У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2010 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
Пшонки М.П., Мартинюка В.І., Штелик С.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, поділ спільного майна подружжя за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Одеської області від 27 жовтня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
У травні 2007 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що життя з відповідачем не склалося, просила розірвати їхній зареєстрований шлюб та поділити спільно нажите майно, придбане під час спільного проживання, а саме житловий будинок АДРЕСА_1
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 4 серпня 2010 року позов задоволено. Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розірвано, визнано за сторонами право власності по 1/2 частині житлового будинку АДРЕСА_1 та виділено майно в натурі.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 27 жовтня 2010 року рішення районного суду в частині поділу спільного майна подружжя скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в позові; у решті – рішення суду залишено без змін.
ОСОБА_4 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірний житловий будинок придбано за кошти, які належали особисто ОСОБА_5, що підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, тому не є спільним майном подружжя і не підлягає поділу.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Виходячи з наведеного, рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення апеляційного суду Одеської області від 27 жовтня 2010 року залишити без змін.
Колегія суддів:
Пшонка М.П. Мартинюк В.І. Штелик С.П.