Справа № 22ц-3549/2010 Головуючий у І-й інстанції
Категорія: 57 Склярська І.В.
Доповідач – Фурман Т.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року липня місяця „08” дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Стародубця М.П.
Суддів: Фурман Т.Г.
Воронцової Л.П.
при секретарі: Дибі Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні адміністративну справу за
апеляційною скаргою
управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона (далі - управління Пенсійного фонду) на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 18 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду про зобов’язання здійснення нарахування щомісячної соціальної допомоги як «Дітям війни», -
В С Т А Н О В И Л А :
У червні місяці 2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду, в якому просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, зобов’язати управління Пенсійного фонду нарахувати на її користь недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 гривень, судові витрати покласти на відповідача.
Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 18 травня 2010 року позов задоволено частково.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду здійснити нарахування на користь ОСОБА_3 щомісячної соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007 р. за рахунок коштів Державного бюджету України.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просило постанову скасувати і ухвалити нову, про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус дитина війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак, п. 17 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України „Про соціальних захист дітей війни”.
Законом України від 19 січня 2006 року „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” із положень Закону України від 20 грудня 2005 року „Про Державний бюджет України на 2006 рік” виключено пункт 17 ст. 77 вказаного вище Закону, а новою редакцією ст. 110 цього ж Закону встановлено , що пільги дітям війни які передбачені ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 року, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Між тим, Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року не приймалось рішень на виконання вимог ст. 110 Закону України від 20 грудня 2005 року „Про Державний бюджет України на 2006 рік”.
Отже, пільги для дітей війни, передбачені ст. 6 Закону від 18.11.2004 року безпосередньо у 2006 році запроваджено не було.
В свою чергу, пунктом 12 ст. 71 Закону України від 19.12.2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію ст. 6 Закону України від 18.11.2004 року зупинено на 2007 рік із урахуванням ст. 111 названого вище Закону.
Проте рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року за № 6рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону від 18.11.2004 року із урахуванням ст. 111 цього ж Закону.
Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18.11.2004 року, мають діти війни з 09 липня до 31 грудня 2007 року.
Суд першої інстанції, який розглядав на той час справу за правилами адміністративного судочинства, повно та всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку наявним доказам, а тому прийшов до обґрунтованого висновку про те, що управління Пенсійного фонду, як орган якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 року і здійснити відповідні перерахування ( за той період, коли дія цієї норми не була зупинена). Однак управління Пенсійного фонду у порушення зазначених положень цього Закону таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність. На підставі чого суд задовольнив позовні вимоги частково.
Доводи відповідача, щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не приймаються до уваги судом, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів управління Пенсійного фонду, оскільки суди не ухвалювали рішень про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
З огляду на викладене судова колегія вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, а судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона відхилити, а постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 18 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду Херсонської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після набуття нею законної сили.
Головуючий:
Судді: