У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  24 грудня 2010 року                                                                                   м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

 Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Пшонки М.П.,    Мартинюка В.І.,   Ткачука О.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні   справу   за клопотанням ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про надання дозволу на примусове виконання рішення суду Чеської Республіки Рег. №64 Со 136/2009-457 та видачу виконавчого листа за касаційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2010 року,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2009 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 звернулася до суду із клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення суду Чеської Республіки Рег. №64 Со 136/2009-457 та видачу виконавчого листа, посилаючись на те, що цим рішенням про спілкування батька з неповнолітнім ОСОБА_7, 2004 року народження, передано дитину в кожен непарний тиждень місяця на виховання матері – ОСОБА_8, у кожен парний тиждень – батьку, ОСОБА_5, а також розподілено виплату аліментів на неповнолітнього ОСОБА_7 кожним із них. Проте ОСОБА_8 із сином без згоди батька переїхала на територію України і в добровільному порядку не виконує рішення суду щодо спілкування батька з неповнолітнім ОСОБА_7.

Ухвалою Галицького районного суду від 3 серпня 2010 року клопотання задоволено, надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення суду Чеської Республіки Рег. №64 Со 136/2009-457.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2010 року ухвала районного суду скасована, постановлена ухвала про відмову у задоволенні клопотання.

             ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання, оскільки рішення суду Чеської Республіки Рег. №64 Со 136/2009-457 за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набуло законної сили.

Наведені в касаційній скарзі доводи спростовуються зібраними доказами у справі.

Виходячи з наведеного, ухвалена у справі ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 відхилити, ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2010 року залишити без змін.  

Колегія суддів:

     Пшонка М.П.                         Мартинюк В.І.                   Ткачук О.С.