Справа № 11- 756 - 2010р. Головуючий І-ї інстанції
Категорія: ст.187ч.1 КК України Разумовська О.Г.
Доповідач апеляційного суду
Маркова Т.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Маркової Т.О.
суддів: Гребенюк В.І., Куценко О.В.
за участю прокурора: Данчук В.М.
захисника: ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи, та адвоката ОСОБА_3 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 жовтня 2010 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, українець, громадянин України, раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України,
засуджений за ч.1 ст. 187 КК України на 6 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути на користь потерпілої ОСОБА_5 40 481.1 грв. на відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що 25 травня 2008 року, приблизно о 20.30 год., знаходячись у стані алкогольного сп’яніння та перебуваючи на кінцевій зупинці маршрутного таксі №23 в с. Велика Корениха, побачив раніше не знайомого йому ОСОБА_6, який знаходився у стані алкогольного сп’яніння, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном.
ОСОБА_4 направився за ОСОБА_6 та на перехресті вул. Чкалова та Української підійшов до нього та, застосувавши фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров’я потерпілого, наніс йому не менше одного удару в область попереку зліва, 1-2 удари в область внутрішньої поверхні лівого стегна та зовнішніх статевих органів, від чого останній впав на землю. В результаті побиття ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. Після цього ОСОБА_4 викрав належний ОСОБА_6 мобільний телефон вартістю 100 грн. з сім-карткою вартістю 20 грн. та грошами на рахунку в сумі 5 грн. З викраденим з місця злочину зник, розпорядившись майном на свій розсуд.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи, не оспорюючи фактичні обставини справи, просить вирок суду скасувати та постановити свій вирок, призначивши ОСОБА_4 покарання у виді 5 років позбавлення волі та звільнивши його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 3 роки з покладенням обов’язків, передбачених п. п. 2-4 ст. 76 КК України.
Вважає, судом при призначенні покарання, не враховано обставини, які пом’якшують покарання, а саме: визнання вини, щире каяття, добровільне відшкодування позову прокурора. Крім того, прокурор вказує на те, що засуджений має постійне місце роботи, що надає змогу відшкодувати завдану потерпілій шкоду.
В апеляції захисник засудженого - адвокат ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, призначивши йому покарання з застосуванням ст. 75 КК України.
Вважає, що причинені тілесні ушкодження не знаходяться в причинному зв’язку зі смертю потерпілого, ОСОБА_4 обвинувачується лише за ч.1 ст. 187 КК України, а тому моральна шкода, призначена до виплати, є безпідставно високою, крім того, потерпілою не надано ніяких доказів в обґрунтування позовних вимог.
Зазначає, що судом не враховано особу ОСОБА_4 та інші обставини справи, а саме те, що він щиро розкаявся та повністю визнав провину, сприяв розкриттю злочину, крім того, ОСОБА_4 перебуває на обліку в протитуберкульозному диспансері, де проходив лікування, на теперішній час має роботу та позитивно характеризується, позов, заявлений в інтересах лікарні, відшкодував повністю, його мати є інвалідом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи не підтримав, адвоката ОСОБА_3 на підтримку апеляції, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню, а апеляція захисника підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_4 в інкримінованому злочині відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на зібраних у справах доказах, які судом перевірені і апелянтами не оспорюються.
Дії засудженого правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 187 КК України.
Що стосується призначеного покарання, то суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував як характер і тяжкість вчиненого злочину у стані алкогольного сп’яніння, так і дані, що характеризують особу, в тому числі позитивну характеристику та інвалідність матері, на що наголошується в апеляціях.
А тому покарання засудженому призначено в межах санкції ч.1 ст. 187 КК України і є справедливим та достатнім для його виправлення.
Призначення саме такої міри покарання у вироку належно мотивовано, тому не можна погодитись з доводами апеляції про те, що призначене засудженому покарання є надто суворим.
З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для пом’якшення призначеного судом покарання, у зв’язку з чим апеляції прокурора та захисника в цій частині слід залишити без задоволення.
Разом з тим, вирок суду в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди є незаконним і підлягає скасуванню з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, суд в порушення вимог ст. 297 КПК України, в судовому засіданні цивільний позов не оголосив, докази по позовним вимогам потерпілої не дослідив, а тому рішення суду про стягнення 40 000 грв. моральної шкоди та 481.1 грв. матеріальної шкоди не ґрунтується на матеріалах справи.
Наведене свідчить про безпідставність стягнення із засудженого на користь потерпілої моральної шкоди.
Крім того, при обранні ОСОБА_4 покарання, суд у вироку послався на обставину, що обтяжує покарання – настання від злочину тяжких наслідків, а саме – смерті потерпілого. Хоча ця обтяжуюча покарання обставина і передбачена ст. 67 КК України, однак дії засудженого не знаходяться в причинному зв’язку зі смертю потерпілого, а тому з мотивувальної частини вироку підлягає виключенню посилання суду на таку обставину, що обтяжує покарання, а саме – настання смерті потерпілого.
В зв’язку з викладеним, керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи залишити без задоволення, апеляцію адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 жовтня 2010 року відносно ОСОБА_4 в частині вирішення цивільного позову про стягнення на користь ОСОБА_5 з ОСОБА_4 40 000 грв. моральної шкоди та 481.1 грв. матеріальної шкоди скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Із мотивувальної частини вироку виключити посилання суду на обставину, що обтяжує покарання заподіяння тяжких наслідків, а саме смерті потерпілого.
В решті вказаний вирок суду залишити без зміни.
Головуюча:
Судді: