№ 2-а-1180/2010/1231
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2010р. м. Стаханов
Стахановський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Євтіфієва В.М., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок пенсії,
ВСТАНОВИВ:
25.10.2010 року позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до УФПУ в м. Стаханові в якому просила:
• визнати дії відповідача неправомірними в частині обчислення її пенсії за період з 01.01.2004р. по 31.01.2010р. та дії по відмові у здійсненні перерахунку пенсії з 01.02.2010р.;
• зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру пенсії позивачки з 01.01.2004р. по 31.05.2006р. виходячи із середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за 2002рік в розмірі 376грн, із заробітної плати за період з 01.08.1991р. по 31.07.1993р. з індивідуальним коефіцієнтом заробітку 1,87763;
• з 01.06.2006р. із заробітної плати за період з 01.08.1991р. по 31.07.1993р. з індивідуальним коефіцієнтом заробітку 1,87763 та із застосуванням таких показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за період з 01.06.2006р. по 31.12.2007р. – 735,57грн, за період з 01.06.2008р. по 31.01.2010р. – 928,81грн;
• з 01.02.2010р. згідно ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003р. із застосуванням показнику середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009рік в розмірі 1650,43грн, із заробітної плати за період з 01.08.1991р. по 31.07.1993р. з індивідуальним коефіцієнтом заробітку 1,87763
• зобов'язати відповідача здійснити всі перерахунки та виплати пенсії позивачці з нарахуванням та сплатою компенсації втрати частини доходів.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідач при перерахунку її пенсії порушив вимоги ст.42 Закону України №1058-IV від 09.07.2003р. і неправильно здійснював нарахування їй пенсії, оскільки неправильно розраховував розмір заробітної плати, з якої обчислюється пенсія.
Ухвалою суду від 28.10.2010р. позовні вимоги щодо зобов'язання перерахунку та виплати пенсії за період часу до 25.04.2010р. були залишені без розгляду, а тому судом не розглядаються.
Відповідач позовні вимоги не визнав та надав суду заперечення. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що порядок перерахунку пенсії, передбачений ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 28.12.2007р. був змінений Законом України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зміни, внесені ЗУ «Про Державний бюджет на 2008р…» до ст.42 Закону України №1058-IV від 09.07.2003р., були визнані неконституційними. Проте, дію норм, які регулювали порядок перерахунку пенсії до 28.12.2007р., відновлено не було, у зв’язку з чим відповідач при перерахунку позивачеві розміру пенсії керувався Постановою КМУ №530 від 28.05.2008р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Стосовно відмови у перерахунку пенсії за заявою позивачки від 06.02.2010р., то їй було відмовлено, оскільки вона звернулась до відповідача через відділ поштового зв'язку. Застосувати індивідуальний коефіцієнт заробітної плати при перерахунку пенсії позивачеві немає підстав, оскільки для його розрахунку береться середньомісячний заробіток за 60місяців. Тому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши усі наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію з 16.08.1993р. і довічно. Після призначення пенсії позивачка продовжувала працювати. 01.01.2004р. через набрання чинності Законом України №1058-IV від 09.07.2003р. позивачці був зроблений перерахунок розміру її пенсії. За заявою позивачки від 24.05.2006р. розмір її пенсії був перерахований по стажу і заробітку, починаючи з 01.06.2006р.. 06.02.2010р. позивачка через пошту надіслала на адресу відповідача заяву про перерахунок її пенсії через збільшення її страхового стажу. Але 16.02.2010р. відповідач надав листа, яким фактично зазначив, що задля перерахунку пенсії, позивачці необхідно особисто звернутись до спеціаліста відповідача з призначення пенсій з заявою встановленого зразку. Ці обставини сторони визнають і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, а тому суд вважає їх доведеними.
Стосовно порядку звернення до УПФУ за перерахунком пенсії, то відповідно до змісту п.5 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. за №22-1 заява про перерахунок пенсії може бути надіслана поштою. У разі, якщо до заяви про призначення, відновлення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Відповідно до п.37 цього Порядку встановлений зразок заяви про перерахунок пенсії. Таким чином, позивач мав право надіслати відповідачеві заяву про перерахунок йому пенсії поштою, а не передавати її власноруч безпосередньо до канцелярії УПФУ в м. Стаханові. Заява про перерахунок пенсії має відповідати додатку 4 Порядку затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. за №22-1. У разі, якщо до заяви мають бути додані додаткові документи, до УПФУ має повідомити про це заявника.
Відповідач не зазначив про необхідність подання додаткових документів до заяви позивачки про перерахунок пенсії від 06.02.2010р., а тому мав здійснити перерахунок пенсії.
Щодо порядку здійснення перерахунку пенсії, то, відповідно до ст.42 ЗУ №1058-IV від 09.07.2003р. (в редакції станом на 09.07.2007р.) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Згідно ст.40 того ж Закону заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Проте, статтею 35 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік і…» були внесені зміни до ст.ст.40, 42 Закону України №1058-IV від 09.07.2003р.. Зокрема, у ст.40 поняття коефіцієнту Зс було викладене як «середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 положення статті 35 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким були змінені статті 40, 42 Закону України №1058-IV від 09.07.2003р. визнано таким, що є неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення цього рішення.
Відповідач зазначає, що оскільки в Рішенні КСУ №10-рп/2008 від 22.05.2008р. немає вказівки на те, що після скасування змін до ЗУ №1058-IV від 09.07.2003р., внесених ЗУ «Про Державний бюджет на 2008рік і…», відновлюють свою дію попередні норми, то їх не можна застосовувати.
Разом з тим, таке ствердження відповідача не є правильним. Згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Враховуючи принцип недопущення виникнення у державі неврегульованих правовідносин внаслідок неправомірних дій органів державної влади, визнання Закону неконституційним за Рішенням КСУ фактично означає про відновлення дії тих Законів, які регулювали ці правовідносини до ухвалення закону, який визнаний неконституційним. Таку правову позицію КСУ виклав у своїх Рішеннях №17-рп від 09.07.2009р., №20-рп від 30.09.2010р., зазначивши, що визнання неконституційним Закону означає відновлення дії попередньої редакції норм, які були змінені, доповнені та виключені.
За таких обставин на теперішній час в Україні відносини щодо перерахунку громадянам пенсії у зв’язку зі збільшенням страхового стажу, що передбачено ст.ст.40,42 ЗУ №1058-IV від 09.07.2003р., регулюються цими нормами в редакції, яка діяла станом на 09.07.2007р..
Тому ствердження відповідача про те, що ці правовідносини є неврегульованими є поспішними та неправильними.
Щодо посилання відповідача на те, що перерахунок пенсії здійснюється відповідно до пп.3 п.11 Постанови КМУ №530 від 28.05.2008р., то суд зауважує, що зміст цього пункту суперечить вимогам ч.4 ст.42 Закону України №1058-IV від 09.07.2003р.. Оскільки в Україні діє принцип верховенства права, відповідно до якого Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Закони України мають вищу юридичну силу на території України і можуть бути змінені або скасовані виключно іншими Законами. Нормативно-правові акти, що видаються органами виконавчої влади, повинні відповідати Конституції України та Законам України і не можуть змінювати або скасовувати їх.
Таким чином положення Постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року, що встановлює, якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після її призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу, набутого після призначення (попереднього перерахунку), з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, є таким, що суперечить Закону України і не може застосовуватись відповідачем, оскільки ч.4 ст.42 Закону України №1058-IV від 09.07.2003р. передбачає право позивача обирати заробітну плату, з якої обчислюється пенсія, чи то ту, з якої йому вже сплачується пенсія, чи то перераховану відповідно до ч.1 ст.40 Закону України №1058-IV від 09.07.2003р..
Що ж стосується застосування індивідуального коефіцієнту заробітної плати, який використовується при розрахунку заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, то суд зауважує наступне.
Позивачка отримує пенсію з 16.08.1993р.. При розрахунку заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, був взятий період заробітку з 01.08.1991р. по 31.07.1993р., і індивідуальний коефіцієнт заробітної плати склав 1,87763. Разом з тим, після набрання чинності Законом України №1058-IV від 09.07.2003р. позивачці був зроблений перерахунок пенсії, відповідно до вимог ст.40 цього Закону. Згідно ч.2 ст.43 Закону України №1058-IV від 09.07.2003р. для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
24.05.2006р. позивачка звернулась до відповідача з заявою про перерахунок її пенсії з урахуванням додаткового стажу та заробітку. Відповідно до її заяви відповідачем був здійснений перерахунок заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, в порядку, передбаченому ст.40 Закону України №1058-IV від 09.07.2003р., з урахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000р., незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000р.. Також відповідно до а.3 ч.1 ст.40 Закону України №1058-IV від 09.07.2003р. з цього періоду був виключений період до 60календарних місяців підряд, задля оптимізації індивідуального коефіцієнту заробітку. Внаслідок цього індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітку, з якого обчислюється пенсія, для позивачки склав 1,33604. Тобто, звертаючись до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, позивачка реалізувала своє право, передбачене ч.4 ст.42 Закону України №1058-IV від 09.07.2003р., і для розрахунку розміру пенсії обрала заробітну плату, з якої обчислюється пенсія за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону.
На теперішній час, відповідно до ч.4 ст.42 Закону України №1058-IV від 09.07.2003р. позивачка має право на перерахунок пенсії, який здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону. Тобто, внаслідок подання позивачкою 06.02.2010р. заяви про перерахунок пенсії, відповідач мав здійснити їй перерахунок пенсії або, у разі необхідності надання додаткової інформації, повідомити про це відповідачку та зазначити, що саме вона ще мала додати позивачеві. Оскільки частиною 4 статті 42 Закону України №1058-IV від 09.07.2003р. передбачено лише два способи розрахунку заробітної плати, з якої буде обчислюватись пенсія (та заробітна плата, з якої вже була обчислена пенсія, чи заробітна плата розрахована в загальному порядку відповідно до ч.1 ст.40 Закону України №1058-IV від 09.07.2003р.), а в заяві позивачки від 06.02.2010р. не зазначено жодного з цих способів, то її заява не відповідає вимогам Закону і є неповною. Відповідно до п.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 у разі, якщо до заяви про призначення, відновлення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за пенсією вважається день приймання заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо документи, які необхідно подати додатково, протягом трьох місяців не подані, пенсія призначається, відновлюється за наявними документами. У подальшому при надходженні додаткових документів пенсія перераховується зі строків, передбачених пунктом четвертим статті 45 Закону. За таких обставин, враховуючи, що позивачка не надала ніяких додаткових документів та додаткової інформації до своєї заяви від 06.02.2010р. відповідач мав здійснити перерахунок розміру її пенсії у зв'язку зі збільшенням страхового стажу, виходячи із заробітної плати, з якої була обчислена пенсія, що в даному випадку дорівнює розміру, який був розрахований після перерахунку пенсії з 01.06.2006р..
За таких обставин, вимоги позивача стосовно здійснення перерахунку та виплати пенсії за період з 25.04.2010р. з урахуванням додаткового страхового стажу підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно ст.3 цього ж Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. За матеріалами справи позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 3грн 40коп. Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, суд вважає, що позивачеві мають бути відшкодовані за рахунок Державного бюджету України витрати, пов’язані з розглядом справи в сумі 1грн 70коп.
Згідно ч.1 ст.256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, підлягають негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок пенсії задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії з 01 лютого 2010року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 25 квітня 2010року із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, з урахуванням її додаткового страхового стажу з 01 червня 2006року та виплатити недонараховану суму пенсії помножену на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: В.М. Євтіфієв