Судове рішення #12802231

Справа № 2-а-2104/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2010 року  Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі судді Яцуна О.С., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням її підвищення як особі, яка має статус «дитина війни»,  -  

                                                                                    В СТАНОВИВ:

10.11.2010р. позивач звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням її підвищення як особі, яка має статус «дитина війни», в якому зазначив, що має статус «дитини війни», тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року має право на одержання пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що виплати пенсії проведені відповідачем у меншому, ніж передбачено згаданим Законом розмірі, позивач просить визнати незаконною відмову у здійсненні перерахунку та виплаті у повному обсязі підвищення до пенсії, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та сплатити підвищення до пенсії за період з  10.05.2010  року по теперішній час та зобов’язати відповідача проводити відповідні виплати в подальшому.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження без судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Наданими суду письмовими запереченнями представник відповідача зазначив, що дії Заводського УПФУ повністю відповідають чинному законодавству України, відповідач діяв у межах своїх повноважень, у спосіб, встановлений чинним законодавством, а вимоги позивача не можуть бути задоволені, так як вони не відповідають чинному законодавству України.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини та перевіривши їх доказами,   суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Позивач має статус «Дитини війни», що надає йому, відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 р., який набрав чинності з 01.01.2006 року, права на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом. Відповідач повинен нарахувати йому та виплатити допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком до його пенсії.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003р., і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Передбачене ч.3 ст.28 цього Закону застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст. 99 КАС України строк для звернення до адміністративного суду встановлений у шість місяців, а тому, нарахування недоплаченої допомоги позивачеві, як дитині війни, повинно здійснюватись у межах даного строку, тобто за 6 місяців.

Посилання відповідача у своїх письмових запереченнях суду на постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, п. 8 якої було визначено, що «дітям війни» підвищення проводиться в іншому, ніж передбачено це Законом, розмірі, суд вважає безпідставним, оскільки така постанова є підзаконним нормативним актом, а надання дітям війни соціальної підтримки є державною програмою соціальної допомоги, яка бере свій початок із вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які є чинними та домінуючими щодо підзаконних нормативних актів.

Щодо вимог позивача про зобов’язання відповідача виплачувати позивачеві пенсію з урахуванням підвищення на 30 % від мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» на майбутній час, суд вважає за потрібне відмовити у їх задоволенні, виходячи із наступного.  

Необхідною умовою для звернення особи до суду з позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи.  При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.  

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 11, 17-19, 69-72, 99, 100-102, 158-163, 167, 183-2, 186 КАС України, суд , -  

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя щодо непризначення, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 10 травня 2010 року по 10 грудня 2010 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком згідно ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни та відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 10 травня 2010 року по 10 грудня 2010 року, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до суду, що її постановив, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

 Суддя:                 О.С. Яцун

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація