2-2771/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
20 грудня 2010 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
У складі : головуючого судді Голубкової М.А
при секретареві Дребущак О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа п’ята державна нотаріальна контора м. Запоріжжя про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на 1\2 частину жилого будинку
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа п’ята державна нотаріальна контора м. Запоріжжя про визнання договору дарування недійсним та визнання права власності на 1\2 частину жилого будинку
В позові зазначено, що ОСОБА_1 з 1999 року до липня 2008 року проживала разом та вела спільне господарство з ОСОБА_2. 21.09.2001 року Шевченківським відділом РАГС м. Запоріжжя між сторонами був зареєстрований шлюб. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя шлюб розірвано. Рішення набрало законної чинності 08.08.2008 року. Від шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 29.11.2000 року, проживаючи однією сім»єю сторони придбали житловий будинок АДРЕСА_1 за спільно зароблені кошти в сумі 3000 доларів США, при цьому до моменту укладання правочину купівлі-продажу, продавцю ОСОБА_4 був сплачений завдаток в сумі 200 доларів США. При укладенні правочину позивач присутня не була. Але у березні 2010 року позивач дізналася, що вищезазначений будинок перейшов у власність ОСОБА_2 за договором дарування, посвідченим 29.11.2000 року державним нотаріусом п’ятої Запорізької державної нотаріальної контори Чирвою Л.А., зареєстрований в реєстрі за № 4-3145.
В позові позивач просить визнати недійсним, як удаваний, договір дарування жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений 29.11.200 року державним нотаріусом п’ятої Запорізької державної нотаріальної контори Чирвою Л.А., зареєстрований в реєстрі за № 4-3145. Визнати, що 29.11.2000 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, відбувся договір купівлі-продажу жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до умов якого, ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_2 купив жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, з побутовими та господарськими будівлями. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину жилого будинку АДРЕСА_1, яка належить їй на праві спільної власності.
У содовому засіданні позивач підтримав свої вимоги повністю
Відповідач у судове засідання не з’явився , про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином . Зі згоди позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст 224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню.
У відповідності до ст.. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім»єю, але не перебувають в шлюбі між собою або будь якому іншому шлюбі, майно, набути ними під час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, яке не є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі, розповсюджуються положенням глави 8 СК України.
Відповідно до ст.. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні, безоплатно майно у власність.
Відповідно до ч.2 ст. 235 ЦК України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили, а п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання угод недійсними», регламентує, що у разі встановлення що угода укладена з метою приховати іншу угоду, суд має визнати, що сторонами укладений саме той правочин, який вони дійсно мали на увазі та вирішити спір із застосуванням норм. Що регулюють цей правочин.
Оскільки, при придбанні спірного будинку були сплачені кошти, правомірно вважати, що зазначений договір дарування приховував фактично укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу будинку.
Відповідно до ст.. 60 СК України спірне домоволодіння, належить позивачу на праві спільної сумісної власності внаслідок його придбання за спільні кошти подружжя, суттєвого його поліпшення під час проживання спільними зусиллями, оскільки позивачка в ньому зареєстрована та не має іншого житла.
Керуючись ст. 60, 74 Сімейного Кодексу України, 215, 216, 235, 717 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 118 -120 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити .
Визнати недійсним, як удаваний, договір дарування жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений 29.11.200 року державним нотаріусом п’ятої Запорізької державної нотаріальної контори Чирвою Л.А., зареєстрований в реєстрі за № 4-3145.
Визнати, що 29.11.2000 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, відбувся договір купівлі-продажу жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до умов якого, ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_2 купив жилий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, з побутовими та господарськими будівлями.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину жилого будинку АДРЕСА_1, яка належить їй на праві спільної власності.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення, або заяви про апеляційне оскарження, якщо заяви не було подано. Заяву про перегляд заочного судового рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя : Голубкова М.А.