Справа №2-666 /10

                                        ЗАОЧНЕ  Р І Ш Е Н Я

                                          ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

                    24 грудня 2010 року                                     Острозький райсуд в  складі :

головуючого – Поліщук Т.М.

при секретарі—Гічиновська Я.В.

                     розглянув у відкритому судовому засіданні м. Острога заочно  цивільну справу за позовом   Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»  до  ОСОБА_2   про звернення стягнення боргу на заставне майно

                                                 встановив

                     Позивач звернувся з позовом в суд  та просить  в рахунок погашення боргу за кредитно заставним договором звернути стягнення на заставне майно – будинок та земельну ділянку загальною площею 20,3кв.м. ,котрі  розташовані в  АДРЕСА_2 Острозького району Рівненської області , що належить на праві власності ОСОБА_2 , мотивуючи свою заяву тим , що у встановлений договором позики строк , відповідач  в добровільному порядку суму боргу не погасив, на пропозицію,  умови договору виконати в добровільному порядку не відреагував .

                    При цьому просить виселити відповідача який зареєстрований та проживає у будинку АДРЕСА_2, Острозького району Рівненської області зі зняттям з реєстраційного обліку .

                   В судове засідання представник позивача не з’явився , подав суду заяву з проханням позов розглядати в його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному об’ємові.

                   Відповідач   ОСОБА_2 в судове засідання ні разу не з’явилася. Направлені судом в його адресу повістки з  позовною заявою та додатками  повернуті в суд з відміткою ,що такий на даний час за місцем реєстрації не проживає. Однак згідно наданих суду відомостей Рівненським обласним адресним бюро – відповідач зареєстрований в АДРЕСА_1. При таких обставинах він рахується таким ,що продату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

                   Суд вивчивши матеріали справи   рахує  що позов обгрунтованний та підлягає до  часткового  задоволення із наступних підстав.

                   22 жовтня 2007 року  між  ПриватБанком та ОСОБА_2   відповідно до поданої останнім заяви, було укладено строковий  кредитний  договір   № ROHEGK 0000000007    в розмірі 226171,41 гривню  зі сплатою  відсотків за користування кредитом у розмірі 27,2 %  на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 22.10.2022 року.

                   Відповідно до умов договору , погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів.

                    Вимог договору позичальник не виконав в зв’язку з чим  станом на 18.08.2010 року  має заборгованість разом із штрафними санкціями в розмірі 226171,41 гривню , що підтверджується доданими до матеріалів справи розрахунками.                        

                    В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ "ПРИ ВАТ БАНК" і Відповідач 22.10.2007 року уклали договір іпотеки № РЮНЕСК0000000007 (надалі - договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 50,3 кв.м. який розташований за адресою: Рівненська обл., Острозький р-н, АДРЕСА_2. Майно належить                            відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі продажу.

                       У відповідності до ст. 6 Закону України "Про іпотеку", іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку (далі - Земельна ділянка), на якій розташований Предмет іпотеки і яка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі документу зазначеного у договорі іпотеки.

                       Земельна ділянка розташована за адресою: Рівненська обл., Острозький р-н, АДРЕСА_2.

                       Вищевказані обставини підтверджуються кредитним договором, договором іпотеки, договором купівлі продажу житлового будинку АДРЕСА_2 , витягом  з державного реєстру правочинів , витягом із реєстру права власності на нерухоме майно , Державним актом про право власності на земельну ділянку.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

                        Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі- покупцеві.

                        Разом з тим позивач в своїй позовній заяві посилається на  ч. 2 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" , вказуючи ,що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ "Про іпотеку" та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.  

                       Про те в судовому засіданні було встановлено ,що місцем реєстрації відповідача є не будинок АДРЕСА_2 Острозького району, а АДРЕСА_1. У відповідності до діючих норм законодавства  місцем проживання громадянина та членів його сім’ї , рахується їх місце реєстрації.  В судовому засіданні не було добуто доказів про проживання відповідача за місцем знаходження предмета іпотеки , а тому в суду не має підстав виносити рішення про їх виселення із цього житлового будинку.  Із цих же підстав суд не може зобов’язати відповідача знятися з реєстраційного обліку з жилого будинку з надвірними будівлями  котрі  розташовані в  АДРЕСА_2 , так як він там не зареєстрований.

                    Враховуючи викладене та керуючись   3,4,15,209, 212-215 ЦПК України , ст. ст. 526,527,530,ч.2 ст1050, ч.2 ст1054 ЦК України,  ст..ст.12,33,39,40, Закону України «Про іпотеку»,ст.. 109 ЖК України  суд ,

                                                       Вирішив :

                      Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»  до  ОСОБА_2   про звернення стягнення боргу на заставне майно задовольнити .

                       Звернути стягнення на жилий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку розміром 20,3 кв. м. ,котрі  розташовані в  АДРЕСА_2 Острозького району Рівненської області , що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки , з правом укладання від імені відповідача договору купівлі продажу цього майна , з правом отримання витягу з Державного реєстру прав власності, та наданням інших повноважень необхідних для здійснення продажу.

                         В частині позову , щодо виселення відповідача зі зняттям із реєстраційного обліку з жилого будинку з надвірними будівлями  котрі  розташовані в  АДРЕСА_2 Острозького району Рівненської області – відмовити .                

                         Стягнути із  ОСОБА_2   на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»  судові витрати по справі в розмірі 1820 гривень.

                       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив , за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

                       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                       Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                                                  Суддя  

                                                                                                                                          Т.М.Поліщук.