Справа № 22Ц - 8633/2010 р. Головуючий в І інстанції Кашперська Т.Ц.
Категорія 24 Доповідач в 2-й інстанції Поліщук М.А.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України.
22 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді Антоненко В.І.
суддів - Поліщука М.А., Касьяненко Л.І.
при секретарі – Сашко Я.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 серпня 2010 року у справі за позовом комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2010 року комунально-побутове підприємство «Теплокомунсервіс» звернулось в суд із вказаним позовом та просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за надані послуги з теплопостачання в розмірі 6122,82грн. за період з 1.03.2007року по 1.04.2010 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач надає послуги з теплопостачання будинку за адресою: АДРЕСА_1 в тому числі і квартири№65, в якій проживають відповідачі на підставі договору, проте відповідачі, отримавши вказані послуги, взяті на себе зобов’язання щодо своєчасної та у встановленому розмірі оплати вказаних послуг не виконують, внаслідок чого за вказаний період утворилась заборгованість, яка в добровільному порядку не погашена.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27 серпня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на користь комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» заборгованість в розмірі 6122грн.82коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на неповне дослідження обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з”ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив із того, що відповідачі отримували послуги із теплопостачання, які надані комунально-побутовим підприємством «Теплокомунсервіс», проте в період з 1.03.2007року по 1.04.2010 року оплату отриманих послуг сплачували не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 6122грн.82коп.
Колегія суддів погоджується із висновками щодо надання послуг із теплопостачання та стягнення заборгованості, так як вони належним чином обґрунтовані та відповідають вимогам закону.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі проживають у квартирі№65
по АДРЕСА_1.
21 грудня 2005 року між КПП «Теплокомунсервіс» і ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, згідно якого позивач (виробник) зобов’язався надавати відповідачеві (споживачеві) вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов’язався своєчасно оплачувати вказані послуги у строки і на умовах, передбачених договором.
Згідно п.28 Договору він укладений строком на 1 рік, проте вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.
Суд правильно виходив із того, що на час вирішення спору вказаний договір є дійсним і в установленому законом порядку не розірваний і не визнаний недійсним.
Встановлено, що відповідачі отримували послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, проте оплату вказаних послуг ОСОБА_2 здійснював не у встановлені договором строки і не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість за надані послуги з теплопостачання в розмірі 6122,82грн. за період з 1.03.2007року по 1.04.2010 року.
Проте правильно встановивши обставини справи, суд неправильно застосував норми матеріального права в частині солідарного стягнення із відповідачів на користь позивача заборгованості за надані послуги з теплопостачання.
При апеляційному розгляді встановлено, що квартира№65 по АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 19.07.2005 року виконавчим комітетом Бутанської селищної ради, і інші відповідачі є членами сім’ї власника квартири.
Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Враховуючи вказані вимоги закону та положення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, укладеного 21 грудня 2005 року між позивачем і ОСОБА_2, судом неправильно застосовано норми матеріального права, відповідно до ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення, яким стягнути заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання в сумі 6122грн.80коп. із ОСОБА_2 на користь комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс».
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дав правової оцінки рішенням Бучанської міської ради, Ірпінської міської ради про затвердження тарифів на теплопостачання та гаряче водопостачання, порушення процедури погодження та затвердження вказаних тарифів, не заслуговують на увагу, оскільки суд обґрунтовано виходив із того, що п.11 Договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, укладеного між сторонами 21.12.2005 року, передбачено у випадку зміни тарифів, які діяли на час укладення договору, оплата здійснюється виходячи з нових тарифів з моменту їх прийняття місцевими органами виконавчої влади.
Інші доводи апеляційної скарги про те, що суд не прийняв до уваги, що будинок, в якому проживають відповідачі, обладнаний даховою котельнею і споживачі будинку будь-яких послуг з централізованого теплопостачання не отримують, перевірені судом першої інстанції і обґрунтовано відхилені, оскільки встановлено, що обладнання дахової котельні передано в експлуатацію ТОВ КВП «Теплокомунсервіс» згідно акту від 16.02.2005 року.
Керуючись ст.ст.309,316 ЦПК України колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 серпня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення:
Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання в розмірі 6122грн.82коп.( шість тисяч сто двадцять дві гривні вісімдесят дві копійки).
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді