У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2010 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
Пшонки М.П., Мартинюка В.І., Ткачука О.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ЗАТ «Оболонь» про зміну формулювання причини звільнення, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 17 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 1 жовтня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
У січні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що працював у відповідача на посаді заступника директора Донецького представництва (філії) ЗАТ «Оболонь», 11 липня 2008 року видано наказ №395/03-08 про скорочення штату, згідно з яким у філії скорочуються 92, 5 штатних одиниці з 14 липня 2008 року. серед яких під скорочення підпала і його посада. Наказом від 30 липня 2008 року за №62-к його попереджено про подальше звільнення після спливу двомісячного строку. Він звернувся до відповідача із заявою про звільнення його на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, проте наказом №132-к від 30 вересня його звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Посилаючись на ці обставини, позивач просив зміни формулювання причини звільнення та стягнути на його користь суму невиплаченої вихідної допомоги в розмірі 14 200 грн., суму середнього заробітку за час затримки розрахунку у сумі 191 361 грн. 90 коп., 8 тис. грн. моральної шкоди.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 17 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 1 жовтня 2010 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_4 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просив скасувати судові рішення та ухвалити рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що суди дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність заявлених позовних вимог ОСОБА_4
Наведені в касаційній скарзі доводи спростовуються зібраними доказами у справі.
Виходячи з наведеного, судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 17 червня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 1 жовтня 2010 року залишити без змін.
Колегія суддів:
Пшонка М.П. Мартинюк В.І. Ткачук О.С.