Ухвала
іменем україни
23 грудня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Гончара В.П., Ткачука О.С.,
Мартинюка В.І., Штелик С.П.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ремонтно-будівельного кооперативу “Щит” про зобов’язання видати трудову книжку, стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17 лютого
2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від
20 вересня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ремонтно-будівельного кооперативу “Щит” (далі – РБК “Щит”), в якому просив зобов’язати відповідача видати йому трудову книжку із записом про роботу в РБК “Щит” у період із 6 серпня 2002 року до 30 травня 2008 року на посаді майстра зварювальної дільниці, стягнути з відповідача заробітну плату за грудень 2007 року, квітень-травень 2008 року, компенсацію за невикористану відпустку за період 2007-2008 рік та моральну шкоду в сумі
2 тис. грн.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від
17 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2010 року, провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до РБК “Щит” про зобов’язання видати трудову книжку, стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди зупинено до прийняття рішення в кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_4 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 175 Кримінального кодексу України
(далі – КК України).
У касаційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування ухвали Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від
17 лютого 2010 року та ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2010 року, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права, та просить передати справу до суду першої інстанції для розгляду.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи, з листопада 2009 року в провадженні Вільногірського міського суду Дніпропетровської області перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до РБК “Щит” про зобов’язання видати трудову книжку, стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди.
До суду першої інстанції звернувся голова РБК “Щит” ОСОБА_4 з клопотанням про зупинення провадження в указаній справі до розгляду кримінальної справи за обвинуваченням його в скоєнні злочину, передбаченого ст. 175 КК України, яка постановою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області направлена до прокуратури м. Вільногірська Дніпропетровської області для проведення додаткового розслідування. ОСОБА_3 є потерпілим у зазначеній кримінальній справі.
Задовольняючи клопотання голови РБК “Щит” ОСОБА_4, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що вирок у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 175 КК України, буде мати значення для розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до РБК “Щит”.
З такими висновками судів погодитись не можна.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається у порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
У порушення вимог ст. ст. 210, 315 ЦПК України в мотивувальній частині ухвали Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2010 року, залишеної без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2010 року, не зазначено у чому саме полягає неможливість вирішення справи за позовом ОСОБА_3 до вирішення кримінальної справи щодо голови РБК “Щит” ОСОБА_4 і не наведені мотиви такого рішення.
Крім того, зупиняючи провадження в указаній справі, суди залишили поза увагою те, що зупинення провадження у цивільній справі можливо лише до вирішення іншої справи, що розглядається у порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства , а справу за обвинуваченням ОСОБА_4 повернуто до прокуратури для додаткового розслідування, отже зупинення провадження у справі в такому випадку чинним законодавством не передбачено.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що питання щодо зупинення провадження у справі судами вирішено всупереч нормам процесуального права, що відповідно до вимог ст. 342 ЦПК України є підставою для скасування вказаних вище ухвал судів першої та апеляційної інстанцій і передачі справи на розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2010 року скасувати.
Справу передати для розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.П. Пшонка
Судді: В.П. Гончар
В.І. Мартинюк
О.С. Ткачук
С.П. Штелик