Справа №22ц- 7443/2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Борко А.Л.
Категорія: 46 Доповідач – Фурман Т.Г.
Рішення
іменем України
2010 року грудня “16” дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: Пузанової Л.В.
суддів: Фурман Т.Г., Закарян К.Г.
при секретарі :Красношапка О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 15 вересня 2010 року в справі за позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
в с т а н о в и л а:
В лютому 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, зазначаючи, що в період перебування з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, ними була придбана квартира АДРЕСА_1 Херсону у м. Херсоні, автомашина та причеп.
Посилаючись на те, що з відповідачем спільно однією сім’єю не проживають з січня 1996 року і їх примирення є неможливим, позивачка просила розірвати шлюб укладений з відповідачем 30.12.1983 року та поділити спірне майно, що належить їм на праві спільної власності, виділивши їй у власність 2/3 частини спірної квартири, та в рівних частинах інше майно.
В процесі розгляду справи позивачка заявила клопотання про залишення позовних вимог в частині розірвання шлюбу без розгляду.
Ухвалою суд від 14.04.2010 року суд залишив без розгляду позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 15 вересня 2010 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в часині поділу квартири і автомашини скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в цій частині, зазначаючи, що висновки суду в спірних правовідносинах не відповідають обставинам справи в межах наданих доказів, нормам матеріального і процесуального права.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи заявлені позовні вимоги в частині поділу квартири і машини суд виходив з того, що це майно є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Проте таких висновків суд прийшов допустивши порушення норм матеріального і процесуального законодавства , що є підставою для скасування судового рішення в цій частині і ухвалення нового з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що сторони з 30.12.1983 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Проживають окремо з січня 1996 року, що позивачкою визнається і не оспорюється.
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке було видане 03.03.2007 року, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 Херсону у м. Херсоні ( а.с. 29).
Ця квартира є кооперативною, яку отримала ОСОБА_5 – мати відповідача, яка перебувала на обліку бажаючих вступити в житлово-будівельний кооператив та в 1991 році стала членом житлово-будівельного кооперативу № 135, приймала участь у жеребкуванні квартир, сплачувала пайові внески та згідно рішення виконкому Херсонської міської ради № 141 від 20.04.1993 року „ Про затвердження рішення загальних зборів ЖБК № 135 від 23.03.1993 року” їй було передано цю квартиру у власність( а.с. 24,25,26,27,28).
В склад сім’ї члена житлово-будівельного кооперативу № 135 ОСОБА_5 входив її син – ОСОБА_2, який вселився у спірну квартиру на підставі ордеру на жиле приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу з членами своєї сім’ї ( а.с. 43).
Позивачка членом ЖБК № 135 не була, докази на підтвердження її участі, або участі відповідача у сплаті пайових внесків за спірне житло суду не надано.
Відповідач в судовому засіданні суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції стверджував , що пай він отримав в дар від матері.
В спірній квартирі сторони не проживають.
Оскільки позивачкою у встановленому законом порядку не спростовані заперечення відповідача і не доведено, що пайові внески були спільною сумісною власністю подружжя, колегія суддів не може погодитися з висновками суду про те, що спірна квартира є спільною сумісною власністю сторін.
Крім того, із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що спірний автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_2 26.07.2006 року , тобто в період коли сторони спільно не проживали, а відтак зазначене майно є особистою власністю відповідача.
За наведених вище підстав рішення суду в частині поділу квартири і машини підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову в цій частині, оскільки встановлено, що це майно не є спільною сумісною власністю подружжя.
Законність та обґрунтованість рішення суду в іншій частині в апеляційному порядку не перевірялося, як таке , що не оскаржувалося.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 15 вересня 2010 року в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 Херсону у м. Херсоні та Ѕ частину автомобіля Fiat Dukato скасувати і ухвалити нове.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ квартири та автомашини, як об’єктів спільної сумісної власності подружжя, відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді