№   1-27/07   p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

28  березня  2007  року                                                         м.   Новомиргород

Новомиргородський     районний     суд     Кіровоградської     області     у

складі:

головуючого - судді ЩЕНЮЧЕНКА С.В.,

при секретареві КОНЧАКОВСЬКІЙ І.В.,

за участю прокурора ЦОЙ Т.Е., захисника - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по

обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Л., Новомиргородського району Кіровоградської області, громадянки України, українки, з повною загальною середньою освітою, одруженої, яка утриманців не має, приватного підприємця, раніше несудимої, яка мешкає АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 216 КК

України,

встановив   :

суд визнав доведеним, що 07.10.2006 р. близько 18 години ОСОБА_1, не  являючись  на  той час  приватним підприємцем  та  не  маючи відповідного дозволу на реалізацію підакцизних товарів - ліцензії на оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а також не маючи  права  на  здійснення  такої  діяльності,  діючи  з  прямим умислом,  спрямованим  на  незаконне  придбання  з  метою  збуту, зберігання з цією метою та на незаконний збут підакцизних товарів - алкогольних напоїв, на порушення вимог ст. ст. 9-10, 15, 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва та торгівлі спиртом етиловим, коньячним та плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами", пп. 4.1.1-4.1.6 п. 4.1, пп. 4.2.1 п. 4.2, пп. 4.3.1, 4.3.4 п. 4.3, пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4, п. 10.1 ст. 10 Національного стандарту України ДСТУ 4256:2003 "Горілка та напої лікеро-горілчані",    на   території   власного   домоволодіння, розташованого АДРЕСА_1, придбала у невстановленої досудовим слідством особи 20 пляшок ємністю 0,5 л кожна незаконно виготовлених алкогольних напоїв з наклеєними на них підробленими марками акцизного збору України по ціні 7 грн. за одну пляшку.

08 жовтня 2006 р. ОСОБА_1, перенесла вище згадані напої до магазину-бару, у якому працювала реалізатором і котрий належить приватному підприємцю ОСОБА_2, та розташований по вул. Г., 4/92 у м. Н.

Продовжуючи злочинну діяльність, підсудна в порушення порядку обігу підакцизних товарів, достовірно знаючи про заборону реалізації незаконно виготовлених алкогольних напоїв, систематично незаконно збувала мешканцям м. Н., та району вище згадані алкогольні  напої,   які  за  фізико-хімічними  показниками  не

відповідали вимогам ДСТУ 4256:2003 "Горілки та напої лікеро-горілчані" разом із наклеєними підробленими марками акцизного збору України, у приміщенні вказаного магазину-бару:

15.10.2006 р. близько 14 години вона продала ОСОБА_3, пляшку горілки за 9 грн.;

24.10.2006 р. близько 11 години ОСОБА_1, збула ОСОБА_2, пляшку горілки за 9 грн.;

31.10.2006 р. близько 10 години вона продала ОСОБА_4, пляшку горілки за 9 грн.;

04.11.2006 р. близько 10 години ОСОБА_1, збула ОСОБА_5, 2 пляшки горілки по ціні 9 грн. за пляшку;

06.11.2006 р. близько 20 години ОСОБА_1, не являючись на той час приватним підприємцем та не маючи відповідного дозволу на реалізацію підакцизних товарів - ліцензії на оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями, а також не маючи права на здійснення такої діяльності, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою та на незаконний збут підакцизних товарів - алкогольних напоїв, на території власного домоволодіння придбала у невстановленої досудовим слідством особи 20 пляшок ємністю 0,5 л кожна незаконно виготовлених алкогольних напоїв з наклеєними на них підробленими марками акцизного збору України по ціні 7 грн. за одну пляшку.

07 листопада 2006 р. ОСОБА_1, перенесла вище згадані напої до магазину-бару, у якому працювала реалізатором і котрий належить приватному підприємцю ОСОБА_2, та розташований по вул. Г., 4/92 у м. Н.

Продовжуючи злочинну діяльність, підсудна в порушення порядку обігу підакцизних товарів, достовірно знаючи про заборону реалізації незаконно виготовлених алкогольних напоїв, вирішила систематично незаконно збувати мешканцям м. Н., та району вище згадані алкогольні напої, які за фізико-хімічними показниками не відповідали вимогам ДСТУ 4256:2003 "Горілки та напої лікеро-горілчані" разом із наклеєними підробленими марками акцизного збору України, у приміщенні вказаного магазину-бару.

Так, 29.11.2006 р. близько 12 години ЗО хвилин ОСОБА_1, продала ОСОБА_6, 2 пляшки горілки по ціні 9 грн. за пляшку.

Проте цього ж дня працівниками податкової міліції було виявлено та вилучено у приміщенні магазину-бару 5 пляшок ємністю 0,5 л кожна з незаконно виготовленими алкогольними напоями та 6 акцизних марок України на алкогольні напої з номерами: 17АААЇ 002762, 17АААЇ 002692, 17АААЇ 002944, 17АААЇ 002524, 17АААД 002860, 17АААЇ 002650, виготовлених не підприємством, яке здійснює їх випуск для Національного банку України.

Висновки суду про винуватість підсудної у вчиненні інкримінованих злочинів ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи: показаннях підсудної та інших документах.

Підсудна ОСОБА_1, винуватість у скоєнні вище перелічених злочинів визнала повністю і пояснила, що органами досудового слідства правильно зазначені обставини вчинення та наслідки її діянь.

Оскільки ніяких заперечень з її боку немає, то вона на підставі ст. 63 Конституції України вважає, що не потрібно давати додаткові пояснення судові.

Суд визнає недоцільним дослідження інших доказів стосовно викладених в описовій частині вироку фактичних обставин справи,

які ніким не оспорюються, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду. Тому суд обмежує перевірку та дослідження доказів у справі допитом підсудної за правилами ч. З ст. 299 КПК України.

Сукупність вказаних доказів, їх оцінка переконують суд, що дії підсудної потрібно кваліфікувати за:

ч. 1 ст. 2 04 КК України як незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою, а також збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв;

ч. 1 ст. 216 КК України у зв'язку з незаконним використанням підроблених марок акцизного збору.

При призначенні міри покарання підсудній за вчинене, суд враховує характер і ступінь тяжкості вказаних злочинів, а також особу  ОСОБА_1, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем постійного проживання зарекомендувала себе позитивно.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудної, суд визнає її щире каяття (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України).

Враховуючи тяжкість злочину, особу винної та інші обставини справи, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудної без відбування покарання.

Тому потрібно прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1, від відбування покарання з випробуванням відповідно до вимог ст. 75 КК України та покласти на неї такі обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично (один раз на місяць) з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи (пп. 3-4 ч. 1 ст. 7 6 КК України).

За правилами ст. ст. 91, 93 КПК України суд повністю покладає судові витрати, пов'язані з дослідженням речових доказів, на підсудну (а. с. 59, 82).

Керуючись ст. ст. 81, 91, 93, 321-324, 349 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, визнати винною у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 216 КК України, та призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на:

1)        1  (один)  рік  1  (один)  місяць  з конфіскацією незаконно виготовленої продукції - за ч. 1 ст. 204 КК України;

2)        1 (один) рік - за ч. 1 ст. 216 КК України.

За правилами ч. 1 ст. 7 0 КК України шляхом поглинення менш суворого покаранням більш суворим призначити остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць з конфіскацією незаконно виготовленої продукції.

Згідно ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1, від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном 1 (один) рік.

Відповідно до пп. 3-4 ч. 1 ст. 7 6 КК України зобов'язати засуджену повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично (один раз на місяць) з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Повністю покласти судові витрати, пов'язані з дослідженням речових доказів, на засуджену і стягнути з ОСОБА_1, 381 (триста вісімдесят одну) гривню 3 6 коп. на користь Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

30 (тридцять) гривень, що належать ОСОБА_7, та перебувають у нього на зберіганні, - залишити зазначеному володільцеві;

6 підроблених акцизних марок України на алкогольні напої з наступними номерами: 17АААЇ 002762, 17АААЇ 002692, 17АААЇ 002944, 17АААЇ 002524, 17АААД 002860, 17АААЇ 002650; 5 пластикових пляшок ємністю по 2 л кожна, дві склянки ємністю по 100 гр. кожна, лійку, порожню пляшку ємністю 0,25 л, скляну тарілку, 14 металевих гвинтових кришок, 3 пластмасові кришки, що зберігаються у кімнаті речових доказів СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області, - знищити;

6 скляних пляшок ємністю 0,5 л кожна з прозорою рідиною та етикетками горілки "Олександрія", які перебувають на зберіганні у кімнаті речових доказів СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області, -конфіскувати в доход держави.

Апеляція на вирок може бути подана сторонами до апеляційного суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.