Справа№2-74

                                                                                                                                                  2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 грудня 2010 року     Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді                        Березюка Г.М.

при секретарі                                                 Федчук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві  справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Закритого Акціонерного товариства «Будівельне управління-62» Львівської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

    Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулися з позовом до ЗАТ «БУ-62» про відшкодування заподіяної їм шкоди власником джерела підвищеної небезпеки автомобіля- тягача  марки КрАЗ номерний знак НОМЕР_3 та причепа-ваговоза марки І-4005 номерний знак НОМЕР_1, належного ЗАТ «БУ-62», при зіткненні з автомашиною «Форд Сієрра» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 під час дорожньо-транспортної події, що мала місце 28 листопада 2005 року в селі Черниця Миколаївського району Львівської області. В результаті якої водій автомобіля «Форд Сієрра» ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких він ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер.

Водій автомобіля –тягача марки КрАЗ ОСОБА_5 постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 06 липня 2007 року був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст.ст. 1 п.б, 6 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, як батьки, ОСОБА_3 як дружина померлого в ДТП ОСОБА_4 просять стягнути із власника джерела підвищеної небезпеки ЗАТ «БУ-62» по 200 000 грн на кожного моральної шкоди мотивуючи тим, що вони перенесли затяжний шок, великі моральні і фізичні страждання, що тривають до сьогодні. ОСОБА_3 народила дитину, яку утримує і виховує сама без батька.

Крім цього позивач ОСОБА_2 як батько померлого просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на лікування сина в сумі 4094 грн, а також 1980 грн, що були витрачені на поховання сина  та  5761 грн понесених на виготовлення надгробного пам’ятника потерпілому, - а всього матеріальну шкоду на загальну суму 11 835 грн.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їхній представник  ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали та пояснили, що саме з вини ЗАТ «Будівельне управління- 62» як власника автомобіля-тягача і причепа-ваговоза сталася дорожньо-транспортна подія в результаті якої загинув їх син і чоловік ОСОБА_4 Смерть останнього потягла для них великі фізичні та моральні страждання і спричинила їм моральну шкоду в розмірі по 200 000 грн для кожного з них, а ОСОБА_2 поніс ще 11835 грн матеріальної шкоди оскільки він мав відповідні  витрати на лікування, поховання сина і встановлення йому надгробного пам’ятника. Тому просять щоб відповідач дану шкоду їм відшкодував у повному розмірі.

Представники відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8 у судовому засіданні позову не визнали та пояснили, що в даній ДТП вини водія автомобіля КрАЗ, належного БУ-62, ОСОБА_5  немає, оскільки водій легкового автомобіля «Форд Сієрра» ОСОБА_4 міг об’їхати їхній причеп-ваговоз, однак він сам порушив Правила дорожнього руху, перевищив швидкість і не дотримав безпечного інтервалу та сам наїхав на причіп їх автомашини, хоча міг його об’їхати. Тому вважають, що позивачами ОСОБА_4 не представлено достатніх доказів щодо заподіяння відповідачем матеріальної і моральної шкоди.

Третя особа ОСОБА_5 у судовому засіданні позову не визнав та пояснив, що як водій автомобіля-тягача марки КрАЗ, належного ЗАТ «Будівельне управління -62» 28 листопада 2005 року проїжджав дорогою в селі Черниця Миколаївського району, оскільки було темно і причеп сильно гримів , то він не бачив і не чув як легковий автомобіль з ним зіткнувся і тільки другого дня вдень він зауважив сліди зіткнення. Жодних відшкодувань на лікування і поховання потерпілого ОСОБА_4 він не ніс, а кримінальна справа щодо нього була закрита по аміністії згідно його заяви.

 Представник, залученої судом, Третьої особи – ЗАТ «Українська іноваційна страхова компанія «Інвест-сервіс», - Козловський В.Г. у  судовому засіданні  позову не визнав та пояснив, що 06.10.2005 року між ЗАТ «Інвестсервіс» і БУ-62 укладався договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності  власника наземного транспортного засобу яким був автомобіль КрАЗ д.н.з. НОМЕР_3 щодо водія ОСОБА_10 Однак дана ДТП, що сталася 28.11.2005 року, мала місце із зіткненням автомобіля «Форд-Сієрра» і причепом-ваговозом д.н.з. НОМЕР_1, який був не зазначений в договорі страхування, тому не є забезпеченим транспортним засобом, тому це не є страховим випадком і  ЗАТ «Інвестсервіс» не може нести виплат щодо страхового відшкодування пов’язаного із цією ДТП.

Третя особа ОСОБА_11, будучи допитаним судом, позов підтримав та пояснив, що був очивидцем даної ДТП і мав довіреність  на автомашину «Форд Сієрра» і як його пассажир теж потерпів. Винуватцем автоаварії був ОСОБА_5, який керував автопоїздом належного ЗАТ «Будівельне управління-62» і спричинив смерть ОСОБА_4, тому саме відповідач зобов’язаний відшкодувати всю заподіяну шкоду позивачам, як родичам померлого  ОСОБА_4.

Залучений судом в якості Третьої особи ОСОБА_12 в судові засідання не з’явився повторно, однак в надісланій заяві просить проводити розгляд даної справи в його відсутності так як є інвалідом 1-ої групи і вважає, що ДТП сталася по вині автомобіля тягача марки КрАЗ належного ЗАТ «БУ-62».

Суд, вислухавши пояснення сторін, третіх осіб, показання свідків, перевіривши  матеріали цивільної і кримінальної справи вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Так відповідно ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на  відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами кримінальної справи за №1-31 за 2007 рік Миколаївського районного суду Львівської області встановлено, що дорожньо транспортна подія 28.11.2005 року в результаті якої ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що призвели до його смерті, сталася внаслідок зіткнення автомобіля-тягача марки КрАЗ номерний знак НОМЕР_3 та причепа-ваговоза марки І-4005, номерний знак  НОМЕР_1, належних на праві власності Закритому акціонерному товариству «Будівельне управління -62» під керуванням водія БУ-62 ОСОБА_5, який порушив п.п. 1.2, 1.5 Розділу 1, п.п. 2.3., 2.10 Розділу 2, п.п. 9.8, 9.9, 9.10, 9.11 Розділу 9, п.11.2 Розділу 11, п.п.12.1, 12.3  Розділу 12, п.19.1 Розділу 19, п.31.1, 31.4.3 Розділу 31 Правил дорожнього руху України, під час зустрічного розїзду з автомобілем «Форд Сієрра» номерний знак 811 40 ТС під керуванням водія ОСОБА_4

Підсудний ОСОБА_5 згідно постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 06 липня 2007 року був звільнений від кримінальної відповідальності по обвинуваченню за ст. 286 ч.2  КК  України на підставі ст.ст. 1 п. «б», 6 Закону УКраїни «Про амністію» від 19.04.2007 року. Постановлено було цивільні  позови ОСОБА_4 підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Крім цього матеріалами кримінальної справи №1-31 за 2007 рік доведено, що водій БУ-62 ОСОБА_5 експлуатував при цьому транспортним составом в технічно несправному стані,- на причепі-ваговозі була несправна система гальмування  та освітлення, вони взагалі в момент руху автопоїзда не були під’єднанні до пневматичного приводу гальмівної системи і системи освітлення та світлової сигналізації автомобіля тягача, були неувімкнені в автомобілі тягачі аварійна сигналізація, не позначені габарити причепа ваговоза, лівий борт якого виходив за межі проїзної частини автопоїзда і рухався частково по зустрічній смузі руху, що також частково підтвердив допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 головний механік ЗАТ «БУ-62» який тоді приймав безпосередню участь у траспортуванні з смт.Східниця в м.Новий Розділ 40 тонного крану МКГ-25 і автопоїзда.

Судом не можуть бути прийняті до уваги заперечення сторони відповідача ОСОБА_7,ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_14 в судовому засіданні про те, що у діях водія управління ОСОБА_5 відсутні порушення Правил дорожнього руху, а водій легкового автомобіля ОСОБА_4 допустив порушення швидкості і безпечного інтервалу при роз’їзді з автопоїздом, що стало причиною ДТП, - оскільки дані підтвердження і заперечення представників відповідача є голослівні, суперечливі, не логічні і не відповідаючі встановленим обставинам по справі, вони знайшли своє спростування поясненнями в судовому засіданні експерта ОСОБА_15, висновками призначених по клопотаннях відповідача судово-автотехнічної експертизи за №3446 від 03.12.2009 року та комісійної судової автотехнічної експертизи за №1201 від 21.06.2010 року, де категорично доведено, що вибрана водієм ОСОБА_4 швидкість не могла з технічної точки зору суттєво вплинути на сумарні значення кількостей руху транспортних засобів чи об’єми деформацій, а саме вибір водієм автопоїзда ОСОБА_5 безпечного  бокового інтервалу і визначив можливість безпечного роз’їзду, тому водій легкового автомобіля ОСОБА_4 не мав можливості уникнення зіткнення.

Спроби  сторони відповідача та систематичні намагання його представників у судовому засіданні про  невстановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди та наявності в діях учасників дорожнього руху водіїв ОСОБА_4 і ОСОБА_5 змішаної вини в даній автоаварії суд розцінює як надумані з метою уникнення відповідальності за ті тяжкі наслідки що наступили в результаті протиправних дій водія автомобіля-тягача марки КрАЗ, що доведено матеріалами кримінальної справи №1-31 за 2007 рік, зокрема проведеними цілим рядом експертиз трьох судових автотехнічних експертиз і двох транспортно-трасологічних експертиз досудовим слідством та особистими визнаннями своєї вини обвинуваченого ОСОБА_5.

Вини в даній ДТП водія автомобіля «Форд-Сієрра» суд не вбачає.

Разом з тим судом не можуть не бути прийняті до уваги покликання в судовому засіданні представника Третьої особи – ЗАТ «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» ОСОБА_9 про те, що страхова компанія  в даному випадку не може нести цивільно-правову відповідальність, оскільки договір обов’язкового страхування укладеного із ЗАТ «БУ-62» наземного транспортного засобу відноситься до 3-го типу і автомобіль-тягач марки КрАЗ номерний знак НОМЕР_3 та причеп-ваговоз марки І-4005 номерний знак НОМЕР_1 не є забезпеченим транспортним засобом, яким керував ОСОБА_5, а в договорі зазначений водій ОСОБА_10

Звідси дана подія не вважається страховим випадком і страхова компанія не має обов’язку по виплаті страхового відшкодування. Тому відповідач, як власник джерела підвищеної небезпеки  автомобіля-тягача і причепа-ваговоза як транспортного состава, по вині якого сталася дорожньо-транспортна подія повинен нести цивільно-правову відповідальність за її наслідки і шкоду що була заподіяна позивачам ОСОБА_4.

При розгляді цивільного позову в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 11 835 грн суд виходить з положень ст.ст. 1166, 1172 ЦК України і вважає за можливе задоволити понесені витрати позивача ОСОБА_2 на лікування сина із 28.11.2005 року по 04.12.2005 року, що знаходився в тяжкому стані в реанімаційному відділенні  Миколаївської комунальної центральної районної лікарні в сумі 4094 грн, що стверджується рядом фіскальних чеків аптек та переліком медикаментів придбаних родичами за власний кошт для лікування хворого ОСОБА_4,виданим реанімаційним відділенням Миколаївської КЦРЛ (а.са.с. 180-181 кримінальної справи №1-31 за 2007 рік).

Підлягають повному відшкодуванню відповідачем коштів ОСОБА_2 витрачених в розмірі 1980 грн на поховання сина, що стверджується  товарним чеком  і накладною №49 від 04.12.2005 року ПП «ОСОБА_16.» (а.с.а.с. 179-182 кримінальної справи Миколаївського районного суду Львівської області за №1-31 за 2007 рік).

Разом з тим   позивачу ОСОБА_2 слід відшкодувати за рахунок відповідача понесені ним витрати на виготовлення і встановлення надгробного пам’ятника загиблому сину в розмірі 5761 грн, вартість яких підтверджується квитанцією №81, накладною №231 Приватного підприємства «Моноліт» від 28.08.2007 року, товарним чеком ПП «ОСОБА_17.» від 18.09.2007 року та фіскальними чеками (а.с.17).

При цьому позивачі ОСОБА_2 відмовились від заявлених позовних вимог про відшкодування 30 000 грн витрат на правову допомогу.

Розглядаючи цивільний позов в частині відшкодування ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3  моральної шкоди в сумі по 200 000 грн кожному з них суд виходить з положень ст. 1167 ЦК України, оскільки в результаті ДТП булла спричинена смерть ОСОБА_4 сина і чоловіка позивачів, внаслідок чого вони понесли великі моральні і фізичні страждання , які тривають по даний час, затяжний шок і змінили свій уклад подальшого свого життя.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди в користь позивачки ОСОБА_3 суд приймає  до уваги те, що вона як дружина загинувшого внаслідок ДТП чоловіка була вагітною, їй було завдано важку і непоправну втрату чоловіка, після смерті якого вона народила дитину, яку змушена буде виховувати і ростити сама без батька, вона  понесла нервовий стрес та моральні страждання, що вплинули на її стан здоров’я і самопочуття, а тому суму моральної шкоди визначає в розмірі 70 000 грн.

При визначенні розміру  моральної шкоди заподіяної батькам померлого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд бере до уваги те,  що вони понесли важку втрату сина, що негативно вплинуло на стан їхнього здров’я, подальший уклад їхнього життя, вони понесли нервовий стрес  та моральні страждання, тому заподіяну їм моральну шкоду суд оцінює в сумі по 35 000 грн кожному.

 Крім цього з відповідача підлягають стягненню судові витрати відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та  ст.ст. 1166, 1167, 1172, 1187, 1195, 1200, 1201 Цивільного кодексу України,

керуючись  ст.ст.10, 60, 88, 169, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

             Позов задоволити частково.

Стягнути із Закритого Акціонерного товариства «Будівельне управління -62» міста Новий Розділ Львівської області в користь ОСОБА_2 11 835(одинадцять тисяч вісімсот тридцять п’ять) грн матеріальної шкоди.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства «Будівельне управління-62» міста Новий Розділ Львівської області в користь ОСОБА_1 35 000(тридцять п’ять тисяч) грн моральної шкоди.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства «Будівельне управління -62» міста Новий Розділ Львівської області  в користь ОСОБА_2 35 000 (тридцять п’ять тисяч) грн  моральної шкоди.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства «Будівельне управління -62» міста Новий Розділ Львівської області  в користь ОСОБА_3 70 000 (сімдесят тисяч) грн. моральної шкоди.

В решті позовних  вимог відмовити  за недоведеністю.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства «Будівельне управління -62» міста Новий Розділ Львівської області  в користь держави 7118(сім тисяч сто вісімнадцять) грн. 35 коп судового збору та 120(сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне  забезпечення розгляду справи ,- а всього 7238(сім тисяч двісті тридцять вісім) грн. 35 коп

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів  з дня його проголошення.

Суддя :      (підпис)

З оригіналом згідно.

Голова Миколаївського райсуду:                                                            Г.М.Березюк