№ 2-70/07 p.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2007 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ЩЕНЮЧЕНКА СВ., при секретареві ТАРАН СМ.,
за участю позивачки ОСОБА_1, її представника - адвоката ОСОБА_4, представника третьої особи - завідуючого Новомиргородською державною нотаріальною конторою 3., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, до Новомиргородської міської ради, треті особи: Новомиргородська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права на спадкове майно,
встановив:
У лютому 2007 р. у Новомиргородський районний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1, до Новомиргородської міської ради, третя особа: Новомиргородська державна нотаріальна контора про визнання права на спадкове майно, у якій позивачка вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_5, вона своєчасно прийняла спадщину, інші спадкоємці (ОСОБА_2, ОСОБА_3,) від своїх часток на спадкове майно відмовились і взагалі не приймали спадщини, але нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки не відбулося виділу часток після смерті колишньої дружини ОСОБА_7
Посилаючись на ст. ст. 1220-1222, 1261, 1268, 1296 ЦК України, ст. ст. 3, 15, 118-120 ЦПК України, просить суд визнати за заявницею право приватної власності та спадкове майно померлого чоловіка ОСОБА_5,: квартиру АДРЕСА_1.
За ухвалою суду від 22.02.2007 р. в якості третіх осіб у справі були залучені діти померлого: ОСОБА_2, та ОСОБА_3
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4, підтримали позов, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Доповнили, що треті особи ОСОБА_2, і ОСОБА_3, одержали від позивачки у травні 2006 р. грошову компенсацію у розмірі 1 тис. грн. за свою частку у спадковому майні після смерті батьків. Технічно поділити квартиру навіть на дві частини неможливо через малу житлову площу. Тому вони ніяких претензій до заявниці не мають.
У попередньому судовому засіданні 22.02.2007 р. представник відповідача ОСОБА_5, визнав позов повністю, а 15.03.2007 р. звернувся до суд із заявою, у якій просив розглянути справу в його відсутність.
Представник третьої особи ОСОБА_4, проти задоволення вимог позивачки не заперечував.
Оповіщені у встановленому порядку про час і місце розгляду справи треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, двічі у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, письмових заперечень проти вимог заявниці не надіслали.
09.03.2007 р. до суду надійшла телеграма ОСОБА_2, з проханням розглянути справу в її відсутність.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність вище зазначених представника відповідача і третіх осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, на підставі наявних доказів, оскільки у справі мається достатньо матеріалів про права та взаємовідносини учасників судового розгляду. Тому 29.03.2007 р. суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи (ч. 4 ст. 169, ст. ст. 224-225 ЦПК України).
Заслухавши зазначені пояснення та безпосередньо дослідивши докази в справі: ознайомившись з письмовими доказами та іншими матеріалами справи, суд вважає за необхідне задовольнити позов із таких міркувань.
Судом безспірно з'ясовано, що згідно згаданим поясненням та наданим документам:
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7, і внаслідок цього відкрилася
спадщина, яка складалася із Ч частини квартири АДРЕСА_1, яка належала померлій на підставі Свідоцтва про право
власності на житло за НОМЕР_1, виданого Новомиргородською міською
радою 06.02.2001 р. згідно розпорядженню від 26.01.2001 р.
Фактично успадкував це майно її чоловік ОСОБА_3, бо він постійно проживав із спадкодавцем до відкриття спадщини і залишився проживати у спірному житлі після її смерті.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, і внаслідок цього відкрилася
спадщина, яка складається із квартири АДРЕСА_1,
яка належала померлому на підставі Свідоцтва про право власності
на житло за НОМЕР_1, виданого Новомиргородською міською радою
06.02.2001 р. згідно розпорядженню від 26.01.2001 р.
Діти померлих - треті особи: ОСОБА_2, і ОСОБА_3, із спадкодавцями постійно не проживали і своєчасно спадщину не прийняли.
Заявниця, незважаючи на те, що із січня 2005 р. постійно проживала з ОСОБА_3, своєчасно звернулася до нотаріальної контори у лютому 2006 р. для вирішення питання про прийняття спадщини.
Проте нотаріус відмовив у видачі свідоцтва ОСОБА_9, бо після смерті колишньої дружини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 не відбулося виділу її частки із спільної часткової власності на квартиру.
Вище викладені обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи до майна померлого ОСОБА_5, листами нотаріуса від 04.10.2006 р. та 16.01.2007 p., свідоцтвами про шлюб ОСОБА_5, ОСОБА_1, і ОСОБА_7, свідоцтвами про смерть ОСОБА_5, і ОСОБА_7, Свідоцтвом про право власності на житло, будинковою книгою, технічним паспортом спірної квартири, розписками третіх осіб від 24.05.2006 р. про одержання грошей в рахунок своєї частки спадкового майна та іншими документами.
Таким чином, у судовому засіданні безспірно з'ясовано, що у даному випадку в наявності є усі передбачені законом підстави для визнання за позивачкою права приватної власності на спадкове майно.
Ураховуючи наведене, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 1216-1218, 1220-1223, 1226, 1258-1261, 1267-1270, 1278 ЦК
України, ст. ст. 3, 8, 10, 208-215, 223, 292, 294, 296 ЦПК України, суд
вирішив :
Позов ОСОБА_1, до Новомиргородської міської ради, треті особи: Новомиргородська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права на спадкове майно задовольнити.
Визнати право приватної власності ОСОБА_1, як спадкоємиці ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 69 років ум. Н., на квартиру АДРЕСА_1загальною площею 52,90 кв. м, у тому числі житловою площею 2 0,80 кв. м, вартістю 07.430 грн., яка належала померлому ОСОБА_7, на підставі Свідоцтва про право власності на житло за НОМЕР_1, виданого Новомиргородською міською радою Об лютого 2 001 р. згідно розпорядженню від 26 січня 2001 р.
Роз'яснити учасникам судового розгляду, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою представника відповідача, а заявниця має право оскаржити таке рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення повинні відповідати вимогам ст. 229 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили в загальному порядку після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.