Справа № 2а-492/10р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

            «16» листопада 2010 року Миколаївський районний суд Львівської області у складі :

    головуючого-судді             Павліва В.Р.

    при секретарі                          Кочірко Л.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві Львівської області справу за адміністративним позовом Миколаївського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним забезпеченням, -

в с т а н о в и в:

14.10.2010 року Миколаївський районний центр зайнятості звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним забезпеченням .

В обґрунтування своїх вимог покликаються на те, що  Миколаївським районним центром зайнятості 23.05.2008 року зареєстрована як така, що шукає роботу ОСОБА_1. У зв’язку з відсутністю відповідної роботи, згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», їй було надано статус безробітного з 30.05.2010 року. Однак, відповідно до проведеної звірки з базою даних юридичних та фізичних осіб, виявлено, що відповідачка зареєстрована як фізична особа-підприємець з 10.04.2002 року. Тобто, при перебуванні на обліку в центрі зайнятості  з 30.05.2008 р. до 07.10.2009 р. відповідачка приховала факт реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності. Таким чином, на момент реєстрації у центрі зайнятості гр. ОСОБА_1 була зайнятою особою відповідно до п.б ч.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» та не мала права отримувати допомогу по безробіттю. А сума виплаченого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Станом на 02.09.2010 року сума виплаченого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг відповідачкою не повернута та становить7 571 (сім тисяч п’ятсот сімдесят одну) 92 коп.

Представник позивача Кульчак І.Я. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечила щодо їх задоволення. Однак, просила розтермінувати борг у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що за період з 30.05.2008 року до 07.10.2009 року відповідачка отримала незаконно допомогу по безробіттю в сумі 7571, 92 грн., перебуваючи на обліку в центрі зайнятості та приховавши факт зайнятості.

У відповідності до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.  

             Законом України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі відсутності такої роботи державною службою зайнятості приймається рішення про надання громадянам статусу безробітних за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем реєстрації як таких, що шукають роботу. Особи визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання, відповідно до чинного законодавства України, допомоги з безробіття, передбаченої  ст. 22 Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

        Таким чином, до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.6, 8, 9, 11, 69, 71, 86, 158, 160, 162, 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївського районного центру зайнятості – 7571 (сім тисяч п’ятсот сімдесят одну) грн. 92 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 03 грн. 40 коп. судового збору за подяння позовної заяви.

Постанова суду може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Львівської області через Миколаївський районний суд Львівської області шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    СУДДЯ                                                                                                                         В.Р. ПАВЛІВ