справа №2-3991/10р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Скрипник К.О.,
при секретарі - Берко Я.В.;
за участю позивачки ОСОБА_1 представника Відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Дніпропетровської міської ради, третя особа – Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5, про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності у порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка 24 лютого 2010 року звернулась до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, Дніпропетровської міської ради про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності у порядку спадкування за законом. В обґрунтування вимог вказала, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності їй – позивачці по справі ОСОБА_1 та її чоловіку ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25 серпня 1993 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, після його смерті відкрилась спадщина у вигляді належної йому частини квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом після його смерті є позивачка, як дружина померлого та ОСОБА_3 і ОСОБА_5, як доньки померлого від першого шлюбу. Вона прийняла спадщину фактично після смерті ОСОБА_6, оскільки проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем, окрім того вона та ОСОБА_3 своєчасно звернулись до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, а ОСОБА_5 звернулась з заявою про відмову від спадщини на користь своєї сестри ОСОБА_3
Однак їм було відмовлено у видачі свідоцтва через те, що частки у праві спільної сумісної власності не визначені.
Просила визначити розмір часток ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 в праві власності на квартиру АДРЕСА_1, рівними, тобто кожному належить по ? частині, визнати за нею право власності на 1/6 частину зазначеної квартири у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилалась на обставини, викладені у позовні заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. Пояснив, що право позивачки на частину спадщини ніким не оспорюється та відповідачка визнає це право. Тому в судовому порядку не потрібно встановлювати як частки у праві спільної сумісної власності так і визнавати право власності.
Співвідповідач – Дніпропетровська міська рада у судове засідання не з’явилась, про час і місце судового засідання повідомлялась належним чином. Надійшли письмові заперечення по позовній заяві, згідно яких представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні, просила справу розглядати за її відсутністю, зазначала, що між відповідачем та позивачкою відсутній спір взагалі.
Третя особа – Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора у судове засідання не з’явилась, письмово просила справу розглядати у відсутність їх представника.
Третя особа – ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилась. Про час, місце та дату судового засіданні була повідомлена належним чином.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає по наступних підставах.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності позивачці по справі ОСОБА_1 та її чоловіку - ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25 серпня 1993 року /а.с. 7-11/.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Таким чином, фактично, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 належало кожному по ? частині квартири АДРЕСА_1.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер /а.с. 12/, після його смерті відкрилась спадщина у вигляді належної йому частини квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом після його смерті є ОСОБА_1, як дружина померлого /а.с. 13/ та ОСОБА_3 і ОСОБА_5, як доньки померлого від першого шлюбу. Позивачка прийняла спадщину фактично після смерті ОСОБА_6, оскільки проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем /а.с. 14/, окрім того, вона та ОСОБА_3 своєчасно звернулись до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, а ОСОБА_5 звернулась з заявою про відмову від спадщини на користь своєї сестри ОСОБА_3 /а.с. 24/.
Відповідно до п. 12 Пленуму ВСУ від 30.05.2008 р. за №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частка кожного із співвласників є рівними. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.
Також слід зазначити, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.
Так, згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є незаконними та необґрунтованими, у в зв’язку з чим не підлягають задоволенн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, у в зв’язку з тим, що в задоволенні позову відмовлено, судові витрати, понесені позивачкою, не підлягають відшкодуванню з відповідачів.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Дніпропетровської міської ради, третя особа – Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5, про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності у порядку спадкування за законом – відмовити .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя К.О. Скрипник