2-3741/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2010 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі судді Голубкової М.А., при секретарі Дребущак О. О. розлянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
17.06.2010 року позивачка звернулась до суду з позовом до УПСЗН ШРА ЗМР, в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 19-рп/2010 від 09.09.2010 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами“ від 18 лютого 2010 року № 1691–VI, відповідно до якого суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно із ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Відповідно до ч.2 ст.150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне розглядати дану справу у порядку адміністративного судочинства.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила дитину – ОСОБА_2, знаходилася на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Вважає, що в період з листопада 2009 зазначена допомога виплачувалася їй не в повному обсязі.
Просить суд поновити строк на звернення до суду, визнати дії відповідача стосовно призначення їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у заниженому розмірі неправомірними, визнати неправомірною відмову відповідача щодо нарахування та виплати недоплачених грошових сум, які потрібно визначати з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоплачену суму грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за весь період у розмірі 4790,00 гривень.
Наданими суду письмовими запереченнями представник відповідача не погодився з вимогами позивача та зазначив, що при нарахуванні соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці, УПСЗН діяло у межах своїх повноважень і у спосіб встановлений чинним законодавством .
Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов заявлений необґрунтовано, не підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину – ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1.
За змістом ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно із ст. 23 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину першу статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено у новій редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється 6-ти місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а пропущення строку звернення за захистом свого права до адміністративного суду за змістом ст. 100 КАС України є підставою для залишення позову без розгляду за умови, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Позивачка, як встановлено судом, отримувала допомогу по догляду за дитиною – з листопада 2008 року , а відтак дізналася, що допомога їй недоплачувалася, проте до суду за захистом своїх прав звернулася тільки 17.06.2010 року, тобто після спливу строку з дня коли дізналася про порушення її права.
При цьому, суд вважає необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню клопотання позивачки про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Ч. 4 ст. 99 КАС України передбачає, що особа має звертатись до органу владних повноважень в порядку досудового вирішення спору не із заявою, як зробила позивачка, а із скаргою. Будь-якої скарги з вищезазначеного питання позивачка до УПСЗН ШРА ЗМР не подавала.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для залишення позову без розгляду.
Таким чином суд з огляду на те, що позивач пропустила строк звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України дійшов висновку що позовні вимоги про стягнення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 – 2010 роки необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 2,6,8,9,11,17-19,69-72,87-94,99,100,102,128,158-163,167,183-2,186 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів.
Суддя М.А. Голубкова