Справа №2-881/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Ковель 28 квітня 2007 року
Ковельський міськрайонний суд під головуванням
судді Панасюка С.Л.
за участю секретаря Віндюк Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
Вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір сторін ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їхній батько ОСОБА_4. Мати і батько мали у спільній сумісній власності житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору забудови, посвідченого Ковельською держнотконторою 08 грудня 1961 року, та акта приймання будинку в експлуатацію від 13 грудня 1984 року № 290, а ОСОБА_4, крім цього, мав у власності земельну ділянку площею 915 кв.м., на якій названий будинок розташований, на підставі Державного акта на право приватної власності на землю 1-ВЛ № 019001 від 29 листопада 1994 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 12. Батьки сторін заповіту не залишили, сторони є єдиними спадкоємцями за законом першої черги після них. Позивач прийняв у встановленому порядку спадщину після батьків, відповідач спащини не прийняв і на неї не претендує, тому позивач просить визнати, що йому належить право власності на цілий названий будинок.
Відповідач визнав позов повністю.
Позов обґрунтований і його слід задовольнити повністю.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір сторін ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їхній батько ОСОБА_4. Мати і батько мали у спільній сумісній власності житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору забудови, посвідченого Ковельською держнотконторою 08 грудня 1961 року та акта приймання будинку в експлуатацію від 13 грудня 1984 року № 290, а ОСОБА_4, крім цього, мав у власності земельну ділянку площею 915 кв.м., на якій названий будинок розташований, на підставі Державного акта на право приватної власності на землю 1-ВЛ № 019001 від 29 листопада 1994 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 12, що підтверджується свідоцтвами про смерть, вказаними документами,
2 інвентаризаційною справою, технічним паспортом.
Батьки сторін заповіту не залишили, сторони є єдиними спадкоємцями за законом першої черги після них (ст. 1261 ЦК України).
Позивач прийняв у встановленому порядку спадщину після батьків, відповідач спащини не прийняв і на неї не претендує, що ніким не заперечується.
Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Отже, позивачу належить право власності на цілий вказаний будинок та цілу вказану земельну ділянку.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, на підставі ст. 1261, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати, що ОСОБА_1 належить право власності на:
цілий житловий будинок АДРЕСА_1;
цілу земельну ділянку площею 915 кв.м., розташовану на території АДРЕСА_1, яка на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії 1-ВЛ № 019001, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 12, належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд в такому порядку:
заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення;
апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.