Справа № 2а-1653/10
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
16 грудня 2010 р. місто Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді……………………………………..Кобаль М.І.
при секретарі …………………………………………..Комісар С.А.
за участю позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до інспектора ДПС служби ДПС м. Антрацит Луганської області Паіда Андрія Борисовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС служби ДПС м. Антрацит Луганської області Паіда Андрія Борисовича про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності, мотивуючи свої вимоги наступним: 30 жовтня 2009 року відносно нього на підставі протоколу про адміністративне правопорушення винесена постанова по справі серії ВВ № 100359, відповідно до якої на позивача накладено штраф в розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме: « 30.10.2009 року о 10 год. 30 хв. на 773 км. а/д Київ-Харків водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем ЗИЛ, здійснив зупинку транспортного засобу ближче ніж 10 м від пішохідного переходу». Позивач в своїй заяві просив визнати дії відповідача неправомірними та скасувати постанову, оскільки постанова не відповідає вимогам чинного законодавства. Позивач зазначив, що дійсно рухався в зазначеному в протоколі місці та час, після чого був зупинений працівником ДАІ за скоєння адміністративного правопорушення, але якого саме він не знав і працівник ДАІ йому не зміг пояснити, частково склав протокол про адміністративне правопорушення і попросив в ньому розписатися, після цього переконав, що жодних наслідків не буде і позивач поїхав далі. Пізніше його викликали до ВДВ служби м. Шахтарська де він дізнався, що відносно нього винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, просив визнати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності неправомірною та скасувати її.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги. Просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.
Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих особами, які брали участь у справі доказів, встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
30 жовтня 2009 року відносно нього на підставі протоколу про адміністративне правопорушення винесена постанова по справі серії ВВ № 100359, відповідно до якої на позивача накладено штраф в розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме: « 30.10.2009 року о 10 год. 30 хв. на 773 км. а/д Київ-Харків водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем ЗИЛ, здійснив зупинку транспортного засобу ближче ніж 10 м від пішохідного переходу». Позивач в своїй заяві просив визнати дії відповідача неправомірними та скасувати постанову, оскільки постанова не відповідає вимогам чинного законодавства. Позивач зазначив, що дійсно рухався в зазначеному в протоколі місці та час, після чого був зупинений працівником ДАІ за скоєння адміністративного правопорушення, але якого саме він не знав і працівник ДАІ йому не зміг пояснити, частково склав протокол про адміністративне правопорушення і попросив в ньому розписатися, після цього переконав, що жодних наслідків не буде і позивач поїхав далі. Пізніше його викликали до ВДВ служби м. Шахтарська де він дізнався, що відносно нього винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності
Згідно ч.1 ст.9 КпАП України встановлено, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або не обережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особа підлягає адміністративній відповідальності при наявності в її діяннях складу адміністративного правопорушення, одним із ознак якого є вина в формі умисності чи необережності.
Статтею 222 КУпАП встановлено, що органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 122 КУпАП. Згідно ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Порядок дій співробітників ДПС встановлюється Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ № 1111 від 13.11.2006 року та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.11.2006 року за № 1243/13117.
Підпункт 12.7.4 Інструкції серед основних методів несення служби визначає «Втручання при правопорушеннях», що полягає в обов’язковому реагуванні на дії громадян з метою запобігання правопорушенням та їх припинення, застосування до порушників установлених заходів впливу. Передбачено також, що при виявленні порушення, працівник ДПС повинен здійснити зупинку транспортного засобу та скласти протокол.
Згідно із п/п 1.11 Правил, дані Правила у відповідності до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Відповідно до п/п 1.3. Правил учасники дорожнього руху повинні знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил. В п/п 1.9. Правил визначено, що особи, які порушують дані Правила, несуть відповідальність відповідно законодавству.
Відповідно до ст. 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявні або відсутні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, виказів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Суд вважає, що позивач не надав жодних доказів, які б могли підтвердити його невиновність в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП України, в результаті якого відносно нього було винесено постанову про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення в вигляді штрафу в розмірі – 255 грн. В даному випадку, інспектор ДПС служби ДПС м. Антрацит Луганської області Паіда Андрій Борисович, діяв в межах чинного законодавства, вина ОСОБА_3, є повністю доведеною, а тому вимоги позивача, стосовно скасування постанови є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 162 КАС України, суд
постановив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до інспектора ДПС служби ДПС м. Антрацит Луганської області Паіда Андрія Борисовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності – відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя М.І. Кобаль