ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.09.2006 Справа № А17/101
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Герасименко І.М.
судді: Ясир Л.О., Прудніков В.В.,
секретар судового засідання: Нурулаєва Г.Ю.
за участю представників сторін:
представника позивача: Кузовий О.В.,
представника відповідача: Петрова Т. І., Багно Ю. В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Нікополь
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.06р.
у справі № А17/101
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “ДніпроБат”, м. Нікополь
до: Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Нікополь
про скасування податкових повідомлень-рішень
В С Т А Н О В И В:
До господарського суду Дніпропетровської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “ДніпроБат”, м. Нікополь з позовом до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Нікополь про скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних на постачання товару є неправомірними, оскільки товарно-транспортні накладні підтверджують лише товарно-транспортні витрати позивача, які не відносились ним до складу валових витрат, а не витрати на придбання товарів (робіт, послуг) та посиланням на відсутність в акті перевірки посилань на первинні документи, які є порушенням Порядку оформлення результатів нев’їзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 р.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2006року, позов задоволено. Скасовано у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ №0002132342/2/1998 від 24.01.2006 р.; №0002142342/2/1997 від 24.01.2006 р. Стягнуто з державного бюджету України на користь позивача 3 грн. 40 коп. Постанова мотивована тим, що вимоги відповідача щодо надання товарно-транспортної накладної неправомірні, оскільки обов’язковість ведення вказаного первинного документу не передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідач не погодившись з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову по справі, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Вважає, що не можливе встановити місце складання первинного документу; спосіб та час переходу права власності на товар відсутні, і, як наслідок, неможливо кваліфікувати, яка саме господарська операція проведена (купівлі-продажу, комісії, зберігання та інші); визнати правомірність валових
витрат на податкового кредиту, врахованих підприємством, неможливо, оскільки паперові носії, надані до перевірки, не відповідають критеріям, встановленим для первинних документів, отже, вони не можуть бути підставою для підтвердження витрат, пов’язаних з господарською діяльністю підприємства. Також вказує, що суд припустився невірного застосування п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу, представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, Дніпропетровський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
03.12.2004 р. між позивачем, як покупцем, та і ТОВ “Машбудіндустрія”, як продавцем, (продавець) було укладено Договір №18, відповідно до п. 1.1 якого ТОВ “Машбудіндустрія” поставляє, а позивач приймає та оплачує деталі вібратора ГИСЛ 62 А 02.000СБ у кількості 8 шт. загальною вартістю 159998 грн. 40 коп., у т.ч. ПДВ 26 666 грн. 40 коп. Згідно з п. 2.1 договору №18 від 03.12.2004 р. умови постачання: EXW, м. Луганськ.
При здійсненні поставки ТОВ “Машбудіндустрія” передав позивачеві видаткову накладну № ММ- 0000005 від 22.02.2005 р. та виписав податкові накладні № 60 від 13.12.2004 р. на суму 54000 грн. 00 коп. (перша подія – передплата), №7 від 28.01.2005 р. на суму 54000 грн. 00 коп. (перша подія передплата), №9 від 22.02.2005 р. на суму 51 998 грн. 40 коп. (перша подія-відвантаження), на загальну суму 159 998 грн. 40 коп. у т.ч. ПДВ 26 666 грн. 40 коп.
На підставі рахунку-фактури № ММ-00000035 від 03.12.2004 р. позивач оплатив ТОВ “Машбудіндустрія” поставлену продукцію за платіжними дорученнями №40 від 13.12.2004 р. на суму 54 000 грн. 00 коп., № 12 від 28.01.2005 р. на суму 54 000 грн. 00 коп., №23 від 01.03.2005 р. на суму 15998 грн. 40 коп., №32 від 15.03.2005 р. на суму 36 000 грн. 00 коп., на загальну суму 159 998 грн. 40 коп., у т.ч. ПДВ 26 666 грн. 40 коп.
Згідно з договором № 3 від 10.02.2005 р., укладеного між позивачем (замовник) і ТОВ “Агрохімбуд XXOIV” (виконавець), позивач доручає, а виконавець зобов’язується виконати відповідно до умов цього договору роботу зі зборки деталей вібраторів ГИСЛ 62А 02.000СБ у готову продукцію, а позивач зобов’язується прийняти готову продукцію і оплатити проведену роботу. Вартість робіт становить 3999 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 6650 грн. 67 коп., вартість деталей, переданих позивачем виконавцю для здійснення роботи, становить 159 998 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ 26 666 грн. 40 коп. Передання позивачем виконавцю деталей для здійснення роботи підтверджується накладною № 10 від 23.02.2005 р. на суму 159 998 грн. 40 коп.
Здійснення виконавцем робіт на користь позивача підтверджується податковою накладною №21 від 28.02.2005 р. на суму 39 904 грн. 03 коп., актом виконаних робіт 3 15 від 28.02.2005 р. на суму 39 904 грн. 03 коп.
На підставі рахунку № 26 від 24.02.2005 р. позивач оплатив роботи виконавця платіжним дорученням №33 від 15.03.2005 р. на суму 39 904 грн. 03 коп.
Відповідно до п. 1.1 договору №0809/04 від 09.08.2004 р., укладено між позивачем (виконавець) та ТОВ “Етекс” (замовник), виконавець зобов’язується виготовити, замовник прийняти і оплатити продукцію: вібратор ГИСЛ 62А 02.000СБ 4 шт. х 25 000 грн. 00 коп. =100000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 16666 грн. 67 коп.
Згідно з п. 2.1 договору №0809/04 від 09.08.2004 р. поставка продукції здійснюється до 10.10.2004 р., умови поставки самовивіз.
Додатковою угодою № 1 від 10.12.2004 р. до договору №0809/04 від 09.08.2004 р. сторони змінили предмет і строк виконання договору наступним чином: виконавець
зобов’язується виготовити, а замовник прийняти і оплатити продукцію –вібратор ГИСЛ 62А 02. 000 СБ 8 шт. х 27 000 грн. 00 коп. = 21 6000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 36 000 грн. Поставка продукції здійснюється до 25.03.2005 р.
На виконання умов договору №0809/04 від 09.08.2004 р. при здійсненні поставки позивач оформив і передав замовнику наступні документи: видаткову накладну від 28.02.2005 р. № 11 на суму 216000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 36 000 грн. 00 коп., податкові накладні № 8 від 10.12.2004 р. на суму 54 000 грн. 00 коп. (перша подія - переплата),№ 1 від 28.01.2005 р. на суму 54 000 грн. 00 коп. (перша подія-переплата), № 2 від 25.02.2005 р. на суму 20000 грн. 00 коп. (перша подія –переплата), №3 від 28.02.2005 р. на суму 88 000 грн. 00 коп. (перша подія - відвантаження), на загальну суму 216 000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 36 000 грн.00 коп. Замовник оплатив поставлену продукцію, що підтверджується платіжними дорученнями №320 від 10.12.2004 р. на суму 54 000 грн. 00 коп., № 32 від 28.01.2005 р. на суму 54 000 грн. 00 коп., №58 від 25.02.2005 р. на суму 20 000 грн. 00 коп., №79 від 14.03.2005 р. на суму 88 000 грн. 00 коп., на загальну суму 216 000 грн., у тому числі ПДВ 36 000 грн. 00 коп.
Листом № 19 від 17.10.2004 р. замовник повідомив позивача, що відвантажена позивачем продукція відповідає технічній документації. Вартість робіт, виконаних ТОВ “Агрохімбуд XXOIV, і товарів, придбаних у ТОВ “Машбудіндустрія”, була віднесена позивачем до складу валових витрат, а сума ПДВ з вартості вказаних товарів і робіт – до складу податкового кредиту з ПДВ.
05.09.2005 р. по 16.09.2005 р. Нікопольською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового і валютного законодавства за період діяльності з 08.01.2004 р. по 30.06.2005 р., за результатами якої було складено Акт №141/231.32650404 від 21.09.2005 р.
Актом перевірки було встановлено, що у порушення п. 5.1.,пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про прибуток”, позивачем було занижено податок на прибуток на суму 41621 грн. 34 коп., а у порушення пп.пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. №168/97-ВР занижено податок на додану вартість на суму 9000 грн. 00 коп.
За наслідками перевірки відповідачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0002132342/0/38188 від 27.09.2005 р., яким позивачу було визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 51073 грн. 11 коп., у тому числі 41621 грн. 34 коп. –основний платіж, 9451 грн. 77 коп. –штрафні санкції;
- №0002142342/0/38189 від 27.09.2005 р., яким позивачу було визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 13500 грн. 00 коп., у тому числі 9000 грн. 00 коп. –основний платіж, 4500 грн. 00 коп. –штрафні санкції.
Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач направив відповідачеві скарги, у яких просив скасувати вказані податкові повідомлення –рішення.
Рішеннями про результати розгляду скарги від №41918/10/23-150 і № 41919/10/23-150 від 26.10.2005 р. відповідач залишив податкові повідомлення-рішення без змін, а скарги позивача –без задоволення. Відповідачем були винесені нові податкові повідомлення-рішення, якими сума податкових зобов’язань позивача з податку на прибуток підприємств і з податку на додану вартість була залишена без змін.
Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, у якій просив скасувати вказані вище податкові повідомлення-рішення.
Рішеннями про результати розгляду скарги від 30.12.2005 р. №33676/10/25-008 Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області скаргу позивача залишила
без задоволення, податкове повідомлення-рішення відповідача №0002132342/0/38188 від 27.09.2005 р. залишила без змін, збільшила суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 24317 грн. 07 коп. і суму штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість на 12158 грн. 53 коп.
24.01.2006 р. відповідачем були винесені нові податкові повідомлення-рішення, а саме:
- № 0002132342/2/1998, яким позивачу було визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 51073 грн. 11 коп., у тому числі 41621 грн. 34 коп. - основний платіж, 9451 грн. 77 коп. –штрафні санкції;
- № 0002142342/2/1997, яким позивачу було визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 49975 грн. 60 коп., у тому числі 33317 грн. 07 коп. –основний платіж, 16658 грн. 83 коп. –штрафні санкції.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про прибуток” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 1 Закону України “Про прибуток” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, приходить до висновку, що позивачем подані всі необхідні документи, що підтверджують оплату та фактичне придбання товару та виконання робіт по збірці кінцевого товару, тому посилання відповідача на порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про прибуток” не відповідають дійсним обставинам справи.
У відповідності зі ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зокрема, згідно з положеннями “Інкотермс-2000” термін EXW означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов’язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов’язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв’язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.
Вказане також підтверджується ст. 664 ЦК України, відповідно до якої обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Таким чином, зважаючи на те, що позивач не відносив транспортні послуги на валові витрати, відсутність товаротранспортних накладних не може спростовувати фактичне отримання товару позивачем та правомірність віднесення його вартості до валових витрат.
З вказаних підстав, суд першої інстанції правомірно скасував податкові повідомлення - рішення №0002132342/2/1998 та № 0002142342/2/1997, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду необхідно залишити без змін.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 196, 198 - 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства, суд –
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Нікополь –залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.06р.
у справі № А17/101 –залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий І.М. Герасименко
Судді В.В. Прудніков
Л.О. Ясир
З оригіналом згідно.
Помічник судді Ю.А. Тараненко