ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"18" серпня 2006 р. | Справа № 26/341-06-6525 |
За позовом : Державного управління екології та природних ресурсів в Одеській області
до відповідача : селянсько ( фермерського ) господарства „Крістіна”
про стягнення 93750 грн.
Суддя Никифорчук М.І.
за участю представників :
від позивача : Щвець В.І. за довіреністю;
від відповідача : Гуру О.О. за довіреністю;
Суть спору : заявлена вимога про стягнення з відповідача шкоди в сумі 93750 грн. за
заподіяну навколишньому середовищу шкоду.
Представник позивача вимоги підтримує.
Представник відповідача з вимогами не згоден, надав відзив на позов, у якому виклав свої заперечення.
В засідання суду оголошено перерва з 14 по 19 серпня 2006 р. згідно вимог частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -
у с т а н о в и в :
Позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача заподіяної шкоди навколишньому природному середовищу в сумі 93750 грн. за таких підстав.
Відповідно до вимог статті 40 Закону України «Про рослинний світ», порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно з законами України.
Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні зокрема, у протиправному знищенні або пошкодженні об*єктів рослинного світу.
У ходу перевірки центральною регіональної інспекцією було встановлено, що у березні 2004 р. на території заповідної зони національного парку „Ніжньодністровський” Білгород-Дністровського району Одеської області незаконно здійснювалось косіння очерету, що є порушенням ст.ст. 5, 10, 11 Закону „Про рослинний світ”, ст.ст. 21, 30 Закону України „Про природно-заповідний фонду України”, а також порушення м.1 Умов дозволу № 1/07-2004.
Доказом заподіяння шкоди є акт про порушення природоохоронного законодавства від 19.03.04 р. № 34, складений дністровською регіональною інспекцією Держуправління.
Вказаним порушенням була заподіяна шкода на суму 93750 грн., яка розраховано згідно з «Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів», затверджених Постановою КМ України від 28.12.2001 р. № 1789.
Згідно статей 16 та 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»та Положення про державне управління екології та природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2000 р. № 108, Державне управління екології та природних ресурсів в Одеської області є спеціально уповноваженим державним органом управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.
До компетенції Державного управління належить подання претензій, позовів до суду, господарського суду про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до пункту 5 статті 60 Закону України «Про державний бюджет на 2005 р.», надходження від грошових стягнень за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, зараховуються в повному обсязі до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння шкоди.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що вказаний позивачем акт не відповідає вимогам закону за таких підстав.
Зокрема, під час перевірки держінспектором вказаної заповідної зони не були присутні ані директор ФГ „Кристина” ані особи, які його заміщають; перевірка здійснювалась у присутності двох охоронців, чиїх підписів у акту немає, також немає в акту запису про відмову охоронців від підписання акту; в акту не зазначені дані водії комбайнів та докази приналежності цих машин до ФГ „Кристина”; також не надано доказів того, що косіння очерету ніби-то на земельної ділянці, що належить ФГ „Кристина” здійснювалось на наказом Твардовського В.В. та в його інтересах.
Немає доказів, що саме ФГ „Кристина” здійснювало косіння очерету та вказаної території.
З даними запереченнями суд повністю погоджується, оскільки вони випливають з даного акту.
Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Аналізуючи вищевикладене, господарський суд вважає вимоги позивача не обґрунтованими, не доведеними та не підлягаючими задоволенню.
Враховуючи викладене і, керуючись статтями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
в и р і ш и в :
У позові - відмовити.
Суддя Никифорчук М.І.