Справа № 2-124/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.12.2010 р. м. Гола Пристань
Голопристанський районний суд Херсонської області
у складі: головуючого судді Ширінській О.Х.,
при секретарі – Янцен І.О.,
за участю позивача – ОСОБА_1,
представника позивача – ОСОБА_2,
представників відповідача – ОСОБА_3,ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гола Пристань цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє від імені фермерського господарства «Колосок» до ОСОБА_5 про самовільне використання земельної ділянки та стягнення не отриманого доходу та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся із вище вказаним позовом до ОСОБА_5, який в судовому засіданні змінив та доповнив.
Зокрема у позові ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до договору оренди земельної частки (паю) від 03.03.2007 р. ОСОБА_6 передала йому в оренду свій земельний пай, площею 5,05 га, строком на 10 років. Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Голопристанському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 29.03.2007 р. за № НОМЕР_1.
В порушення вимог пп. 36, 37, 38 договору від 03.03.2007 р. ОСОБА_5 неправомірно порушила договірні зобов’язання, засіявши восени 2008 р. свою земельну частку озимою пшеницею, що є порушенням ч. 2, 3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі».
Оренда плата відповідачу виплачена повністю згідно договору оренди.
Правомірність дій ОСОБА_5 була перевірена державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Голопристанському районі, яким було зазначено, що розірвання договору оренди в односторонньому порядку є неправомірним, розірвання може бути проведено лише за згодою сторін.
Крім того, дана земельна ділянка – це колишні виноградники. Для того, щоб довести її до стану ріллі було затрачено багато матеріальних витрат. Проте орендна плата на протязі трьох років в повному обсязі виплачувалась орендодавцем, в тому числі і ОСОБА_5
Відповідачка займала земельну ділянку лише у 2009 році, з 2010 року земельна ділянка знову знаходиться у його користуванні. Вважає, що правильно розцінювати дії ОСОБА_5 слід як неправомірне порушення договірних зобов’язань.
Розмір неодержаного ФГ «Колосок» доходу в результаті самовільних дій відповідачки можна вирахувати відповідно до роз’яснень пп. 12-16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства, суди мають виходити з того, що шкода відшкодовується, відповідно до ст. ст. 156, 211, 212 Земельного Кодексу України, ст. ст. 623, 1166 ЦК України.
При самовільному зайнятті ріллі на користь землекористувача стягується вартість неодержаної сільгосппродукції з урахуванням врожайності певної культури, за винятком витрат виробництва.
Розмір неодержаного доходу ФК «Колосок» становить 8008,0 грн. відповідно до проведеного розрахунку. Та обставина, що на орендованій землі ФГ «Колосок» вирощувався соняшник підтверджується актом комісії, врожайність – довідкою статуправління, ціна – видатковою накладною.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 підтримали заявлені вимоги і просили визнати самовільне використання земельної ділянки відповідачкою у 2009 році неправомірним порушенням договірних зобов’язань. Просять стягнути з ОСОБА_5 на користь ФГ «Колосок» 8008,00 грн. неодержаного доходу, витрати, понесені на розкорчовування земельної ділянки, площею 5,05 га у розмірі 13 098 грн., та судові витрати – витрати на юридичну допомога, судовий збір, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_5 будучі присутньою у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і просила відмовити у його задоволенні.
ОСОБА_5 подала зустрічну позовну заяву, в якій зазначила, що дійсно уклала з ОСОБА_1 договір оренди належної їй земельної частки 03.03.2007 р., договір був односторонній. У договорі було зазначена площа орендованої ділянки, термін дії договору, орендна плата. Із змістом договору не погодилась та заявила про власне бажання використовувати свою земельну ділянку. ОСОБА_1 проігнорував її слова і безпідставно у 2007 році її земельну ділянку засіяв.
У жовтні 2008 р. ОСОБА_1 почав сівбу на її ділянці озимої пшениці. Інспектор з контролю за використанням земель сказав, що оскільки договір не підписаний, він є недійсним і що вона має право користуватися своєю земельною ділянкою. Восени 2009 р. ОСОБА_1 приїхав до неї із Бурлаковим і показали договір оренди земельної ділянки, укладений з нею, який вона не підписувала та який було зареєстровано в ДЗК.
Вважає договір оренди належної їй земельної частки недійсним, оскільки примірник договору, який на руках у неї не підписаний і в ньому зазначено тільки її прізвище, а у зареєстрованому договорі значиться декілька землевласників; підпис в договорі їй не належить, оскільки вона його не підписувала через те, що не влаштовували умови договору – а саме термін його дії – 10 років; орендної плати по цьому договору жодного разу не отримувала; підпис за отримання орендної плати у відомостях вона не ставила.
В судовому засіданні представники ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявлені зустрічні позовні вимоги підтримала просили їх задовольнити. Позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, у їх задоволенні просили відмовити.
Зокрема представник ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_5 стверджує, що договір оренди земельної ділянки позивач з нею не укладав. Вимоги щодо понесених витрат на розкорчовку необґрунтовані, оскільки ОСОБА_5 не зобов’язувала ОСОБА_1 проводити розкорчовку цієї земельної ділянки, він це робив за висланим бажанням, діяв самоуправно. Щодо не отриманих позивачем доходів, вважає що у наданому розрахунку не індивідуалізована земельна ділянка, на якій повинен бути врожай. ОСОБА_5 не згодна з тим, що ОСОБА_1 засіював у 2009 році соняшник, оскільки він сіяв пшеницю, з наданим актом не згодна. Просить відмовити у позові ОСОБА_1
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5
Г.М. задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_5 03.03.2007 р. уклала договір оренди належної їй на праві власності земельної ділянки, з головою фермерського господарства «Колосок» ОСОБА_1, площею 5,05 га.
Договір оренди земельної ділянки зареєстрований у Голопристанському реєстраційному окрузі Херсонської регіональної філії ДЗК, про що здійснено запис від 29.03.2007 р. за № НОМЕР_1.
В порушення умов договору (пп. 36, 37, 38) та ст. 24 Закону України «Про оренду землі» ОСОБА_5 з осені 2008 року засіяла свій пай озимою пшеницею.
Факт зайняття земельної ділянки, яка перебуває в оренді позивача підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.04.2009 р., складений Держземінспекцією. Також цей факт не спростовувала і сама ОСОБА_5
Відповідач та її представники не змогли довести у судовому засіданні того, що ОСОБА_5 договір оренди з ФК «Колоск» не укладала. В договорі міститься її підпис, паспортні данні, копія Державного акту на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку у розмірі 5, 05.
Доводити факт того, що підпис у договорі їй не належить, шляхом проведення почеркознавчої експертизи, ОСОБА_5 відмовилась.
Крім того, та обставина, що ОСОБА_5 у 2010 році звільнила вказану земельну ділянку і ОСОБА_1 продовжує її використовувати свідчить про те, що договір оренди все ж таки укладався з позивачем.
Наданими позивачем платіжними відомостями підтверджується той факт, що позивач сплачував орендну плату ОСОБА_5
Договір оренди було укладено з дотриманням вимог ст.ст. 13-20 Закону України «Про оренду землі».
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_5 щодо визнання договору оренди від 03.03.2007 р. недійсним - є безпідставними, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
В підтвердження витрат на розкорчовку списаних виноградників за 2005-2006 р. позивач ОСОБА_1 надав власний розрахунок та технологічну карту.
На підтвердження неодержаного доходу за 2009 рік через незаконне зайняття земельної ділянки ОСОБА_5 позивач надав акт обстеження поля на контурі № 81 від 17.05.2010 року, яким підтверджує, що у 2009 році на даному контурі було засіяно саме рослини соняшнику. Висновок зроблено двома членами комісії із депутатів сільської ради, виходячі із залишків та насіння соняшнику на грунті.
Вартість реалізації соняшнику господарством у 2009 р. підтверджує видатковою накладною від 08.12.2009 р., урожайність соняшнику у 2009 р. по району – довідкою статуправління.
Однак, суд вважає надані позивачем докази недостатніми для підтвердження витрат на розкорчовування ділянки та неодержаного доходу з наступних підстав.
Так, згідно наданого позивачем розрахунку вартість виробничих витрат на вирощування соняшнику склала 828 грн. Однак ці розрахунки нічим не підтверджені. Аналогічна ситуація щодо розрахунку вартості витрат по розкорчовуванню списаних виноградників.
Крім того, розкорчування було проведено у 2005-2006 році. У 2007 та 2008 році позивач використовував земельну ділянку під посіви та отримував з цієї ділянки відповідні прибутки із збору врожаю. Також розрахунок, наданий позивачем, не підтверджує того факту, що оброблена була саме ділянка, що належить ОСОБА_5
З огляду на вище наведене, суд вважає, що позовні вимоги щодо витрат на розкорчування земельної ділянки та неодержаного доходу позивачем не доведені, тому не можуть бути задоволені.
В порядку ст.ст. 84, 88 ЦПК України стягнення з відповідача ОСОБА_5 підлягають судові витрати, понесені позивачем, пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме: частково понесені витрати за сплату судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, повністю витрати, понесені на юридичну допомогу, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, тривалості розгляду справи, кількості судових засідань та годин, поданих доповнень і змін до позову відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 р.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 84, 88, 179, 209, 212-215, 217 ЦПК України,ст.ст. 156, 211 Земельного Кодексу України, ст.ст. 610, 611, 623 ЦК України ст.ст. 13-20, 24 Закону України «Про оренду землі», суд –
в и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати самовільне використання земельної ділянки ОСОБА_5 у 2009 році неправомірним порушенням договірних зобов’язань.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь фермерського господарства «Колосок» в особі ОСОБА_1 понесені витрати на юридичну допомогу у розмірі 2000 грн., частково витрати на судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити за необгрунтованістю вимог.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним – відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю вимог.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області, шляхом подачі до районного суду апеляційного скарги протягом 10 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: