Справа № 2-9325/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2010 року Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
у складі - головуючого - судді Пустовіт З.П.
при секретарі Гоноболіній О.І.,
з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Бердянська в особі Бердянської міської ради, ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів - територіальної громади м.Бердянська в особі Бердянської міської ради та ОСОБА_3, в якому просила визнати за нею право власності на самочинно збудоване нерухоме майно: прибудову літ. «а1-ІІпов.», сараї літ. «Г, З», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування позову зазначила, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 01.07.1993 року Бердянською державною нотаріальною конторою Запорізької області за реєстровим №1-3440, та свідоцтва про право власності, посвідченого 01.07.1993 року в реєстрі за №1-3438, їй належить на праві власності 5/6 часток зазначеного домоволодіння. Іншим співвласником домоволодіння є її син, ОСОБА_3, якому належить 1/6 частки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Згідно рішення виконкому Бердянської міської ради №16 від 16.01.1960 року у постійне користування під домоволодінням АДРЕСА_1 було виділено земельну ділянку площею 513,00 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. В технічному паспорті на домоволодіння, виготовленого станом на 30.04.2010 року, зазначені самовільно збудовані нею будівлі та споруди: прибудова літ. «а1-ІІпов.», сараї літ. «Г, З», загальною інвентаризаційною вартістю 49154,00 грн. Вона звернулася до виконавчого комітету Бердянської міської ради із заявою щодо отримання довідки про погодження прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом прибудови та сараїв, на яку отримала відповідь від 10.09.2010 року №3275 про неможливість видати таку довідку та в якій їй було рекомендовано звернутися до суду. Відповідно до технічного звіту №084/08/10, виготовленого комунальним підприємством «Архітектурно-планувальне бюро» Бердянської міської ради, при будівництві самочинно збудованих будівель норми розташування згідно ДБН 360-92* п.3.25 «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень» не порушені. На підставі результатів технічного обстеження будівлі знаходяться в задовільному стані, забезпечують подальшу безпечну експлуатацію. Згідно висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, проведеної Бердянською СЕС, №02-11-4741 від 30.08.2010 року самовільно збудована двоповерхова прибудова «а1» відповідає вимогам санітарного законодавства та може бути використана за призначенням, а згідно відповіді СЕС самовільно збудовані сараї не підлягають комплексній санітарно-епідеміологічній експертизі. У відповідності із висновком протипожежного стану об’єктів від 31.08.2010 року проведеною експертизою протипожежного стану виявлені порушення вимог протипожежних норм і правил, а саме: протипожежні розриви між прибудовою «а1» та будівлями на сусідній ділянці АДРЕСА_2 менше нормативних, однак власник даного домоволодіння, третя особа ОСОБА_4, не заперечує проти визнання за позивачем права власності на самочинні будівлі. Вказане нерухоме майно позивачем збудоване за власний рахунок, однак за відсутності державної реєстрації вважаються самовільними, внаслідок чого вона не може в повній мірі реалізувати своє право по розпорядженню майном за відмови нотаріусів посвідчувати угоди. На підставі ст.ст. 316-319, 328, 331, 376 ЦК України просила визнати за нею право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
У судовому засіданні позивач підтримала позов повністю, а її представник за довіреністю ОСОБА_2 доповіла по суті заявлених позовних вимог.
Представник відповідача до суду не з’явився, причини неявки не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, надіслав на адресу суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти визнання за позивачем права власності на самовільні споруди прибудову «а1» та сараї «Г,З»
Третя особа ОСОБА_4 до суду також не з’явився, надіслав заяву від 08.12.2010 року про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги визнає повністю.
Заслухавши позивача, його представника, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позову і наявності підстав для його задоволення.
Судом встановлено, що позивач згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 01.07.1993 року Бердянською державною нотаріальною конторою Запорізької області за реєстровим №1-3440, та свідоцтва про право власності, посвідченого 01.07.1993 року у реєстрі за №1-3438, є власником 5/6 часток домоволодіння АДРЕСА_1. Іншим співвласником домоволодіння є її син, ОСОБА_3, який є власником 1/6 частки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Згідно рішення виконкому Бердянської міської ради №16 від 16.01.1960 року у постійне користування під домоволодінням по вул.. 50 років СРСР було надано земельну ділянку площею 513,00 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 30.04.2010 року самочинно збудованими будівлями є: прибудова літ. «а1-ІІпов.», сараї літ. «Г, З».
Відповідно до технічного звіту №084/08/10, виготовленого комунальним підприємством «Архітектурно-планувальне бюро» Бердянської міської ради, при будівництві самочинно збудованих будівель норми розташування згідно ДБН 360-92* п.3.25 «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень» не порушені. На підставі результатів технічного обстеження будівлі знаходяться в задовільному стані, забезпечують подальшу безпечну експлуатацію.
Крім цього судом було встановлено, що позивачем отримано позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №02-11-4741 від 30.08.2010 року та експертний висновок протипожежного стану об’єкту №1696 від 31.08.2010 року, в якому вказано про недотримання протипожежних розривів між прибудовою «а1» та будівлями на сусідній ділянці АДРЕСА_2, проте власник останнього ОСОБА_4 не має заперечень проти того, щоб за позивачем було визнано право власності на прибудову «а1».
Будівництво вважається самочинним, якщо в діях особи є хоча б одна з ознак, передбачених частиною першою статті 376 ЦК України , а саме, якщо: а) на земельній ділянці, що не була відведена для будівництва, збудовано або будується жилий будинок, будівля, споруда; б) забудова проведена або здійснюється без одержаного у встановленому порядку дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Право власника на забудову, як зазначено у частині третій статті 375 ЦК України здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил.
У відповідності до ч.5 ст. 376 ЦК України, суд за вимогою користувача земельної ділянки, може визнати право власності на нерухоме майно, самовільно побудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Судом встановлено, що позивач у вересні 2010 року зверталася до виконавчого комітету Бердянської міської ради із заявою щодо видачі довідки про погодження прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом прибудови «а1» та сараїв «Г,З», у задоволенні якої йому було відмовлено листом №3275 від 10.09.2010 року з посиланням на постанову КМУ від 09.09.2009 року №1035 «Про затвердження тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу та садових будинків з господарським будівлями і спорудами, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт», оскільки в експлуатацію за вказаним порядком приймаються житлові будинки, споруджені у період з 05.08.1992 року до 01.01.2008 року, та рекомендовано звернутися до суду.
Враховуючи, що земельна ділянка закріплена за домоволодінням згідно рішення виконкому Бердянської міської ради №16 від 16.01.1960 року, використовується позивачем за призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, відповідач ОСОБА_3 та третя особа не заперечують проти задоволення позову, а самочинні будівлі збудовані із дотриманням будівельних, санітарних норм і правил, суд приходить до висновку про можливість визнання за позивачем права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 58-60, 62,64, 212-215 ЦПК України, ч.3 ст.375, ч.5 ст. 376 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно: прибудову літ. «а1-ІІпов.», сараї літ. «Г, З», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Бердянського
міськрайонного суду З.П.Пустовіт.