В И Р О К

                                                          ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ                Справа № 1-98/10

20 грудня  2010 року                             селище Верховина

    Верховинський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого – судді     Атаманюка Р.І., з участю

секретаря             Ласкурійчук С.І.,

прокурора             Хомина І.М.,

потерпілого                           ОСОБА_1.,

захисника                              ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с.Яблуниця Верховинського району, Івано-Франківської області, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, інваліда другої  групи, раніше судимого : 16.10.2001 року Верховинським районним судом  Івано-Франківської області за ч.1 ст. 101, ч.1 ст. 296 КК України на шість років позбавлення волі; постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 02.06.2004 року звільнений від відбування покарання у зв’язку з тяжкою хворобою,  у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 129 КК України,-                                      

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_3 вчинив погрозу вбивством відносно ОСОБА_1., за наступних обставин.

17 серпня 2010 року ОСОБА_3, будучи відомим ОСОБА_1., як раніше судимий до позбавлення волі за спричинення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого на грунті неприязних відносин впродовж вечора двічі зателефонував останньому та висловив в його адресу погрози вбивством та знищенням майна.

В ніч на 18.08.2010 року біля 01 год. 30 хв. ОСОБА_3, знаючи про те, що ОСОБА_1. перебуває  в господарстві своєї матері ОСОБА_4, яке розміщене в с. Яблуниця, Верховинського району, Івано-Франківської області та  знаходиться по сусідству з його помешканням, діючи умисно, зайшов на територію вказаного господарства і в підтвердження своїх погроз двічі прорізав шину лівого колеса в автомобілі ЗІЛ-131 реєстраційний НОМЕР_1, належному ОСОБА_1., спричинивши при цьому  майнову шкоду в розмірі 2 500 грн. та дочекавшись появи на подвір’ї ОСОБА_1. почав переслідувати його, висловлюючи погрози вбивством, демонструючи при цьому в руці ніж, невстановленого слідством взірця. В результаті цього ОСОБА_1. сприйняв дану погрозу, як таку, що може бути здійснена  реально  і побоюючись за своє життя змушений був втекти. Протягом ночі він, остерігаючись погроз ОСОБА_3., перебуваючи в житловому будинку в стані тривоги та неспокою був позбавлений сну до настання світлового дня.    

В порядку ст.299 КПК України, суд за клопотанням підсудного та інших учасників процесу, вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

    Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що ввечері 17 серпня 2010 року, будучи у себе вдома він побачив, що до господарства ОСОБА_4 на ватажному автомобілі ЗІЛ-131 під’їхав її син ОСОБА_1. разом зі своєю сім’єю та залишився у неї ночувати. Пізніше будучи на святкуванні дня народження у сусіда ОСОБА_5 дещо підпивши він вирішив зателефонувати до ОСОБА_1. та сказати, щоб той знову відремонтував телевізор, який ремонтував на початку літа 2010 року або повернув йому гроші заплачені за неякісний ремонт. Однак ОСОБА_1 почав відговорюватись і сказав, що забере телевізор іншим разом. Він обурився і в ході телефонної розмови пригрозив ОСОБА_1.

Вночі біля  01 год. 30 хв. він зайшов на територію господарства ОСОБА_4 і ножем порізав  шину лівого колеса в автомобілі ЗІЛ-131,  який належить ОСОБА_1. Після того як потерпілий вийшов на вулицю, він тримаючи в руці ніж побіг за ним, висловлюючи погрози вбивством. ОСОБА_1. забіг до хати, а він пішов додому спати. Наміру завдавати потерпілому тілесних ушкоджень не мав, а тільки хотів його налякати. На даний час повністю відшкодував ОСОБА_1., заподіяну шкоду та примирився з ним. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

При зазначених обставинах, суд вважає повністю доведеною вину підсудного ОСОБА_3. у вчинені злочину, оскільки він вчинив погрозу вбивством відносно  потерпілого ОСОБА_1 за обставин, що давали реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози і  такі його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 129 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_3. суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, що раніше судимий, разом з цим по місцю проживання характеризується позитивно, тяжко хворіє, є інвалідом другої групи, обставини справи,  пом'якшуючі, що у вчиненому щиро розкаявся, добровільно відшкодував потерпілому заподіяну шкоду і примирився з ним, проживає у важких матеріально-побутових умовах, та вважає,  що  ці обставини в сукупності з даними про особу істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і в даному випадку необхідним і цілком достатнім для виправлення винного і попередження нових злочинів буде покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України щодо основного  покарання, а саме суд вважає за можливе перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст.129 КК України.

Відмову потерпілого ОСОБА_1.  від цивільного позову до підсудного ОСОБА_3. про стягнення 7500 грн. на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, слід прийняти, оскільки підсудним повністю в добровільному порядку відшкодовано шкоду та закрити провадження в справі в частині цивільного позову.

На підставі вищенаведеного та керуючись п.3 ч.1 ст.205 ЦПК України, ст. ст.299, 323, 324 КПК України, суд, -

                                                З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.129 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 850(вісімсот п’ятдесят) грн.

Прийняти відмову потерпілого ОСОБА_1. від пред'явленого позову до ОСОБА_3. про  стягнення 7500 грн. на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної злочином та провадження в справі в частині цивільного позову закрити.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3. до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 діб з моменту проголошення через Верховинський районний суд.

    Головуючий: