Справа № 2-1501/2010р.

Р   І   Ш   Е   Н   Н   Я

і м е н е м  У к р а ї н и

02 грудня  2010 року                                                       Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі  :      головуючого судді – Литвин М.М.,

              при секретарі – Гусак А.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни  цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Територіальної  громади в  особі  Засульської сільської ради та ОСОБА_2  про встановлення факту  прийняття спадщини  та фактичного управління  і володіння спадковим майном  та за позовом  ОСОБА_2 до Територіальної  громади в  особі  Засульської сільської ради, ОСОБА_1  про встановлення права  власності  на нерухоме  майно в порядку  спадкування ,-  

В С Т А Н О В И В  :

Позивач  ОСОБА_1  звернувся в суд з позовом до Засульської сільської ради про встановлення факту  прийняття спадщини  та фактичного управління  і володіння спадковим майном,  мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1  помер  його батько - ОСОБА_3. Після смерті батька відкрилась спадщина, яка складалась з ? частини домоволодіння, розташованого  в АДРЕСА_1  та земельної частки(паю).  За життя, 22.12.2000 року батько залишив заповіт  на свою дочку ОСОБА_2, яка є його сестрою.

Після смерті батька  та відкриття спадщини , його сестра ОСОБА_2  від прийняття спадщини відмовилась на його користь. Вказана заява ОСОБА_2 відповідно зареєстрована  в Засульській сільській раді і зареєстрована в книзі нотаріальних дій під №129.

Вважає, що має право успадкувати  все майно, яке залишилося після смерті батька, у зв»язку  відмовою сестри від заповіту.

Поховавши батька він розпорядився  його особистими речами та документами і все майно  покійного  перейшло в його управління та володіння. Ним було оплачено всі борги по комунальних послугах, які були у покійного батька. Він зробив зовнішній і внутрішній ремонт всього будинку: закупив будматеріали, переробив опалення, перекрив дах, поштукатурив стелю та стіни, наслав підлогу, поміняв двері, вінка, пофарбував. Постійно сплачував та сплачує  плату за всі комунальні послуги. Після  проведення ремонту в даний будинок  він  поселив  проживати свого сина з сім»єю.

Прохав суд  встановити  факт  прийняття ним спадщини , яка відкрилася  після  смерті його батька, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом  фактичного управління і володіння спадковим майном.

В свою чергу ОСОБА_2   звернулась в суд із позовом до Територіальної  громади в  особі  Засульської сільської ради, ОСОБА_1  про встановлення права  власності  на нерухоме  майно в порядку  спадкування, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1  помер її батько - ОСОБА_3. Після смерті батька відкрилась спадщина, яка складалась з 12/25 частин домоволодіння, розташованого  в АДРЕСА_1  та земельної частки(паю).  За життя, 22.12.2000 року батько залишив заповіт  на її ім»я. Заповіт  посвідчено  Засульською сільською радою.

Після смерті батька вона, як єдина  спадкоємиця  за заповітом звернулась  до Другої Лубенської  державної  нотаріальної  контори з заявою про прийняття  нею спадщини. Однак, нотаріусом  у цьому їй було відмовлено, так як вона пропустила строк  для прийняття спадщини.

Вважає, що вона фактично  прийняла спадщину, оскільки доглядала батька, поховала його. Відразу ж після похорон розпорядилася  його майном : доглядала за хатою, утримувала в чистоті подвір»я, користувалася городом, садом, розпорядилася його грошовим вкладом та особистими речами, тобто  фактично  вступила у володіння матеріальним майном – прийняла  спадщину.

Відповідач ОСОБА_1, який доводиться їй рідним братом, після смерті батька намагався  вирішити з нею питання купівлі-продажу  вищезазначеного спадкового майна, обіцяючи при цьому  сплатити їй  5000 доларів США. Запропонував щоб вона відмовилась від спадщини, а він оформить її прямо на себе, як спадкоємець  першої черги за законом. Спочатку вона на це погодилась і 09.04.2003 року на вимогу  відповідача вона написала заяву до Другої Лубенської державної нотаріальної контори про відмову від спадщини, що відкрилася  після смерті батька на користь відповідача. Її підпис був посвідчений  секретарем  Засульської сільської ради.  Відповідач запевнив її, що до 01.05.2003 року  сплатить їй необхідну суму. Але, не дочекавшись обіцяних  коштів від відповідача, вона довела до відома брата, що не має наміру відмовлятися від спадщини. При цьому поставила йому вимогу повернути її заяву, але він пояснив, що заяву десь загубив. Вони посварилися і  її заява про відмову від спадщини  ніким з них до Другої нотаріальної контори подана не була.  Навпаки, вона фактично  вступила  в управління  та володіння майном  і своїм  правом відмови від спадщини  не скористалась.

1.12.2008 року рішенням Лубенського міськрайонного суду  було винесено рішення, яким  встановлено факт  прийняття нею спадщини після смерті батька. Суд встановив  факт прийняття нею спадщини на 12/25 частини домоволодіння, розташованого  в АДРЕСА_1. Але  ухвалою апеляційного суду від 07.07.2009 року   вказане рішення було скасовано, оскільки  до участі у справі не було залучено як третю особу ОСОБА_1 і  в зв»язку з тим, що виникає спір про право,  суд залишає заяву без розгляду  і роз»яснює заінтересованим особам, що вони мають подати  позов на загальних підставах.

Через те, що між нею та ОСОБА_1 існує спір щодо реалізації права на спадщину, вона звернулась в суд з позовом та прохає встановити факт , що вона прийняла спадщину  після смерті  свого батька, ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом  фактичного вступу  в управління та володіння майном покійного та визнати  за нею право власності  на нерухоме  майно- 12/25 частин домоволодіння з відповідною  частиною господарських  будівель, що складається з  житлового будинку-А, літньої кухні-Б, погребу -б, прибудови -б-1, прибудови -б-ІІ, прибудови -б-ІІІ, вбиральні-В, огорожі-№1, колодязя-№2, загальною вартістю 43520 грн. та земельної ділянки(паю) площею 3,25 га, розташованої на території  Селецької сільської ради Оржицького району Полтавської області.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та заперечувала проти позову ОСОБА_1, вважаючи такий позов безпідставним, оскільки вона  фактично  вступила в управління та володіння майном, яке залишилося після смерті батька.

ОСОБА_1  в судовому засіданні  свої  заявлені позовні вимоги підтримав, пояснивши суду, що  після того, як  ОСОБА_2 відмовилась від прийняття спадщини за заповітом після смерті батька, він фактично  вступив  в управління та володіння спадковим майном, провів ремонти та врешті-решт поселив  для проживання свого сина з сім»єю.

Преставник  Засульської сільської ради в судове  засідання не з»явився, звернувся до суду з заявою в якій прохав справу слухати без їх участі, покладаючись на думку суду.

Представник КП «Лубенське МБТІ» в судове засідання також не з»явився, звернувся до суду з заявою, в якій прохав  справу розглядати без їх участі, покладаючись на думку суду.

    Заслухавши учасників судового розгляду справи, свідків, нотаріуса, розглянувши подані  документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2  підлягає задоволенню, а  в заявлених позовних вимогах ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ст. 328 ч.1 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін по справі - ОСОБА_3, що підтверджується  копією свідоцтва про смерть ( а.с.24).

За життя ОСОБА_3, 22.12.2000 року  склав заповіт  на все своє майно  на користь своєї  дочки  ОСОБА_2 ( а.с.27).

Невдовзі після смерті батька сторони  намагалися  вирішити питання щодо спадщини  шляхом  домовленостей і  09.04.2003 року  ОСОБА_2  склала заяву  про відмову  від спадщини на користь ОСОБА_1, після чого останній,  провівши ремонти, у 2007 році поселив  свого сина у  батьківське домоволодіння.  

На протязі останніх років між сторонами виникли суперечки відносно спадкового майна. Вони зверталися до суду з різними позовними вимогами щодо спадщини.

Згідно ст.. 534 ЦК України ( в редакції 1963 року), кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів  звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим  державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.  

Таким чином, на ім»я ОСОБА_2 був складений заповіт. Її заява про відмову від спадщини  до нотаріальної контори  не подавалась, був лише посвідчений її підпис  секретарем Засульської сільської ради  і суд приходить до висновку, що ОСОБА_2  своїм правом  відмови від спадщини не скористалася, фактично вступила   в управління спадковим майном, розпорядилася грошовим вкладом померлого, його особистими речами та дозволила тимчасово проживати своєму племіннику. При таких обставинах суд вважає, що позов  ОСОБА_2  про визнання права власності на нерухоме майно  підлягає задоволенню.

В судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_1  з дозволу  спадкоємця за заповітом, на відповідних умовах став  розпоряджатися житлом, що раніше належало покійному ОСОБА_3, поселивши туди свого сина з сім»єю. При вищезазначених обставинах суд не може встановити факт  прийняття  ним спадщини шляхом фактичного управління та володіння спадковим майном, а тому відмовляє в задоволенні позову.

При цьому суд критично оцінює твердження  представника  ОСОБА_1 про невідповідність  вимогам цивільного кодексу заповіту на ім»я ОСОБА_2, так-як  це не є  предметом заявленого спору.

У відповідності до ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись  ст. 534, 549  ЦК України (в редакції 1963 року),  ст..328, 1268 ЦК України,  ст.ст. 10, 11, 57, 60, 212-215,218 ЦПК  України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Територіальної  громади в  особі  Засульської сільської ради, ОСОБА_1   задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після  смерті  батька, ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом фактичного вступу в управління та володіння майном покійного.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 12/25 частини домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку-А, літньої кухні-Б, погребу -б, прибудови -б-1, прибудови -б-ІІ, прибудови -б-ІІІ, вбиральні-В, огорожі-№1, колодязя-№2, загальною вартістю 43520 грн. та земельної ділянки(паю) площею 3,25 га, розташованої на території  Селецької сільської ради Оржицького району Полтавської області

В задоволенні позову ОСОБА_1  до Територіальної  громади в  особі  Засульської сільської ради та ОСОБА_2 про встановлення факту  прийняття спадщини  та фактичного управління  і володіння спадковим майном  - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи,  які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть  подати  апеляційну скаргу до апеляційного суду Полтавської області через суд  першої інстанції  протягом  десяти днів  з дня  отримання копії рішення.

Суддя Лубенського

 міськрайонного суду                                                                          М.М.Литвин