Р І Ш Е Н Н Я                         Справа № 2-2555/10

                              І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

06.12.2010 року                   Якимівський районний суд Запорізької області у складі:

                                              судді - Нестеренко Т.В.,

                                      при секретарі – Комаренко Н.В.,      

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: Атманайська сільська рада про припинення діяльності по утриманню тварин,

                             В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, 3-тя особа: Атманайська сільська рада про припинення діяльності по утриманню тварин, мотивуючи це тим, що вона – позивачка є власницею житлового будинку АДРЕСА_1 в цьому будинку й проживає. По сусідству з нею в житловому будинку АДРЕСА_2 проживає ОСОБА_2. З початку літа 2010 року ОСОБА_2 користуючись земельною ділянкою, яка їй надана для обслуговування житлового будинку порушуючи цільове призначення цієї земельної ділянки розпочала утримувати домашню птицю, а саме качку в кількості більше 50 голів. Домашню птицю ОСОБА_2 утримує в своєму дворі біля забору та біля входу в її будинок. Птиця, яку утримує ОСОБА_2 не дає їй можливості нормально жити та користуватися житловим будинком (шум, багнюка, неприємні запахи). Позивачка вважає, що ОСОБА_2 порушує вимоги ст. 103 ЗК України, а саме власники та землекористувачі земельних ділянок повинні вибирати такі способи користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок наноситься менш всього незручностей. Вирішити спір в позасудовому порядку вона не змогла, та всі дії які вона приймала не надали результатів. Згідно до листа Якимівської районної СЕС  санітарно – захисна зона  від ферм у селянських птахівничих господарства складає 25 метрів при утриманні до 100 голів птиці, та вважає що ці норми необхідно примінити до неї. Таким чином позивач просить зобов»язати ОСОБА_2 припинити діяльність по утриманню тварин ближче 25 метрів від житлового будинку АДРЕСА_1. Стягнути з відповідача ОСОБА_2, судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати пов»язані з інформаційно – технічним забезпеченням розгляду справи в розмірі 37 грн. Відповідно до ст. 84 ЦПК України стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь витрати, пов»язані з наданням правової допомоги адвоката в розмірі 200 гривень.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та просила задовольнити їх в повному обсязі мотивуючи тим, що постійний шум, багнюка та неприємні запахи від качок, яких утримує її сусідка, відповідач по справі, біля забору та входу в її будинок, не дають їй можливості нормально жити та користуватися своїм житловим будинком та подвір»ям. Вона через неприємний запах не може навіть вікно розкрити та знаходитись на подвір»ї. Також вона намагалася поговорити з відповідачкою, але з нею навіть не захотіли розмовляти і так і продовжували утримувати домашню птицю. Так на сьогоднішній день всю птицю порізали, але знову настане весна і все буде повторюватися, і вона знову не зможе знаходитись на своєму подвір»ї із-за неприємних запахів та шуму.

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти даного позову, просила не задовольняти вимоги позивачки, посилаючись на те, що це подвір»я залишилося їй в спадок та вона ніяких будівель не добудовувала та місцезнаходження старих не змінювала. Раніше в існуючих на її подвір»ї сараях батьки вирощували домашню птицю і позивачці це ніяким чином не порушувало нормального життя, а тепер порушує. Відповідач зазначила, що позивачка також утримує на своєму подвір»ї живність і не враховує той факт, що цим вона також може заважати нормально жити іншим сусідам. Так в цьому році вона утримувала п’ятдесят голів качок, але на теперішній час їх вже порізали та з»їли і змінити розташування сараю, де вирощують качок не має можливості, не дозволяє розмір подвір»я.

Представник 3-ої особи, Атманайської сільської ради, в судовому засіданні залишив розгляд даного питання на розсуд суду, так як вважає, що проживати в селі і не утримувати домашніх тварин та домашню птицю неможливо. Також зазначив, що не всім мешканцям села розмір подвір»я дозволяє дотримуватися всіх санітарних норм при утриманні худоби та птиці, але це не значить, що її  не треба вирощувати або не має можливості утримувати, всі дотримуються правил добросусідства. Зазначене непорозуміння між  позивачем та відповідачем, в липні 2010 року розглядалося на засіданні постійної комісії з питань регулювання земельних відносин за заявою ОСОБА_1, але владнати цей спір їх спільними зусиллями не виявилося можливим.

В судовому засіданні ОСОБА_3, санітарний лікар Якимівської рай СЕС суду пояснив, що санітарним законодавством України не врегульовані відносини щодо порядку утримання домашньої птиці, а лише визначаються стосунки добросусідства відповідно до ст.103 ЗК України та зазначаються розміри санітарно-захисних зон. Так відповідно до Державних санітарних правил, санітарно-захисна зона від ферм у селянських птахівничих господарствах складає 25 метрів при утриманні до 100 голів птиці.

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що вони з дружиною як і їх батьки завжди утримували домашню птицю, бо в селі всі так живуть і не було ні до кого ніяких претензій. Вони з дружиною теж вирощували качок для їжі, а потім їх вирізали, і позивач по справі, їх сусідка теж утримує домашню птицю та кролів, але вони ніколи на це не звертали уваги, а їхні качки їй зовсім не заважають.

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що відповідач утримує домашню птицю на протязі деякого часу, а не протягом всього року як їжу для себе та своїх дітей і цим вона вважає, нікому  з сусідів не заважає, бо в селі всі ведуть господарство.

Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що спір між позивачем та відповідачем ще на початку літа намагався владнати голова Атманайської сільської ради, ОСОБА_7. За заявою позивача було складено і погоджено акт обстеження її земельної ділянки, вона була секретарем комісії. Дійсно, сарай та огорожа для качок відповідача знаходяться на відстані 10,5 метрів від будинку позивача, на час приїзду комісії було чисто та шуму не було. Але в селі всі так живуть і утримують домашню птицю, бо не у всіх великі подвір»я та всі сусіди між собою знаходять спільну мову.

Суд перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, прийшов до наступного, що вимоги, зазначені в позовній заяві законні та обґрунтовані та підлягають задоволенню. Це підтверджується поясненнями сторін по справі, матеріалами справи, а саме: копією листа Атманайської сільської ради Якимівського району Запорізької області від 07.07.2010 року за вих.. № 184 (а.с.5,37); копією листа Атманайської сільської ради за № 187 від 18.08.2009 року(а.с.6); копією листа Якимівської районної санітарно-епідемологічної станції Запорізької області від 15.07.2010 року за № 02/604(а.с.7,36); копією листа Атманайської сільської ради  за вих.. № 192 від 22.07.2010 року(а.с.8,35); копією  листа Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області від 05.08.2010 року(а.с.9); копією плану земельної ділянки(а.с.21,22);копією протоколу № 19 засідання постійної комісії Атманайської сільської ради з питань регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища, вирішення земельних спорів від 26 липня 2010 року(а.с.32,33); копією акту обстеження земельної ділянки від 06.07.2010 року(а.с.34); копією схеми розташування домашньої птиці від АДРЕСА_1(а.с.39); копією заяви позивачки(а.с.40).

Відповідно до ст. 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок, відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей ( затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо.). Перший обов’язок означає необхідність дотримання режиму відповідної категорії земель, а другий – необхідність  вибору таких способів використання земельних ділянок, за яких власникам та землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається якнайменше незручностей, що не було дотримано відповідачем ОСОБА_2 при обранні нею місця розташування сараю та огорожі для вирощування домашньої птиці.

Відповідно до ст. 104  ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідньої земельної ділянці, діяльність якої може привести к небезпечному впливу на здоров»я людей та тварин, повітря, земельні ділянки.  

Керуючись ст.ст. 103, 104 ЗК України,  ст.ст. 10, 11, 60, 84, 212-215, 218 ЦПК України, суд

                                                    В И Р І Ш  И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: Атманайська сільська рада про припинення діяльності по утриманню тварин – задовольнити.

Зобов"язати ОСОБА_2 припинити діяльність по утриманню тварин ближче 25 метрів від житлового будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з відповідача  ОСОБА_2 витрати, пов’язані з оплатою судового збору в розмірі 8,50 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37,00 гривень, а також витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката в розмірі 200,00 гривень, а всього 245 ( двісті сорок п’ять ) гривень 50 копійок на користь ОСОБА_1.  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення апеляційної скарги.

 Суддя :