Справа № 22ц - 7419/2010 Головуючий в суді І інстанції Остахнович А.В.
Категорія 5, 20 Доповідач в суді II інстанції Поліщук М.А.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України.
22 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Антоненко В.І.,
суддів: Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.
при секретарі: Сашко Я.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Фастівського міжрайонного прокурора Київської області на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом і просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь кошти в розмірі 50 тисяч доларів США, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги тим, що 11 квітня 2007 року вона передала відповідачу 50 тисяч доларів США в рахунок оплати за будинок АДРЕСА_1 і домовились, що на протязі двох місяців відповідач по справі нотаріально переоформить вищевказаний будинок на позивачку, проте взятих на себе зобов’язань він не виконав.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 6 квітня 2009 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на будинок АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі Фастівський міжрайонний прокурор просить рішення суду скасувати, направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив із того, що відповідач визнав, що отримав від позивачки грошові кошти за проданий ним житловий будинок і права та інтереси інших осіб не порушуються.
Проте погодитись із вказаними висновками не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи і не узгоджуються із вимогами закону.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Як вбачається із матеріалів справи 11.04.2007 року ОСОБА_4 видав позивачу розписку, в якій зазначено, що ОСОБА_4 взяв в рахунок оплати за будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1, від ОСОБА_3 гроші в сумі 50 000доларів США, що становить 240 000грн.
Вважаючи встановленими і доведеними позивачем обставини укладення 11 квітня 2007 року між ним і відповідачем договору купівлі-продажу житлового будинку, часткового виконання умов договору та ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору, суд за відсутності заяви позивачки про уточнення позовних вимог, розглянув спір не про стягнення боргу, а про визнання права власності на нерухоме майно, застосувавши положення ст.220 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Проте, як вбачається із матеріалів справи докази домовленості сторін щодо укладення договору купівлі-продажу, передачі грошових коштів та ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору в матеріалах справи відсутні.
Наявна в матеріалах справи розписка ОСОБА_4 (а.с.6) не є належним доказом домовленості сторін щодо укладення договору купівлі-продажу житлового будинку та ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору.
У справі відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок АДРЕСА_1.
Оскільки предметом судового розгляду є нерухоме майно, яке розташоване на території Васильківського району Київської області, то Фастівський міськрайонний суд розглянув справу з порушенням правил виключної підсудності, яка на час розгляду справи регулювалась положеннями ст..114 ЦПК України.
Визнаючи за позивачем право власності на нерухоме майно на підставі ст.220 ЦК України, суд не врахував, що правило статті 220 ЦК України не поширюється на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення такого правочину відповідно до статей 210, 334, 640 ЦК України пов’язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін прав та обов’язків.
Згідно із ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу ...нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
За вказаних обставин, коли при апеляційному розгляді встановлено невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню
із ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позову відмовити за безпідставністю і недоведеністю позовних вимог.
Керуючись ст.ст.309,316 ЦПК України колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Фастівського міжрайонного прокурора задовольнити частково.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 6 квітня 2009 року скасувати і ухвалити нове рішення:
В задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу — відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді