У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  24 грудня 2010 року                                                                                   м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

 Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Пшонки М.П.,    Мартинюка В.І.,   Ткачука О.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні   справу   за позовом ОСОБА_4 до виконкому Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним п.11.3 рішення міськвиконкому №112 від 21 березня      2000 року у зв’язку з нововиявленими обставинами за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 27 серпня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 7 жовтня 2010 року,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 грудня 2007 року задоволено позов ОСОБА_4 та визнано недійсним п. 11.3 рішення виконкому Івано-Франківської міської ради №112 від 21 березня 2000 року про затвердження матеріалів земельно-кадастрової інвентаризації встановлення меж прибудинкової території будинку АДРЕСА_1

ОСОБА_5 звернулася до суду із заявою про перегляд зазначеного рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 27 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від   7 жовтня 2010 року, у задоволенні заяви ОСОБА_5 відмовлено.

            ОСОБА_5 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвали суду та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви, оскільки поданий ОСОБА_5 документ може бути лише доказом у справі, а не фактом, що може бути визнаний істотною обставиною, яка дає підстави для перегляду судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи спростовуються зібраними доказами у справі.

Виходячи з наведеного, ухвалені у справі ухвали постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, ухвалу Івано-Франківського міського суду від 27 серпня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 7 жовтня 2010 року залишити без змін.  

Колегія суддів:

     Пшонка М.П.                         Мартинюк В.І.                   Ткачук О.С.