Справа № 2-а-1372/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року

    Орджонікідзевський  районний суд  м.  Харкова  в складі:

головуючого-                                 судді Матвієвської Г.В.

при секретарі-                                 Ємельяновій Я.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинення певних дій,

В с т а н о в и в:

Позивач подав до суду позовну заяву, в якій просить:

-   Визнати діяльність відповідача по справі незаконною;

-   Зобов’язати відповідача провести з 01.10.2007 року перерахунок та виплату заборгованості з державної пенсії в мінімальному об”ємі у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров”ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком на теперішній час

-    Зобов’язати відповідача після здійснення відповідного перерахунку та виплати заборгованості з належних позивачу пенсійних виплат у необхідних розмірах, призначити до виплати позивачу державну пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров”ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком

      Свій позов позивач обґрунтував тим, що відповідач всупереч діючому законодавству здійснює виплату основної та додаткової пенсій в розмірах, які не відповідають вимогам Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Він також неодноразово звертався до відповідача з заявами про перерахунок пенсії, але відповідач відмовив йому в перерахунку.

   До суду позивач подав заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

         Відповідач до суду надав письмову заяву в якій просив суд розглянути справу без участі його представників в судовому засіданні. Також Відповідач в письмових запереченнях проти позову заперечував в повному обсязі, та зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, отриманого при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, Постановою КМУ від 03.01.2002р. №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету" встановлено, що розрахунок пенсії, призначеної відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткової пенсії, передбаченої цим Законом проводиться, виходячи з розміру 19,91 грн. Але постановою КМУ №654 від 16.07 08 постанову №1 від 03.01.02 визнано нечинною, а з 28.05.08 р. набула чинності постанова КМУ №530 якою встановлено у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою. Також зазначають, що доводи позивача стосовно звуження Кабінетом Міністрів України існуючих конституційних прав і свобод позивача не відповідають дійсності, оскільки  забезпечення проведення політики сфері соціального захисту покладено на Кабінет Міністрів.

     Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд відповідно до ст. 122 КАС України ухвалив проводити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

          Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

        Позивач є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, а також є інвалідом 3-ї групи.

       Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, отримує пенсію як інвалід третьої групи, оскільки інвалідність  настала внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

        З матеріалів справи вбачається, що позивачу нараховується та виплачується державна пенсія та додаткова пенсія у меншому розмірі ніж встановлено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

     Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

       Відповідно до положень ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

         Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року №796 «Про статус і соціальний захист   громадян, які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської    катастрофи» (надалі по тексту Закон №796).  

      Відповідно до ст.50 Закону №796 особам, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

    За таких обставин правильним та таким, що відповідають Закону №796, є висновки  про те, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

  Наявність у позивача такого права є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).

   Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

   Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при розмірі пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України №796, а не Постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. та постанова Кабінету Міністрів України 16.07.2008 р за № 654, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

    Зі ст.ст.50, 54 Закону №796 випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за основу їх нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.

    За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

        Відповідно до ч.3 ст.67 Закону №796, яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

     Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

       Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний  розмір  пенсії  за  віком  встановлюється у   розмірі   прожиткового   мінімуму   для   осіб,  які  втратили працездатність, визначеного законом.

      Оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

     Тому відмова відповідачем у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом є протиправною.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення ст. 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18. підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34. підпунктів 1-6, 8-12, пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, протягом періоду часу з 1.01.2008 року до 22.05.2008 року діяла нова редакція ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що зумовлює відсутність підстав для визнання неправомірними дій відповідача по виплаті позивачу пенсії у розміру нижчому, ніж 8 мінімальних пенсій за віком.

    Відповідно до Закону України   "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по І групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по І групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по І групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам - 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

     Також, Законом України  "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

     Згідно Закону України   "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

  Щодо правомірності нарахування та виплати позивачу пенсій у 2009, 2010 роках, то до ч.1 ст. 50  та ч. 4 ст. 54 Закону України № 796 зміни внесені не були, дані статті чинні в редакції, що діяла до 01.01.2008 р. Отже відповідач повинен був нараховувати та виплачувати державну та додаткову пенсію відповідно до вимог цих статей Закону.

     Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

      Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

         Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

        Суд не має права зобов’язувати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому, а тому   вирішує спір станом на день винесення постанови.      

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України,  Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд –

                                                   П О С Т А Н О В И В:

       Позовні вимоги  ОСОБА_1 – задовольнити частково.

       Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

        Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності  відповідно до ст. 50, п. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, визначених ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по день винесення постанови.

       Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю ОСОБА_1, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії 3-ї групи інвалідності відповідно до ст. 50, п. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по день винесення постанови.

      В іншій частині позовних вимог – відмовити.

        Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

        Суддя: