Справа №2-585\ 15. 2007 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

28 квітня 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді              Плахотнюк К.Г.

при секретарі                          Мащенко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25.09.1993 року. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, посилаючись на те, що їх спільне з відповідачем сімейне життя не склалося, через суперечки та непорозуміння в їх сім"ї, що призвели до втрати почуттів один до одного. Тривалий період часу вони не підтримують подружніх стосунків, спільного господарства не ведуть, на утримання дочки матеріальну допомогу він надає у добровільному порядку. Просив розірвати їх шлюб.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлений ним позов, просив шлюб розірвати.

Відповідач у судовому засіданні не заперечувала з приводу розірвання шлюбу. Вважає, що однією з причин розірвання шлюбу є те, що непорозуміння між ними виникають з любого приводу, за таких обставин їх спільне проживання є неможливим.

Суд вислухавши позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що сторони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть сумісного господарства, не мають загального бюджету. Подальше перебування у шлюбі сторін у справі буде суперечити їхнім інтересам та інтересам неповнолітньої дитини.

Відповідно до вимог ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що дальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, або інтересам дитини що мають істотне значення.

З огляду на викладене, суд вважає встановленим, що за зазначених вище обставин збереження сім'ї буде суперечити їх інтересам та інтересам дитини. Шлюб сторін існує формально і може бути розірваний.

Суд вважає можливим, покласти витрати по сплаті державного мита на позивача, а відповідача від таких витрат звільнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 104,110,112 СК України, ст.ст. 10, 11,60, 212,213-215 ЦПК України, -

вирішив:

позов задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 25.09.1993 року в Палаці реєстрації шлюбів та новонароджених м. Києва, актовий запис - №2983, розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 17 грн. 00 коп. державного мита, звільнивши ОСОБА_2 від сплати державного мита.

2

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції необхідно подати до цього ж суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.