Судове рішення #12803482

                                                                                                                                          №2а-2695/10  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 грудня 2010 року Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі:

Головуючого - судді Андрієць Д.Д.,

при секретарі – Матюшиній Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської митниці про скасування постанови  по справі про адміністративне правопорушення ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці про скасування постанови  по справі про адміністративне правопорушення від 20.09.2010 року , якою її визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.355 Митного кодексу України і  накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 грн.

В позові ОСОБА_1  вказала, що 30.08.2010 р.  до Полтавської митниці  нею була подана вантажна митна декларація типу ІМ-40 за реєстраційним номером 806010001/2010/009808  без зазначення  витрат на транспортування, які включаються до вартості  імпортованих товарів, і таким чином у вантажній  митній  декларації була занижена митна вартість  товару на суму 8818,78 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог  зазначила, що умислу  на заниження митної вартості товарів вона не мала, оскільки разом з декларацією нею до Полтавської митниці була подана довідка про транспортні витрати № 103-1 від 30.07.10 р., яка відображена в декларації у графі  44. Не включення  транспортних витрат  до вартості імпортованих товарів  пояснює механічною помилкою при складанні декларації. Свої пояснення з цього приводу вона надала митному органу, однак вони не були прийняті до уваги.

Крім того, ОСОБА_1 вказує, що в цей же день, 30.08.2010 р. вона оформила вантажну митну декларацію № 806010001/2010/009886. Митне оформлення  вказаної декларації  було здійснено в повному обсязі, зі сплатою всіх необхідних платежів. Матеріальна шкода державі завдана не була.

Постанову митного органу позивач   вважає такою, що не відповідає вимогам закону і просить її скасувати.

  В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  позовні вимоги підтримала , просила задовольнити в повному обсязі з підстав, вказаних в позові.

Представник відповідача – Полтавської митниці - Головко С.О. надав суду письмові заперечення проти позову, просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача,  вивчивши письмові матеріали адміністративної справи, дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено,  що ОСОБА_1 як особа, уповноважена на декларування ФОП «ОСОБА_2», 30.08.2010 року  до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Кременчук» Полтавської митниці  надала вантажну митну декларацію типу ІМ-40, та декларацію митної вартості за реєстраційним номером 806010001/2010/009808 разом з пакетом документів до митного оформлення вантажу – «комплектуючих для виробництва вагонів метро», який надійшов на адресу ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод».

Декларантом ОСОБА_1 були заявлені відомості  про витрати на доставку до кордону України по кожному з товарів у графі 17 а   декларації митної вартості № 806010001/2010/009808 на загальну суму 181,22 грн.,  хоча  згідно довідки про транспортні витрати № 103-1 від 30.07.2010 р. , поданої ОСОБА_1 разом з декларацією,  дана сума складала 9000 грн. В зв»язку  з цим в графі 12 вантажної митної декларації ОСОБА_1  була заявлена митна вартість  2901147,38 грн. замість необхідної 2909966,16 грн.

Судом встановлено, що митним органом було відмовлено  позивачу  у прийнятті вантажної  митної  декларації для оформлення, в результаті чого  була заповнена картка відмови № 806010001/0/00696.

30.08.2010 р. ОСОБА_1 повторно подала всі необхідні документи і   оформила вантажну митну декларацію № 806010001/2010/009886 вантажу – «комплектуючих для виробництва вагонів метро», який надійшов на адресу ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод».

. Митне оформлення  вказаної декларації  було здійснено в повному обсязі, зі сплатою всіх необхідних платежів.

31.08.2010 р. старшим інспектором оперативного відділу боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Полтавської митниці Манько І.В.  було складено протокол про порушення митних правил  № 0082/80600/10  відносно ОСОБА_1 У вказаному протоколі зазначено, що  декларантом ОСОБА_1 при заповненні вантажної  митної  декларації № 806010001/2010/009808 не було враховано витрати на транспортування вантажу в повному обсязі, що призвело до неправильного визначення митної вартості товарів та спричинило  недобори митних платежів до Державного бюджету України на суму 1950,10 грн., в тому числі мито- 155,31 грн, податок на додану вартість – 1794,79 грн. Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст..355 Митного кодексу України..

20.09.2010 року  заступником начальника Полтавської митниці-начальником служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Троцько М.В. на підставі вищевказаного протоколу було винесено постанову № 0082/80600/10, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.355 Митного кодексу України і  накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 грн.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об»єктивному  дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.                               Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок  доказів у їх сукупності.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила, що при наданні  вантажної митної  декларації умислу  на заниження митної вартості товарів вона не мала. Відсутність умислу позивач  підтверджує довідкою  про транспортні витрати № 103-1 від 30.07.10 р , яка подавалась нею  разом з декларацією до Полтавської митниці і відображає дійсну вартість транспортних витрат. Ця  довідка  відображена в декларації у графі  44. Не включення  транспортних витрат  до вартості імпортованих товарів позивач пояснює механічною помилкою при складанні декларації. Аналогічні  пояснення з цього приводу вона зазначила  в протоколі про порушення митних правил  , а також виклала на ім.»я  заступником начальника Полтавської митниці Троцько М.В.

Однак вказані пояснення не були прийняті до уваги  працівниками митниці.

Разом з тим, відповідачем не надано жодних доказів  , які б спростували доводи позивача  і   підтвердили  те, що  ОСОБА_1 умисно заявила  30.08.2010 р. у  декларації митної вартості , вантажній митній декларації    №   806010001/2010/009808 неправдиві відомості, як підставу  для зменшення розміру сплати податку на додану вартість та мита на загальну суму 1950,10 грн.

Відповідно до статті 355 Митного кодексу України  до адміністративної відповідальності  особа може бути притягнута за дії, спрямовані на неправомірне звільнення  від сплати податків і зборів або зменшення їх  розміру , а саме – зазначення у митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів.

Склад вказаного правопорушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети- ухилення від  сплати податків та зборів або зменшення їх  розміру, та вини у формі прямого умислу. Факт того, що позивач при заповненні вантажної  митної  декларації № 806010001/2010/009808 не  врахувала  в повному обсязі витрати на транспортування вантажу не може бути доказом того, що дії позивача були  направлені на умисну недоплату податків та зборів, та доказом вини позивача у формі прямого умислу, оскільки у діях позивача відсутня вина та особлива мета, що виключає склад порушення митних правил, передбачений ст. 355 Митного кодексу України      

     Виходячи зі змісту ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне,  всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками митниці не були вжиті всі необхідні заходи, щодо з'ясування обставин справи.

Таким чином, оцінюючи наявні докази по справі, беручи до уваги пояснення позивача, заперечення відповідача,  всебічно і повно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи фактичні дані не є належними доказами  вчинення позивачем порушення митних правил, передбаченого ст.355 Митного кодексу України .

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 щодо  скасування постанови  по справі про адміністративне правопорушення від 20.09.2010 року , якою її визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.355 Митного кодексу України і  накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 грн.  підлягають задоволенню

Разом з тим, позивач просить закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначена у статті 17 КАС України.

Відповідно до вимог вказаної статті,  компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень.

У зв’язку з цим, суд приходить до висновку про те, що розгляд питання про закриття провадження по справі про адміністративне стягнення не входить до компетенції суду адміністративної юрисдикції.

    Керуючись  ст.ст. 6, 11,  17, 69, 70, 71, 86 , 158-161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавської митниці про скасування постанови  від 20 вересня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі – задовольнити частково.

Скасувати постанову заступника начальника Полтавської митниці Троцько М.В.   від 20 вересня  2010 року  № 0082/80600/10 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за  ст. 355 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

В іншій частині позову ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя підпис:

Копія вірна:

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація