Справа № 2-5394
2010 рік
РІШЕННЯ
Іменем України
10 листопада 2010 року м. Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:
судді Вірченко О.М.,
при секретарі Грузновій О.М.,
за участю позивачки ОСОБА_1, представника відповідача Баранської О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря-Нова» про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди,
Встановив:
22 липня 2010 року позивачка звернулась до суду із позовом до ТОВ «Зоря-Нова» про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги наступним. Згідно наказу від 03.06.2008 року вона була прийнята на роботу до відповідача в якості свинаря із заробітною платою 950 грн. З 15 травня 2010 року заробіток відповідачем не сплачувався. 25 червня 2010 року позивачка відпрацювала повний робочий день. 26 червня 2010 року, коли вона прийшла на роботу, директор ТОВ «Зоря-Нова» не пустив її на роботу, вигнав ОСОБА_1 з робочого місця в грубій формі, при цьому причину такої поведінки не пояснив. Позивачка приходила на свиноферму, але їй не давали працювати. 12 липня 2010 року позивачкою було отримане повідомлення що її звільнено з роботи за прогули по п. 4 ст. 40 КЗпП України. ОСОБА_1 не згодна із звільненням, вважає, що відповідач грубо порушив трудове законодавство – ніякого прогулу вона не допускала, навпаки, директор сам не допустив її до роботи, її не викликали на засідання профспілкового комітету, 25 червня позивачка працювала, а звільнено її саме з цієї дати. Крім зазначеного, позивачці при звільненні не сплатили заборгованість по заробітній платі, яка не сплачена до теперішнього часу. Діями відповідача позивачці заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що було порушено нормальний спосіб життя позивачки, внаслідок звільнення вона перенесла тяжкий стрес, це відобразилось на її здоров’ї. Просила поновити її на роботі в якості свинаря в ТОВ «Зоря-Нова», стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 2 234,26 грн., стягнути у відшкодування моральної шкоди 3 000 грн.
Позивачка в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала та пояснила, що 26 червня 2006 року голова ТОВ «Зоря-Нова» в грубій формі не допустив її до роботи, причину цього їй не повідомили, повний розрахунок належних до виплати сум заробітної плати не провели, на засідання профспілкового комітету не викликали. Просила задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, обґрунтовуючи свої заперечення наступним. З 26 червня 2010 року ОСОБА_1 не з’являлась на робочому місці на протязі 17 календарних днів, на підставі чого було прийнято рішення порушити процедуру звільнення за прогул. 29.06.2010 року та 09.07.2010 року на ім’я директора ТОВ «Зоря-Нова» надходили доповідні записки від бригадира СТФ № 1 про неявку позивачки на роботу без поважних причин. 14 липня 2010 року згідно видаткового касового ордеру № 356 ОСОБА_1 була виплачена заборгованість по заробітній платі в сумі 2 704,46 грн., про що позивачкою власноруч зроблено підпис. Вимога про відшкодування моральної шкоди є безпідставною – ні підприємство, ні його працівники не завдали позивачці ні моральної, ні матеріальної шкоди. Просила відмовити в задоволенні позову.
Судом в межах заявлених вимог і на підставі наданих особами, які брали участь у справі, доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 03 червня 2008 року було прийнято на роботу до ТОВ «Зоря-Нова» свинарем.
Згідно із наказом від 12 липня 2010 року № 14 ОСОБА_1, свинаря, звільнено з 25 червня 2010 року в зв’язку з прогулом без поважних причин за п. 2 ст. 41 КЗпП України.
Відповідно до ст. 5-1 К3пП України держава гарантує правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу i незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Згідно із п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до спливу строку його дії можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більш трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Відповідно до табелю обліку робочого часу за червень 2010 року ОСОБА_1 з 26 червня 2010 року по 30 червня 2010 року включно була відсутня на роботі в зв’язку із прогулом.
29 червня 2010 року та 09 липня 2010 року бригадиром СТФ № 1 ОСОБА_3 на ім’я директора ТОВ «Зоря-Нова» були надані доповідні записки про відсутність ОСОБА_1 на роботі з 26 червня 2010 року з невідомих причин.
Свідок ОСОБА_3, яка працює завідуючим фермою ТОВ «Заря-Нова», пояснила суду, що позивачка не вийшла на роботу з 26 червня 2010 року, про що свідок повідомила директора. Вони намагалися зв’язатися з позивачкою по телефону, однак безрезультатно. В зв’язку із невиходом позивачки на роботу свідок двічі писала про це на ім’я директора доповідні записки.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він працює лікарем ветеринарної медицини ТОВ «Зоря-Нова». 26, 27, 28 червня 2010 року він був на роботі і бачив, що в ці дні ОСОБА_1 не виходила на роботу, в зв’язку з чим завідуючий фермою писала на ім’я директора доповідні записки.
Згідно із частиною 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1, 2-5, 7 статті 40 та пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути здійснено тільки за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Відповідно до протоколу № 1 засідання профспілкового комітету ТОВ «Зоря-Нова» від 09.07.2010 року, профспілковий комітет дав згоду адміністрації ТОВ «Зоря-Нова» на звільнення ОСОБА_5 в зв’язку із прогулом без поважних причин. Як вбачається із даного протоколу, позивачка не була присутня на цьому засіданні профспілкового комітету, відомості про її належне повідомлення про те, що 09.07.2010 року відбудеться засідання профспілкового комітету з приводу надання згоди на звільнення позивачки, відсутні. Враховуючи наведене, під час розгляду справи в суді профспілковий комітет ТОВ «Зоря-Нова» 05 листопада 2010 року повторно провів засідання з питання надання згоди на звільнення ОСОБА_1, належним чином повідомивши позивачку про дату, час та місце проведення засідання. Профспілковим комітетом було повторно надано згоду на звільнення позивачки в зв’язку із прогулом без поважних причин.
Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_6, яка є донькою позивачки, по телефону її мати розповіла їй, що з 25 червня 2010 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи, хоча в цей день позивачка була на роботі. Позивачка розповідала свідку, що її звільнили з роботи з невідомих причин, повний розрахунок з нею не провели.
ОСОБА_2, допитаний в судовому засіданні в якості свідка, пояснив, що коли він чергував на фермі ТОВ «Зоря-Нова» в ніч з 25 на 26 червня 2010 року, син голови з іншими чоловіками забрали з ферми порося, а вранці голова ТОВ «Зоря-Нова» повідомив, що він за крадіжку порося звільняє з роботи його та його дружину ОСОБА_1 В той час, коли позивачку не допускали до роботи, на робочому місці свідок не був.
Однак, суд не бере до уваги пояснення цих свідків з тих підстав, що ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не є прямими свідками подій, вони особисто не були присутні під час того, як зі слів позивачки, директор відповідача не допускав її до роботи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про її поновлення на роботі не ґрунтуються на законі.
У відповідності з ч. 1 ст. 116 КЗпП України виплата всіх сум, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Як вбачається з пояснень представника відповідача та матеріалів справи, належні при звільнені ОСОБА_1 суми в розмірі 2 704,46 грн. відповідачем були нараховані та виплачені позивачці відповідно до видаткового касового ордеру № 356 від 14 липня 2010 року. При отриманні вказаної суми позивачкою в касовому ордері власноруч було поставлено підпис.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди проводиться працівнику, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
В зв’язку із тим, що судом не встановлено порушення прав позивачки з боку відповідача, її вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.
Враховуючи письмові докази, пояснення позивача, представника відповідача, свідків, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 дійсно була відсутньою на роботі з 26 червня 2010 року до 12 липня 2010 року без поважних причин, тобто скоїла прогул, відповідальність за що передбачена п. 4 ст. 40 КЗпП України. Процедуру її звільнення не було порушено, позивачка не надала суду достатніх доказів в обґрунтування своїх вимог, таким чином у суду немає підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40, 43 КЗпП України, ст.ст. 3, 61, 88, 208, 212-215 ЦПК України, суд
Вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря-Нова» про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.М.Вірченко