спірну квартиру не вселявся і не проживав в ній без поважних причин, тому 24 лютого 2009 року позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2, звернулися до суду з позовною заявою про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житлоплощею за адресою:АДРЕСА_1 (а.с.3).

Дізнавшись про подання вищевказаної позовної заяви, відповідач 19.05.2009 року, тобто в період розгляду справи в суді про визнання його таким, що втратив право користування спірною квартирою, звернувся стосовно примусового вселення в квартиру до державної виконавчої служби Орджонікідзевського району міста Харкова.

Оскільки з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили про вселення ОСОБА_3, він не вселявся і не проживав в спірній квартирі понад шість місяців без поважних причин, тому позивачі заперечували проти вселення ОСОБА_3 в квартиру № АДРЕСА_1 на підставі постанови державного виконавця від 19.05.2009 року (а.с.106).

3.06.2009 року ОСОБА_3 був примусово, всупереч волі позивачів, вселений в квартиру № АДРЕСА_1, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 03.06.2009 року старшого державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Харківського міського управління юстиції Негруца Ю.С. (а.с.104).

При вселенні у ОСОБА_3 були ключі, якими він відкрив, а після вселення закрив вхідні двері в квартиру і тамбур, в акті і постанові від 3.06.2009 року відсутні записи про надання відповідачу ключів від спірної квартири державним виконавцем або позивачами, що  підтверджується актом та постановою державного виконавця від 3.06.2009 року (а.с.104). Таким чином, у відповідача був вільний доступ в спірну квартиру, замки позивачі не змінювали. При вселенні відповідача в квартирі його особистих речей або належного йому майна не було, в кімнаті, яка йому була вказана для проживання, знаходилися меблі, які належали позивачці ОСОБА_1, а саме диван, шафа, стіл та стільці, що підтвердив відповідач та свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10

На момент вселення відповідач ніяких своїх речей в спірну квартиру не завозив і не заносив, після вселення він разом з товаришами, які були присутні при вселенні, поїхав і більше в квартиру не повертався. Вищевказані обставини були підтверджені відповідачем особисто, а також поясненнями свідків відповідача ОСОБА_9 і ОСОБА_10, наданими в судовому засіданні.

Після вселення відповідач в спірній квартирі не проживав, його особистих речей в квартирі не було, що було підтверджено свідками ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 Оплату за спірну житлоплощу відповідач не проводив, у витратах по утриманню і ремонту квартири участі не приймав, що підтвердив особисто в судовому засіданні. Із наданих копій  викликів до кримінально-виконавчої інспекції на ім’я ОСОБА_3 від 11.09.2009 року та 3.12.2009 року, тобто після вселення відповідача, вбачається, що за місцем реєстрації на вересень, грудень 2009 року відповідач не проживав, був оголошений у розшук, що підтверджується вищевказаними викликами до кримінально-виконавчої інспекції . Доказів, яки б спростовували вказані факти, відповідачем надано не було.

Оплату комунальних послуг спірної квартири проводили тільки позивачі, що підтвердили наданими для огляду в судовому засіданні квитанціями про оплату та розрахунком оплати комунальних послуг.

З огляду на вищевказане суд вважає, що відповідач не мав наміру дійсно вселятися в спірну квартиру, вселення з боку ОСОБА_3 було проведено формально, без наміру створити наслідки і дійсно проживати в спірній квартирі. Суд вважає, що відповідач створив вигляд вселення в спірну квартиру у зв’язку із знаходженням позову в суді про визнання його таким, що втратив право користування квартирою № АДРЕСА_1 .

Надані відповідачем копії постанов по справам про адміністративне порушення від 3.03.2009 року та 10.07.2009 року містять анкетні відомості ОСОБА_3, у тому числі адресу його реєстрації: АДРЕСА_1, але не підтверджує, чи дійсно відповідач проживав за вказаною адресою.

Відповідачем не було надано жодного доказу поважності його непроживання в спірній квартирі в період з 4.04.2008 року по день примусового вселення 3.06.2009 року. Також відповідачем не було надано жодного доказу, який би свідчив про противоправну поведінку і перешкоди з боку позивачів в проживанні ОСОБА_3 в спірній квартирі. В судовому засіданні відповідач підтвердив, що із заявами про перешкоди в користуванні спірною житлоплощею або із заявами про відновлення порушеного права і вселення він нікуди не звертався. Відповідач не звертався до суду із позовом про відновлення його порушеного права і вселення, із чого суд робить висновок, що відповідач не вважав порушеним своє право на проживання в спірній квартирі з боку позивачів і не проживав в спірній квартирі за власним бажанням, оскільки не мав потреби для проживання  на спірній житлоплощі.

Свідок відповідача ОСОБА_9 на питання суду про місце проживання відповідача пояснив, що ОСОБА_3 постійно проживає за адресою АДРЕСА_2, а зареєстрований відповідач за адресою: АДРЕСА_1. Також пояснив, що протягом дружби зі ОСОБА_3 він бував неодноразово у відповідача дома по АДРЕСА_2, а в спірній квартирі в гостях у відповідача ні разу не був.

Свідок відповідача ОСОБА_10 пояснив, що він був присутній на святкуванні дня народження відповідача восени 2009 року за адресою його проживання:АДРЕСА_2. За два роки знайомства в спірній квартирі свідок в гостях у відповідача ніколи не був.

Свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 пояснили, що відповідач не проживав в спірній квартирі більше 13 років, його особистих речей та належного йому майна в квартирі не має. Відповідач постійно проживає за адресою:АДРЕСА_2, в будинку, який йому подарував брат і в будинку знаходиться все його майно. Свідки протягом останніх трьох років постійно бували в гостях у позивачів в спірній квартирі, в серпні 2009 року ОСОБА_6 кілька днів проживав в квартирі, але відповідача в квартирі не бачив, ОСОБА_3 ніколи не приходив і в спірній квартирі не проживав.

Свідок ОСОБА_8, сусідка позивачів, пояснила, що в спірній квартирі вона буває майже кожного дня, в квартирі проживають тільки ОСОБА_1 і її син ОСОБА_2 Відповідача свідок не бачила з 1989 року, його речей в спірній квартирі не має, в квартирі він не проживає. Свідок підтвердила, що вона ніколи не чула скандалів між  ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідача із квартири ніколи не виганяли і замків на вхідних дверях квартири та тамбуру ніколи не змінювали.

Судом було встановлено, що на підставі договору дарування від 14 листопада 2003 року, який був посвідчений державним нотаріусом Сьомої Харківської державної нотаріальної контори за р.№ 6-1258, відповідач ОСОБА_3 став власником 5/6 частин житлового будинку № АДРЕСА_2. Вказаний будинок був подарований відповідачу його братом, позивачем по справі, ОСОБА_2 Пояснення відповідача про те, що вказаний будинок рішенням районного виконкому був визнаний аварійним, спростовується листом заступника голови Комінтернівської районної в м.Харкові ради від 15.12.2008 року, відповідно до якого районна рада не має право приймати будь які рішення стосовно визнання невідповідності санітарним і технічним вимогам будинків, які не належать до громадського або житлового фонду (а.с). Доказів, які б спростовували вказані факти, відповідачем надано не було.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 в період з 4.04.2008 року по теперішній час не проживав без поважних причини понад шість місяців в квартирі № АДРЕСА_1, тому втратив право користування вказаною житлоплощею.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11, 60, 209, 215-218 ЦПК України, ст. ст. 71, 72 Житлового Кодексу України, суд-

                  В И Р І Ш И В :

           Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи – Комунальне підприємство «Жилкомсервіс», Харківська міська рада в особі управління комунального майна та приватизації про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею – задовольнити.

          Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1

          Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської области через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова шляхом подачі  протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.      

Суддя :