КОПІЯ
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
22 грудня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів
судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
у складі:
Варвус Ю.Д. (головуюча)
Костенка А.М., Пастощука М.М.
при секретарі Пещанюк Л.Л.
з участю: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14 жовтня 2010 року цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог – служба у справах дітей Хмельницької міської ради, про звернення стягнення на майно в рахунок заборгованості за договором кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання незаконним збільшення процентної ставки за договором кредиту та недійсним умов договору щодо збільшення процентної ставки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14 жовтня 2010 року та постановити нове рішення про задоволення позову.
Вказаним рішенням суду у позові ПАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 в рахунок погашення боргу за договором кредиту в сумі 106220 грн. 26 коп. відмовлено.
Позов ОСОБА_4 задоволений. Постановлено визнати незаконним збільшення ПАТ КБ «ПриватБанк» процентної ставки за користування кредитом згідно кредитного договору № HMH0GK05456878 від 13.03.2006 р. внаслідок чого з 1 лютого 2009 року платіж змінився з 1625 грн. 40 коп. до 2378 грн. 05 коп.
Визнано недійсним з 9 січня 2009 р. умови договору № HMH0GK05456878 від 13.03.2006 р. в частині, що передбачена п. 2.3.3., а саме такої події як ненадання позичальником згоди на зміну відсоткової ставки, що дає право банку вчинити дії, передбачені підпунктом 2.3.1 пункту 2.3, абзацом 2 підпункту 2.3.3 пункту 2.3. договору, зокрема неотримання банком протягом 20 днів письмової відповіді позичальника зі згодою сплачувати збільшений розмір процентної ставки, що запропонований банком відповідно до п. 2.3.1 договору.
Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_4 8 грн. 50 коп. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В обґрунтування незаконності рішення суду зазначається про порушення судом ст. 15 ЦК України, не врахування вимог ч. 2 ст. 1050, ст. 1054 ЦК України, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку». Факт порушення відповідачем умов кредитного договору підтверджується розрахунком заборгованості за договором, з якого видно, що умови кредитного договору щодо своєчасності та розміру сплати щомісячного платежу з 23.02.2009 р. виконуються неналежним чином. Відповідно до п. 2.3.7 кредитного договору банк має право стягнути кредит до настання передбаченої п. 1.1 в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно при настанні передбачених п. 2.3.3 , а саме у випадку затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, що мало місце у даному випадку. Банком згідно Закону України «Про іпотеку» було направлено відповідачу письмову вимогу про усунення порушення умов кредитного договору, яка ним була отримана 25.12.2008 р. За таких обставин ОСОБА_4 був належним чином повідомлений про рішення банку про підвищення відсоткової ставки за кредитним договором. Крім того, в судовому засіданні відповідач пояснив, що лист з повідомленням про підвищення відсоткової ставки йому передали родичі, де він раніше проживав. Оскільки вказана вимога була залишена без задоволення позивач мав правові підстави розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. При зверненні стягнення на спірне житлове приміщення права неповнолітніх дітей ОСОБА_4 не порушуються. Суд також не врахував вимоги ч. 4 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність»; на час укладення кредитного договору дозволялося в односторонньому порядку змінювати умови договору.
В засіданні апеляційного суду представник ПАТ КБ «ПриватБанк» апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній мотивів.
Відповідач ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнав, у її задоволенні просить відмовити.
Представник служби у справах дітей Хмельницької міської ради рішення суду вважає законним та обґрунтованим.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 13 березня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (на даний час ПАТ КБ „ПриватБанк”) та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № HMHW0GK05456878. Згідно п. 1.1 договору банк надав позичальнику кредитні кошти на строк до 12.03.2016 року включно у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 97755 грн. на придбання квартири, та 17595 грн. 90 коп. на сплату страхових платежів у випадку та згідно порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,55% від суми виданого кредиту, комісії на дострокове погашення кредиту відповідно до п. 3.11 договору кредиту.
Щомісяця в період сплати (з 13 по 20 число кожного місяця) позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 1625,40 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.
На забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_4 за кредитним договором між відповідачем та ЗАТ КБ «ПриватБанк» 13.03.2006 р. був укладений договір іпотеки № HMH0GK05456878, предметом якого є, згідно п. 6 договору іпотеки, квартира АДРЕСА_1.
Згідно п. 15.7.1 договору іпотеки з метою задоволення своїх вимог іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов’язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.
Випадки звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов’язань за кредитним договором передбачені п. 15.7.2 договору іпотеки.
Пунктом 2.3.1 кредитного договору передбачено право банку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні конюктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки за 20 днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США, за згодою позичальника.
Відповідно до п. 2.3.3 кредитного договору у разі неотримання банком протягом 20-ти днів письмової відповіді позичальника зі згодою сплачувати збільшений розмір процентної ставки (запропонований банком) відповідно до п. 2.3.1 даного договору банк на власний розсуд має право змінити умови договору, або розірвати договір у судовому порядку, або згідно ст. 651 ЦК України здійснити одностороннє розірвання договору, або зменшити розмір процентної ставки.
ПАТ КБ «ПриватБанк» було прийняте рішення про підвищення відсоткової ставки за кредитним договором з 1 лютого 2009 року, оскільки на відповідне повідомлення ОСОБА_4 від 31.12.2008 р. відповіді не надійшло. У зв’язку з цим щомісячний платіж змінився з 1625 грн. 40 коп. до 2378 грн. 05 коп.
Згідно вимоги банку від 31.12.2008 року, у разі незгоди із внесеними змінами до кредитного договору щодо підняття процентної ставки відповідачу ОСОБА_4 запропоновано в строк не пізніше 20.01.2009 р. звернутися у відділення ПриватБанку, що обслуговує кредит, надати письмове повідомлення про свою незгоду із зміненими умовами кредитування та погасити заборгованість за кредитним договором в повному обсязі
Відповідач належним чином не був повідомлений банком про підняття процентної ставки за кредитним договором. Вимогу банку від 31.12.2008 року не отримував.
Згоди на підвищення процентної ставки за кредитним договором ОСОБА_4 не надавав, відсотки за новою ставкою не оплачував. Листом від 28 січня 2010 року відповідач повідомив ПАТ КБ «ПриватБанк» про свою незгоду щодо одностороннього внесення змін до кредитного договору, а саме щодо підвищення процентної ставки.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами.
Враховуючи, що положення умов п. 2.3.3 кредитного договору ( а саме щодо такої події як ненадання позичальником згоди на зміну відсоткової ставки, що дає право банку вчинити дії, передбачені підпунктом 2.3.1 пункту 2.3, абзацом 2 підпункту 2.3.3 пункту 2.3. договору, зокрема неотримання банком протягом 20 днів письмової відповіді позичальника зі згодою сплачувати збільшений розмір процентної ставки, що запропонований банком відповідно до п. 2.3.1 договору), порушують права та законні інтереси ОСОБА_4, містять дискримінаційні стосовно позивача правила зміни відсоткової ставки, оскільки незалежно від наявності чи відсутності згоди на підняття відсоткової ставки для позичальника настануть негативні наслідки, та є несправедливою умовою договору (такою, що в супереч принципу добросовісності має наслідком істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника), суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_4
Оскільки заборгованість за кредитним договором виникла у зв’язку з незаконним підняттям процентної ставки, суд підставно відмовив у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк»
Норми матеріального права застосовані судом правильно, порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено. Тому наявні підстави для відхилення апеляційної скарги відповідно до ст. 308 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 належним чином був повідомлений про збільшення процентної ставки за користування кредитом є необґрунтованими.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Під час розгляду справи ПАТ КБ «ПриватБанк» не надав суду достатніх доказів того, що позичальник ОСОБА_4 належним чином та вчасно був повідомлений про зміну процентної ставки за кредитним договором.
В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_4 отримав повідомлення банку від 31.12.2008 р.
Посилання на те, що відповідачу було направлено письмову вимогу про усунення порушення умов кредитного договору, яка ним була отримана 25.12.2008 р., а тому ОСОБА_4 належним чином був повідомлений про рішення банку про підвищення відсоткової ставки за кредитним договором на законність рішення суду не впливають.
В матеріалах справи вимоги банку від 25.12.2008 р. про усунення порушень кредитного договору не має, а є вимога від 25.12.2009 року, яка ОСОБА_4 отримана 9 січня 2010 року і листом від 28 січня 2010 року відповідач повідомив банк про свою незгоду із змінами до кредитного договору.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України (яка набрала чинності 09.01.2009 року) встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.
Згідно листів-повідомлень ПАТ КБ «ПриватБанк», процентна ставка по кредитному договору підвищується банком з 01.02.2009 року, тобто після набранням чинності ст. 1056-1 ЦК України.
Оскільки позивач не надавав свою згоду на зміну відсоткової ставки за кредитним Договором у позивача не було підстав для зміни процентної ставки.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував вимог ч. 2 ст. 1050, 1054 ЦК України, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» та що факт порушення відповідачем умов кредитного договору підтверджується розрахунком заборгованості за договором, з якого видно, що умови кредитного договору щодо своєчасності та розміру сплати щомісячного платежу з 23.02.2009 р. виконуються неналежним чином на законність рішення суду не впливають.
Частиною 2 ст. 1050 ЦУК України передбачено право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу у разі прострочення позичальником повернення чергової частини
Встановлено, що ОСОБА_4 умови кредитного договору № HMHW0GK05456878 від 13.03.2006 року щодо внесення щомісячного платежу у сумі 1625,40 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором виконує належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями.
Неналежне виконання умов кредитного договору щодо своєчасності та розміру сплати щомісячного платежу з 23.02.2009 р. на яке посилається в апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», виникло у зв’язку з незаконним підняттям в односторонньому порядку з 1 лютого 2009 року процентної ставки за договором.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ КБ «ПриватБанк» визнав, що до підняття процентної ставки за договором позичальник ОСОБА_4 умови кредитного договору виконував належним чином.
Оскільки умови кредитного договору відповідачем виконувалися належним чином не було у суду і підстав для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку».
Крім того, приймаючи рішення про підвищення процентної ставки по кредитному договору, банк не вказав яка ж конкретна обставина була підставою для зміни умов договору.
Інші підстави для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, відсутні.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус
====================================================================
Головуючий у І інстанції – Вітюк В.Ж. Справа № 22ц-5603
Доповідач - Пастощук М.М. Категорія № 25