Справа № 2-А-4514/2010рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2010 року Суддя Московського районного суду м. Харкова Зінченко Ю.Є.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Харківській області в особі Інспектора ДПС БДПС ДАІ Мозгового Іллі Сергійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що згідно постанови АХ № 310223 він був притягнутий до адміністративної відповідності за ч.1 ст. 122 КУпАП і на нього накладено штраф у розмірі 260 грн. за те, що він 28.09.2010 р. керуючи автомобілем «Хюндай Соната» д.н. НОМЕР_1 по вул. Матюшенко в напрямку від вул. Пушкінській до вул. Шевченко не виконав вимогу дорожнього знаку 3.29 (обмеження швидкості 40), рухався зі швидкістю 64 км/год., чим порушив п. 8.4 ПДР України. В позовних вимогах позивач посилається на те, що правила дорожнього руху не порушував, оскільки знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно з законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху, в зв’язку з чим просить визнати дії інспектора протиправними та скасувати постанову АХ № 310223 від 28.09.2010р. по справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 260 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Позивач надав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши надані суду докази прийшов до наступного.
Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення АХ № 310223, винесеної інспектором Мозковим І.С., позивач 28.09.2010 р. керуючи автомобілем «Хюндай Соната» д.н. НОМЕР_1 по вул. Матюшенко в напрямку від вул. Пушкінській до вул. Шевченко не виконав вимогу дорожнього знаку 3.29 (обмеження швидкості 40), рухався зі швидкістю 64 км/год., чим порушив п. 8.4 ПДР України, в наслідок чого був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Позивач в своїх позовних вимогах посилається на те, що правила дорожнього руху не порушував.
Згідно вимог ст.70 КАСУ належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ПДР України, знак 3.29 "Обмеження максимальної швидкості" забороняється рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові.
Згідно п. 12.10 ПДР України, додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37. У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.
Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.288 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом направлено копію адміністративного позову, копію ухвали про відкриття провадження відповідачу, які були ним отримані, проте доказів на підтвердження законності та обґрунтованості винесеної постанови про накладення адміністративного стягнення відповідач суду не надав.
Згідно ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до переконання, що дії позивача відповідали ПДР України. У суду відсутні матеріали, які спростовували б твердження позивача про відсутність у його діях адміністративного правопорушення.
Крім того судом встановлено, що інспектор ДАІ при складанні постанови та протоколу про адміністративне правопорушення проігнорував п. 12.10 ПДР України, який прямо зазначає неможливість притягнення до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.
Згідно вимог ст.247 КУпроАП при не встановленні складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ч.1 п.1 ст.247, ч.1 п.3 ст.284, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 3, 122, 159-163, 167, 171-2 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати дії інспектора ДАІ Мозгового Іллі Сергійовича протиправними.
Скасувати постанову АХ 310223 від 28.09.2010 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 260 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Є. Зінченко