ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                                                                    Перепічая В.С.(головуючого),

                                                                          Остапенка  М.І.

                                                                          Гончарука П.А.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства ”Вілена” на постанову  Київського апеляційного господарського суду  від  14 червня 2007 року у справі № 14/49 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ”Векторбуд” до Приватного підприємства ”Вілена” про  стягнення заборгованості, -                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

Встановив:

У січні  2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю ”Векторбуд” звернулось  до господарського суду   міста  Києва   з позовом  до Приватного підприємства ”Вілена”, про  стягнення  пені  в сумі  36955,00 грн. за неналежне виконання  зобов’язань за договором   № 6 від 25 квітня  2006р. та  судових витрат,  які  складаються   з державного мита, витрат на  інформаційно- технічне забезпечення судового процесу та оплати послуг адвоката.

Рішенням господарського суду   міста  Києва     від  21 березня  2007року, у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду  від  14 червня  2007року,  рішення господарського суду   міста  Києва     від  21 березня  2007року скасовано. Стягнуто з  Приватного  підприємства ”Вілена”  пеню в розмірі  36955,00 грн., 369,55 грн. державного мита   за подачу позову та         185, 00 грн.  державного мита  за подачу  апеляційної скарги, 118,00 грн витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового прцесу.

У касаційній  скарзі Приватне підприємство ”Вілена”  просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення  судом норм матеріального і процесуального права, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Доповідач: Гончарук П.А.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга   підлягає  частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 25  квітня 2006року між сторонами укладено   договір  № 6 на виготовлення  та монтаж конструкцій в кількості  66 шт. з алюмінієвого профілю фірми  ”Alumil”. Вартість   робіт складає  201939,92 грн.( п.4.2 договору).

Згідно п. 2.1  договору   відповідач  зобов’язувався  виконати роботи на протязі   30 робочих днів   з дня  проведення  оплати передбаченої договором.

Пунктом 4.3 договору   передбачено, що  позивач   на протязі  3- х банківських днів  з дати підписання  договору  проводить 80 %  оплати вартості   робіт, що  становить  161551,91 грн.

Пунктом  4.4 договору   встановлено, що позивач  на протязі  5- ти робочих  днів приймає роботу підписує  акт виконаних робіт та проводить  остаточно оплату  вартості  робіт  в розмірі  20 % , що  становить  40387,98 грн.

На виконання умов договору   позивач перерахував  на розрахунковий  рахунок   відповідача  161551,91 грн.

Відповідач  виконав роботи  на суму  161551,91 грн.

Зобов’язання  на суму   40387,98 грн. відповідачем не виконано.

Предметом спору   у даній  справі  є вимоги позивача  про стягнення пені   у розмірі  36955,00 грн. за неналежне виконання  умов  договору.

Відмовляючи в позові  суд першої інстанції,  з посиланням на ст. 549 ЦК України,  дійшов висновку, що  застосування   пені  за невиконання   або несвоєчасне виконання   робіт суперечить чинному  законодавства. Оскільки  відповідачем  не виконані зобов’язання по виконанню робіт, а  пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках   від суми   несвоєчасного  виконання грошового зобов’язання, то  підстави для  задоволення  позову  відсутні.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, посилався на те, що суд першої інстанції  помилково   дійшов висновку про безпідставність  позовних вимог  у зв’язку   з відсутністю у відповідача перед позивачем грошових зобов’язань. Оскільки відповідно до ст. 610 ЦК України  порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання   з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, а одним із правових наслідків  порушення зобов’язання відповідно до ст. 611 ЦК України  є сплата неустойки, яка обчислюється  у відсотках  від  суми  невиконаного  або неналежно  виконаного зобов’язання, зважаючи на те, що  п. 5.4 договору  передбачені штрафні санкції  за невиконання   або несвоєчасне виконання   зобов’язань у вигляді  пені   у розмірі  0,1 % від вартості  робіт за кожен день прострочення,  суд другої інстанції дійшов висновку про підставність позовних вимог.

Висновки апеляційного господарського суду  про наявність підстав для  застосування   до відповідача штрафних санкцій, передбачених сторонами у договорі за неналежне  виконання   зобов’язань є правильним.

Але приймаючи  нове рішення  про задоволення   позову, суд не  встановив  фактичних обставин справи, що мають  значення  для   правильного вирішення спору. Зокрема, суд не  з’ясував строку прострочки виконання  зобов’язань та вартість  своєчасно невиконаних робіт,  від чого залежить  розмір  присуджених до стягнення   штрафних санкцій.

При цьому судом не  наведено розрахунку, з якого він виходив при задоволенні  грошових вимог.

Крім того,  апеляційний господарський суд  не прийняв рішення  про розподіл судових витрат, зокрема оплати послуг адвоката.

За таких обставин, вказані судові рішення не можна визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                               ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства ”Вілена” задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду  від                               14 червня 2007 та рішення господарського суду   міста  Києва     від  21 березня  2007 року  у справі № 14/49  скасувати,  справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий           Перепічай В.С.

Судді                                                                                      Остапенко М.І.  

                                                                                                    Гончарук П.А.