№2-5212/2010
Стахановський міський суд, Луганської області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2010 року суд в особі головуючого судді Євтіфієва В.М., у судовому засіданні за відсутності позивача ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, яки надали заяву про слухання справи за їх відсутності, за відсутності третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянув справу за позовом ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, про визначення право спільної сумісної власності, визнання право власності, відшкодування вартості частки майна, -
ВСТАНОВИВ:
В мотивуванні позовних вимог позивач вказав, вони з відповідачкою с 28.07.2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі Відділом РАЦС м.Стаханова, актовий запис №325.
Підчас спільного проживання в період с 2001 по 2006 рік позивачем були придбані гаражі для стоянки автотранспорту по вул..Хрунічева 21, в м.Стаханові, - НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_3,НОМЕР_4.
Протягом експлуатації вказаних гаражі НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_3,НОМЕР_4 переобладнані в один гараж а також №НОМЕР_1 и НОМЕР_5 належали батьку позивача ОСОБА_7, позивачем об’єднані в один гараж.
Всі вказані гаражі -№№НОМЕР_2,НОМЕР_3,НОМЕР_4 і №НОМЕР_1, НОМЕР_5, роз ділині однією стінкою.
До теперішнього часу гаражі зареєстровані на ім’я вказаних осіб, по причині відсутності правових документів з причин відсутності документів про власність, наявність тільки реєстрація Комунального підприємства «Стахановське бюро технічної інвентаризації». Дані будівництва гаражем за 1964-1965р.
Власники вказаних гаражем повністю отримали кошти за гараж по договору купівлі-продажу. В теперішній час вказані обставини перешкоджають належному переоформленню вказаних гаражем.
Тім більш гараж №НОМЕР_4, придбано позивачем у 2005 році, гараж №НОМЕР_1-29.07.2006 року, гараж НОМЕР_5 належить батьку позивача, гараж №НОМЕР_3-12.06.2003 року, №НОМЕР_4-14.08.2005 року, №НОМЕР_2-2001 року. Таким чином у шлюбі придбань гараж №НОМЕР_1-29.07.2006 року.
Комунальним підприємством «Стахановське бюро технічної інвентаризації» були проведені інвентаризаційні роботи та видано технічний паспорт вказаного будинку.
Тому, позивач на підставі вимог ст..60 СК України, ст.376 ч.НОМЕР_5, 1220, 1221, 1261 ЦК України, вимагає
- визнати гараж №НОМЕР_1 розташований за адресою: м.Стаханов, вул..Хрунічева 21, придбаний позивачем та відповідачкою під час спільного проживання однією сім’єю в 2006 році, спільною сумісною власністю з відповідачкою, гаражі №НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_5,НОМЕР_4 моєю особистою приватною власністю.
визнати за позивачем право власності на гаражі №НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3,НОМЕР_5,НОМЕР_4, розташовані за адресою: м.Стаханов, вул..Хрунічева, в районі будинку №21 м.Стаханова, сплатив відповідачки вартість Ѕ частини вартості гаража №НОМЕР_1.
Відповідачка заперечень суду не надала.
Позивач на позові наполягав.
Відповідачка позовні вимоги визнала.
Треті особи були належним чином повідомлені про день час слухання справи.
Дослідивши і оцінивши в сукупності докази матеріалів справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Суд дійшов такого висновку з наступних підстав:
Між сторонами діють правовідносини щодо власності.
Предметом позовних вимог є не виконання відповідачем вимог статтями 60, 70, 328, 376, 1261, 1268 ЦК України.
Суд вважає доведеним факт, який визнає відповідачка, що сторони с 28.07.2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі відділом РАЦС м.Стаханова, актовий запис №325.
Підчас спільного проживання в період с 2001 по 2006 рік позивачем були придбані гаражі для стоянки автотранспорту по вул..Хрунічева 21, в м.Стаханові, - НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_3,НОМЕР_4, про що свідчить, розписка третьої особи ОСОБА_5, про продаж позивачу гаража №НОМЕР_1 25.07.2006р., який був збудований на земельної ділянки, відведеної для вказаної мети. Також про дані обставини свідчить довідка №263 від 11.06.1971 року, про надання земельної ділянки ОСОБА_5, для будівництва гаража.
Крім того, позивачем був придбано гараж 01.02.2001р., №НОМЕР_2, який було збудовано на земельної ділянки наданої ОСОБА_3 наданої для вказаної мети за рішенням виконкому 27 серпня 1964 року, акт від 30 листопада 1964 року, довідка від 17.04.1974р.
За рішенням виконавчого комітету №345 від 10.06.1965 року земельна ділянка надана ОСОБА_8, акту від 25 липня 1965 року, для будівництва гараж ОСОБА_8, який був продано ОСОБА_9 який в свою чергу продав позивачу гараж №НОМЕР_4 від 14.02.2005р. вказаний гараж..
За рішенням виконавчого комітету від 12 листопада 1954 року ОСОБА_7 була надана земельна ділянка для будівництва гаража НОМЕР_5, про що свідчить також акт від 05.07.1965р. і довідка №23 від25.03.1974р..
Також, 11 серпня 1966 року №473 ОСОБА_6. за рішенням виконавчого комітету була надана земельна ділянка для будівництва гаража яка передана за актом від 19 серпня 1986 року. Позивач придбав у ОСОБА_6. гараж НОМЕР_3
Протягом експлуатації вказаних гаражів НОМЕР_1,НОМЕР_2,НОМЕР_3,НОМЕР_4, були переобладнані в один гараж, а також гараж №НОМЕР_1 и НОМЕР_5 належали батьку позивача ОСОБА_7, позивачем об’єднані в один гараж.
До теперішнього часу гаражі зареєстровані на ім’я вказаних осіб, по причині відсутності правових документів з причин відсутності документів про власність, наявність тільки реєстрація Комунального підприємства «Стахановське бюро технічної інвентаризації». Дані будівництва гаражем за 1964-1965р.
Відповідачка не заперечує, що гараж НОМЕР_5 належить батьку позивача,
Статтею 328 ЦК України зазначено, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
З урахуванням вказаних обставин мало місце створення нового гаражу шляхом обєднання придбаних гаражів розташованих на земельної ділянки відведених для цієї мети.
Статтею 331 ЦК України передбачено: Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Частиною НОМЕР_5 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачається, що на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
З урахуванням того, що вказані гаражі були об’єднання в один гараж на земельних ділянках відведених для вказаної мети, заперечень стосовно об’єднання гаражем не надійшло, з урахуванням положень статті 376 ЦК України, суд вважає можливим задовольнити вказані вимоги.
Комунальним підприємством «Стахановське бюро технічної інвентаризації» були проведені інвентаризаційні роботи та видано технічний паспорт вказаного будинку.
Після смерті після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина. Але оформлення вказаної спадщини не можливо, т.я під час завершення будівництва будови не були належним чином оформлені.
За вимогами статті 1261, 1268 ЦК України(2003р.), у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Тому з урахуванням викладених обставин позивач має право на отримання спадщини у вигляді майна яке належало померлому під час життя і визнання право власності на майно яке було збудовано померлими. З урахуванням того, що гараж НОМЕР_5 належав батьку позивача ОСОБА_7, позивачем має право на право власності на вказаний гараж у порядку спадкування.
За вимогами статей 60, 61, 69, 70, 71 СК України: Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
З уразуванням того, що гараж №НОМЕР_1 придбан під час спільного проживання, і переобладанан, відповідачка має право на частку майна визначеною гаражем №НОМЕР_1, яке є сумістною власністю.
Щодо вимог сплати компенсації, суд вважає вимоги вирішенними, з огладу на заяву відповідачки матеіалів справи.
Керуючись ст. 7, 10, 11, 57, 88, 169, 174, 212, 214-215, ЦПК України, ст.. 328, 331, 376, 1261, 1268 ЦК України, -
В И Р И Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, про визначення право спільної сумісної власності, визнання право власності, відшкодування вартості частки майна задовольнити частково.
Визнати гараж №НОМЕР_1 розташований за адресою: м.Стаханов, вул..Хрунічева 21, придбаний ОСОБА_1 і ОСОБА_2 спільною сумісною власністю, гаражі №НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_4 особистою приватною власністю ОСОБА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на гаражі №НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_4, розташовані за адресою: м.Стаханов, вул..Хрунічева, в районі будинку №21 м.Стаханова.
В іншої частини вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня його проголошення або отримання копії рішення особами, які беруть участь у справі але не були присутні у судовому засіданні.
Суддя: