Справа № 4с-29/2010 р.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
В складі головуючого - судді Франчук О.Д.
при секретарі Коршак О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Южноукраїнську справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області,
ВСТАНОВИВ:
11 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області (далі Підрозділ), в якій зазначив про те, що ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 червня 2009 року по цивільній справі за його позовом до ВАТ «Юженергобуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, було затверджено мирову угоду за якою стягнуто з ВАТ «Юженергобуд» на користь ОСОБА_1 30197 грн. 84 коп. заборгованості по заробітній платі. Стягнення заборгованості по заробітній платі повинно було бути вчинене наступним шляхом: відповідач передає позивачу, в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі, майно належне відповідачу на праві власності; перелік майна та його вартість мають бути погоджені позивачем та відповідачем на протязі 10 календарних днів з моменту ухвалення судом цієї угоди; відповідач зобов’язаний здійснити передачу майна на протязі 14 календарних днів, з моменту ухвалення судом цієї мирової угоди; право власності на майно переходить до позивача з моменту підписання акту приймання-передачі майна; під час складання акту приймання-передачі відповідач зобов’язаний передати позивачу всі необхідні правовстановлюючі документи (технічні паспорти, акти, сертифікати та т.п.), які підтверджують право власності на це майно; дана мирова угода є підставою для реєстрації права власності позивача на передане йому майно. В разі наступного розірвання цієї угоди або визнання її недійсною з будь-яких підстав, відповідач буде зобов’язаний відшкодувати позивачеві заборгованість по заробітній платі за весь період з моменту її укладення до моменту розірвання угоди.
01.04.2010 року, відповідно до умов мирової угоди, між ним та ВАТ «Юженергобуд» було узгоджено перелік майна, що передається йому у власність та строки передачі майна, про що було складено протокол узгодження.
19.08.2010 року відділом державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції Величко Т.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню вищезазначеної ухвали суду.
22.10.2010 року головним державним виконавцем підрозділу Корінною В.А. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, але не зазначено про скасування арешту, на раніше передане йому майно, який був накладений 25 березня 2009 року в межах об’єднаного виконавчого провадження по примусовому виконанні рішення Южноукраїнського міського суду про стягнення заборгованості по заробітній платі працюючим та звільнених працівників підприємства.
В судовому засіданні ОСОБА_1 змінив та доповнив свої вимоги, посилаючись на те, що постанова про закінчення виконавчого провадження без прийняття рішення щодо припинення чинності арешту майна боржника є неправомірною бездіяльністю головного державного виконавця підрозділу, просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Корінної В.А., яка виявилась в ухиленні від вчинення виконавчих дій: здійснення необхідних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення, ухиленні від закінчення виконавчого провадження на протязі 43 днів, припинення арешту шляхом зазначення в постанові про закінчення виконавчого провадження про скасування арешту з транспортних засобів ВАЗ 2109 державний номер НОМЕР_1 та Daewoo Nubira державний номер НОМЕР_2; визнати неправомірними дії державного виконавця підрозділу Корінної В.А., з закінчення виконавчого провадження, в частині передачі автомобілю Daewoo Nubira йому в рахунок заборгованості; скасувати постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області від 25.03.2009 року про накладення арешту на все майно ВАТ «Юженергобуд» на користь фізичних осіб по заборгованості із заробітної плати на загальну суму 39807 грн. 20 коп.; зобов’язати державного виконавця підрозділу Корінну В.А. повідомити відповідні органи ДАІ та Інформюст про зняття арешту з колісного транспортного засобу ВАЗ 2109 державний номер НОМЕР_1, в зв’язку з передачею у його власність, згідно ухвали Южноукраїнського міського суду Миколаївської області по справі № 2-830/2009 р.; скасувати постанову державного виконавця підрозділу Корінної В.А. від 22.10.2010 року про закінчення виконавчого провадження; зобов’язати Корінну В.А. здійснити необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання ухвали Южноукраїнського міського суду Миколаївської області по справі № 2-830/2009 р. та зобов’язати ВАТ «Юженергобуд» погодити з ним перелік та вартість майна, та передати йому погоджене майно в рахунок погашення боргу.
Вислухавши пояснення скаржника, державного виконавця, бездіяльність якого оскаржується та представника ВАТ «Юженергобуд», суд приходить до висновку про те, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні між ОСОБА_1 та ВАТ «Юженергобуд» було укладено мирову угоду, яка була затверджена судом ухвалою від 19.06.2009 року (а.с. 4-5).
Відповідно до умов мирової угоди ВАТ «Юженергобуд» в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі зобов’язався передати ОСОБА_1 належне на праві власності підприємству майно, перелік та вартість якого буде узгоджене сторонами та правовстановлюючими документами на нього.
Як видно з протоколу (а.с. 7), між головою правління ВАТ «Юженергобуд» та ОСОБА_1 було досягнуто угоди про те, що на виконання умов мирової угоди у власність останнього передано два легкових автомобіля, а саме ВАЗ 2109 державний номер НОМЕР_1 та Daewoo Nubira державний номер НОМЕР_2, вартість яких буде визначена експертом.
Посилаючись на ухилення від виконання взятих на себе зобов’язань, досягнутих при заключені мирової угоди, зі сторони ВАТ «Юженергобуд» 12.08.2010 року ОСОБА_1 звернувся до відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання ухвали Южноукраїнського міського суду (а.с. 6).
19.08.2010 року заступником начальника вищезазначеного відділу державної виконавчої служби було прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали суду від 19.06.2009 року про що свідчить постанова, яка була направлена на адресу боржника для виконання (а.с. 8).
Як видно з актів (а.с. 9-12), 01.09.2010 року було передано автомобіль ВАЗ 2109 державний номер НОМЕР_1 вартістю 19291 грн. та легковий автомобіль Daewoo Nubira державний номер НОМЕР_2 вартістю 16680 грн.
Та обставина, що ОСОБА_1 в рахунок заборгованості по заробітній платі було передано два вищезазначених автомобіля, ціна яких з ПДВ склала 43177 грн. 20 коп., підтверджується накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей та податковою накладною (а.с. 13).
Тому 07.09.2010 року ОСОБА_1 звернувся до Підрозділу з заявою, в якій просив закінчити виконавче провадження по примусовому виконанню ухвали суду про затвердження мирової угоди зняти арешт, накладений на передані йому у власність транспортні засоби, про що повідомити органи ДАІ та Інформюст (а.с. 14).
22.10.2010 року головним державним виконавцем підрозділу було винесено постанову про закінчення примусового виконання ухвали суду від 19.06.2009 року, в якій не було зазначено про припинення чинності арешту майна боржника, яке було передано стягувачеві (а.с. 15-16).
Відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 401 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
Але, як було встановлено в судовому засіданні ще 25 березня 2009 року державним виконавцем підрозділу Довганем Г.Г. при примусовому виконанні зведеного провадження про стягнення з ВАТ «Юженергобуд» на користь фізичних осіб заборгованості по заробітній платі на загальну суму 39807 грн. 20 коп. було накладено арешт на все майно ВАТ «Юженергобуд» та оголошено заборону на його відчуження, про що свідчить постанова (а.с. 18).
Так за правилами ч. 2 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», д ержавним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 11 вищезазначеного закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник, при цьому стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ, а боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.
Але як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 не є стороною зведеного виконавчого провадження по примусовому виконанні стягнення з ВАТ «Юженергобуд» на користь фізичних осіб заборгованості по заробітній платі на загальну суму 39807 грн. 20 коп..
За правилами ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про те, що скарга ОСОБА_1 необґрунтована, а тому задоволенню не підлягає, а тому керуючись ст. 386-387 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області – відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Южноукраїнського
міського суду О.Д. Франчук