№ 2-104/07 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

29 березня 2007 року                                                                        м. Новомиргород

Новомиргородський  районний  суд  Кіровоградської  області  у

складі:

головуючого - судді ЩЕНЮЧЕНКА С.В.,

при секретареві Таран СМ.,

за  участю  позивачки  ОСОБА_1,  відповідача  ОСОБА_2,  розглянувши  у

відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, до ОСОБА_2, про

стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ :

19 березня 2007 р. у Новомиргородський районний суд надійшла позовна ОСОБА_1, до ОСОБА_2, про стягнення аліментів, у якій позивачка вказала, що перебувала у шлюбі з відповідачем до 05.02.1996 р., в наслідок якого народилася дочка ІНФОРМАЦІЯ_1. Вимагає стягнути з відповідача аліменти, оскільки той не надає матеріального утримання дитині у добровільному порядку.

Посилаючись на ст. ст. 180, 182-183 Сімейного кодексу України, ст. ст. З, 367 ЦПК України, вимагає стягнути з відповідача аліменти в розмірі чверті заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання неповнолітньої дитини, до її повноліття

У попередньому судовому засіданні заявниця ОСОБА_1, підтримала позов, посилаючись на обставини, викладені в  позовній заяві.

Доповнила, що колишній чоловік не надає утримання дочці на протязі останніх семи років.

Відповідач ОСОБА_2, у суді визнав позов повністю. Вказав, що його середній місячний заробіток становить 550 грн.

Наслідки такої процесуальної дії, передбачені ст. ст. 130, 174 ЦПК України, тобто ухвалення рішення про задоволення позову, йому роз'яснені.

Заслухавши згадані пояснення та безпосередньо дослідивши докази в справі: ознайомившись з письмовими доказами та іншими матеріалами справи, суд вважає за необхідне задовольнити позов із таких підстав.

За правилами ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У даному випадку суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно згаданим доказам подружжя живе окремо з лютого 1996 року тому відповідач не надавав коштів на утримання дитини з 1999 року.

05.02.1996 року сторони уклали шлюб у встановленому законом порядку.

Відповідно до свідоцтва про народження дитина народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, а її батьками вказані сторони.

За довідкою міської ради неповнолітня перебуває на утриманні позивачки.

Згідно із вимогами Сімейного кодексу України:

ст. 180 - батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття;

ч. З ст. 181 - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі;

ч. 1 ст. 183 - частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У даному випадку, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1)        стан здоров'я та матеріальне становище дітей;

2)        стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3)        наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків;

4)        інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 Сімейного кодексу України).

Суд вважає, що відповідно до вимог ст. З Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", ст. ст. 79-80, 88 ЦПК України судовий збір у сумі 51 гр., від сплати якого позивачка була звільнена у встановленому законом порядку, підлягає стягненню з відповідача на користь держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 7,5 грн. - на користь ТУ ДСА у Кіровоградській області.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 180, 181 ч. З, 182-183, 191 ч. 1 Сімейного кодексу України, ст. ст. 3, 8, 10, 208-215, 223, 292, 294, 296 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1, до ОСОБА_2, про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Н., К., області, аліменти на користь 3., в розмірі чверті заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи із 19 березня 2007 року до її повноліття.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2:

судовий збір на користь держави в розмірі 51 (п'ятдесят однієї) гривні;

витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 7 (сім) гривень 50 коп. на користь ТУ ДСА у Кіровоградській області.

Рішення підлягає обов'язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 2 94 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.