Справа № 2-27/10    

( № 2-318/09 )    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

03 грудня 2010 року  Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

судді                                 -     Пісоцького О.М.;

за участю:     секретаря                     -     Козаченко А.В.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя,

У  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

    28 квітня 2009 року ОСОБА_1 пред’явила позов до ОСОБА_2 про  поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

В позовній заяві позивач повідомила, що з 09 листопада 1988 р. по 16 квітня 2009 р. вона перебувала в шлюбі з відповідачем, хоч фактично шлюбні відносини і ведення спільного господарства було припинено з вини відповідача в 2005 р.  Від шлюбу у них народилася донька – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В період шлюбу  подружжям було придбано житловий будинок АДРЕСА_2. Оформлено цей будинок було на відповідача, поділити добровільно вказаний будинок відповідач відмовився, тому позивач змушена звернутись з позовом до суду. Посилаючись на ст. ст. 60, 69, 70, 71, 72 Сімейного кодексу України, позивач просить врахувати, що на її утриманні знаходиться донька, сама вона є інвалідом 3 групи, за час, який пройшов з моменту припинення шлюбних стосунків, вона самостійно сплачувала податок за землю, комунальні послуги, несла витрати на ремонт будинку та впорядкування території на якій знаходиться будинок. Тому позивач вимагає визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_2.

В ході розгляду справи позивач уточнила позовні вимоги, просила визнати розмір часток у праві спільної сумісної власності рівними, виділити кожному співвласнику частку будинку в натурі, а при неможливості реального поділу – визнати за позивачем право власності на весь будинок, поклавши на неї обов’язок виплатити відповідачу компенсацію за його частку.

Відповідач надав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, в наданих суду запереченнях пояснив, що вважає необхідним розділити будинок порівну. Також відповідач вказав, що ніколи не заперечував щодо добровільного поділу спільного майна, будинок придбав на власні кошти, в подальшому прибудував: автомобільний гараж, передпокій, веранду, додаткову кімнату, підвал, впорядковував територію. Заперечуючи стосовно переважного права позивача виплатити відповідачу вартість його частки будинку, тому що вона є інвалідом 3 групи, відповідач просив врахувати, що така процедура не закріплена діючим законодавством. Стосовно посилання позивача на те, що вона тривалий час несе витрати по оплаті податку за землю, несе витрати на обслуговування будинку, відповідач вважає це обов’язком громадянина. Відповідач вважає безпідставним посилання позивача на балансову вартість будинку в розмірі 53758 грн. На його думку, необхідно брати до уваги фактичну ринкову вартість. Також відповідач повідомив, що в зв’язку з важким матеріальним станом та через відсутність постійного заробітку він має намір проживати в спірному будинку.

На підтвердження вимог позивач надала суду:

1.   Копію свідоцтва про укладення шлюбу, з якої видно, що 09 листопада 1988 р. позивач і відповідач уклали шлюб ( аркуш 12 );

2.   Копію свідоцтва про розірвання шлюбу, з якої видно, що шлюб ОСОБА_2 і ОСОБА_1 розірвано 16 квітня 2009 р. ( аркуш 15 );

3.   Копію свідоцтва про народження, з якої видно, що сторони мають доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( аркуш 18 );

4.   Довідку Арбузинської селищної ради, з якої видно, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_2 і разом з нею проживають син та донька – ОСОБА_3 ( аркуш 16 );

5.   Довідку Мигійського коледжу Миколаївського державного аграрного університету, з якої видно, що ОСОБА_3 навчалась в данному закладі до 28.02.2010 р. на денній формі навчання ( аркуш 17 );

6.   Копію довідки до акту огляду МСЕК, з якої видно. що позивачу встановлено третю групу інвалідності та встановлено, що вона може працювати бібліотекарем на 0,5 ставки ( аркуш 19 );

7.   Копію посвідчення, з якої видно, що ОСОБА_1 є отримувачем пенсії по інвалідності ( аркуш 21 );

8.   Копію договору, з якої видно, що 30 травня 1989 р. ОСОБА_2 купив у ОСОБА_4 жилий будинок АДРЕСА_2 ( аркуші 10, 11 );

9.   Копію будівельного паспорта земельної ділянки, з якого видно, що 20.04.20090 р. в результаті обстеження літньої кухні та господарських будівель в домоволодінні АДРЕСА_2 було встановлено, що вони знаходяться в аварійному стані та не підлягають ремонту, власнику було надано дозвіл на знесення вказаних будівель та будівництво нових – літньої кухні, автогаражу, приміщення для утримання скота та птиці, приміщення для госпінвентаря, палива, веранди жилого будинку ( аркуш 5-9 );

Відповідачем на підтвердження заперечень надано суду:

9.1.   Копію договору найму жилого приміщення, з якої видно, що з 05 грудня 2007 р. відповідач наймає квартиру АДРЕСА_1 ( аркуш 32 );

9.2.   Довідку про доходи ( аркуш 33 );

Суд, вислухавши сторони та дослідивши надані докази, вважає встановленим, що житловий будинок АДРЕСА_2 є спільною сумісною власністю подружжя позивача і відповідача відповідно вимог ч.1 ст. 60 СК України. Тому відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу цього майна, частки дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Способи та порядок поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя встановлено ст. 71 Сімейного кодексу України. Відповідно вказаної норми таке майно ділиться між подружжям в натурі, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві на майно, зокрема на житловий будинок, допускається лише за його згодою. Крім того передбачено, що присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе лише за умови попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Відповідно встановленим обставинам та правовідносинам, з врахуванням того, що позивачем не надано доказів можливості реального розподілу жилого будинку з виділенням його частин в користування, позов підлягає задоволенню в частині визнання за позивачем права власності на ? частину житлового будинку. Враховуючи, що позивач не має змоги внести відповідну суму на депозитний рахунок суду, позов не підлягає задоволенню в частині визнання за позивачем права на весь будинок з покладенням обов’язку виплатити відповідачу вартість його частки. При визначенні часток майна сторон суд виходить з того, що позивачем не доведено обставини, передбачені ч. 2, 3 ст. 70 Сімейного кодексу України, які давали б суду можливість відступити від засади рівності часток подружжя.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10,59,  209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,  суд –

В И Р І Ш И В  :

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку № 74 з господарськими спорудами, розташованого по вулиці Леніна в смт. Арбузинка Миколаївської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 537 ( п’ятсот тридцять сім ) грн. відшкодування витрат по оплаті судового збору, 250 ( двісті п’ятдесят ) грн. відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а всього 787 ( сімсот вісімдесят сім ) гривень 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                  О.М. Пісоцький