ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

15 листопада 2007 р.

№ 2/45

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. –головуючого (доповідача), Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,

за участю представників: позивача –Овчаренко Т.М.,

відповідача –Алексєєва О.І.,

розглянувши касаційну скаргу Асоціації “Фінансових, промислових та торгівельних підприємств “Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр” на рішення господарського суду Донецької області від 15 червня 2007 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10 вересня 2007 року у справі за позовом ТОВ “Інтер-Інвест” до Асоціації “Фінансових, промислових та торгівельних підприємств “Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ЗАТ “Макіївкокс”, ВАТ “Центральна збагачувальна фабрика “Калінінська”, ВАТ “Ясинівський коксохімічний завод” про стягнення 39 373,50 грн.,

ВСТАНОВИВ:

          

          У лютому 2007 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про стягнення суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та процентів за весь час прострочення в розмірі 39373 грн. 50 коп.

          Ухвалою суду від 25.04.2007 року було залучено до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Закрите акціонерне товариство "Макіївкокс", Відкрите акціонерне товариство Центральна збагачувальна фабрика "Калінінська", Відкрите акціонерне товариство "Ясиновський коксохімзавод".

          Рішенням господарського суду Донецької області від 15 червня 2007 року позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 35919, 60 грн., а саме 33304, 71 грн. сума основного боргу, 899, 22 грн. сума інфляції, 257, 56 грн. 3% річних, 1458, 11 грн. пені , судові витрати.

          Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10 вересня 2007 року рішення суду залишене без змін.

          Не погоджуючись з судовими рішеннями, Асоціація “Фінансових, промислових та торгівельних підприємств “Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр” просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.

          Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.          

Як вбачається з матеріалів справи, 15 червня 2006 року між сторонами у справі було укладено договір №19 на поставку вугільної продукції, умовами якого передбачено, що відповідач здійснює оплату за продукцію протягом 5 банківських днів з моменту одержання документів, вказаних в п.5.2 договору, тобто рахунка-фактури, податкової накладної, посвідчення якості, квитанції про отримання вантажу.

Згідно п.5.3 укладеного договору та специфікації № №1, 2, 3, 4, 5 до договору, якість товару визначається за посвідченням якості, яке додається до залізничної накладної, кількість товару визначається за вагою, зазначеною у залізничній накладній.

         Як правильно встановлено судами при розгляді справи, на виконання умов вказаного договору позивач поставив на адресу відповідача вугільний концентрат на загальну суму 450350, 78 грн., з яких відповідачем було сплачено 417046, 07 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідач вартість поставленого йому вугілля повністю не оплатив, місцевий суд, з яким погодився апеляційний суд, правильно стягнув з відповідача заборгованість в розмірі 33304, 71 грн.

       Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як встановлено судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, пунктом 7.2 укладеного сторонами договору передбачається, що прострочення  виконання зобов'язання по договору тягне за собою право добросовісної сторони стягнення пені з винної сторони в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення від загальної заборгованості (вартості непоставленої або недопоставленої партії вугілля) за кожен день прострочення.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється  від  відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, у рішенні вірно застосував норми матеріального права і обгрунтовано визнав такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення інфляційних і 3% річних за період з 06.10.2006 року по 31.01.2007 року та відмовив в решті вимог про стягнення пені та 3% річних за період з 14.07.2006 року по 05.10.2006 року за недоведеністю позивачем цих вимог.

За таких обставин, судові рішення відповідають вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.

Керуючись  ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

                           П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 15 червня 2007 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10 вересня 2007 року залишити без змін, а касаційну скаргу  Асоціації “Фінансових, промислових та торгівельних підприємств “Донбаський Розрахунково-Фінансовий Центр” – без задоволення.

Головуючий, суддя                                                    В.Дерепа

Судді                                                                            Б.Грек

                                                                                    Л.Стратієнко